ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.07 Справа № 8/156/07
Суддя
Позивач | Вільнянське Закрите акціонерне товариство “Агротехсервіс”, Запорізька область, м.Вільнянськ |
Відповідач | Закрите акціонерне товариство “Агромонтаж”, м. Запоріжжя |
Суддя | І.А. Попова |
Представники |
Позивача: | Волобуєва А.Є., дов. від 23.02.2006 р. Чернецька А.М., дов. від 10.04.2006 р. |
Відповідача: | Не з'явився |
Розглядаються позовні вимоги про відшкодування збитків в сумі 21361 грн. 20 коп.
Розгляд справи, призначений на 16.04.2007 р., відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача до 14.05.2007 р.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 14.05.2007 р.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, які заявлені відповідно до ст.ст. 224, 225, 228 ГК України, ст. 623 ЦК України. В обґрунтування вимог зазначає, що в 2004 році ЗАТ “Агромонтаж” являлося субспоживачем електроенергії, яка поставляється через електричні мережі Вільнянського ЗАТ “Агротехсервіс” за договором на користування електричною енергією № 26 від 12.01.2000 р., укладеним Вільнянським ЗАТ “Агротехсервіс” та Вільнянським РЕМ ВАТ “Запоріжжяобленерго”. Облік спожитої товариством “Агромонтаж” електроенергії проводився на підставі показань розрахункового приладу електроенергії (електролічильника).
Згідно договору поруки від 12.01.2000 р., який укладено Вільнянським РЕМ ВАТ “Запоріжжяобленерго” (кредитор), Вільнянським ЗАТ “Агротехсервіс” (боржник) та ЗАТ “Агромонтаж” (поручитель), ЗАТ “Агромонтаж” несе солідарну відповідальність з Вільнянським ЗАТ “Агротехсервіс” по договору на користування електричною енергією №26 від 12.01.2000 р. Оплата компенсації за спожиту ЗАТ “Агромонтаж” електроенергію повинна була здійснюватися щомісячно на підставі пред’явлених Вільнянським ЗАТ “Агротехсервіс” рахунків до настання строку оплати по договору № 26 від 12.01.2000 р. позивача з ВАТ “Запоріжжяобленерго”. Таким чином, ЗАТ “Агромонтаж” повинно було компенсувати Вільнянському ЗАТ “Агротехсервіс” вартість спожитої в лютому 2004 р. електроенергії –до 14.03.2004 р., а спожитої в червні 2004 р. –до 17.07.2004 р.
Позивачем направлено на адресу ЗАТ “Агромонтаж” рахунки № 7/6 від 26.02.2004 р. на компенсацію спожитої електроенергії у лютому 2004 р. на суму 6408 грн. 36 коп. та № 43э від 30.06.2004 р. на суму 5372 грн. 16 коп. за червень 2006 р. Відповідач за рахунками здійснив у встановлені строки платежі лише частково. ЗАТ “Агротехсервіс” не мало змоги своєчасно здійснити розрахунок з ВАТ “Запоріжжяобленерго” внаслідок прострочки відповідача, за що енергопостачальною організацією були пред’явлені до сплати штрафні санкції та стягнуті за рішенням господарського суду. Розмір сплачених з вини відповідача штрафних санкцій складає 21361 грн. 20 коп., які відповідач просить стягнути з ЗАТ “Агромонтаж”.
Відповідач в судове засідання свого представника двічі не направив, відзив на позов суду не надав, про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Суд вважає за можливе згідно до приписів ст.. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами, які знаходить достатніми для вирішення спору по суті заявлених вимог.
Заслухавши представника позивача та дослідивши додані матеріали, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню внаслідок наступного:
Як встановлено, рішенням господарського суду Запорізької області по справі №25/13 стягнуто з ЗАТ “Агротехсервіс” на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” 69407 грн. 77 коп. штрафних санкцій за перевищення договірної величини споживання електроенергії. Судом у зазначеній справі встановлено, що товариством “Агротехсервіс” у лютому та червні 2004 р. несвоєчасно та не в повному обсязі було сплачено за спожиту електроенергію, внаслідок чого споживачу було скориговано (відповідно до умов договору) граничну величину споживання електроенергії та направлено повідомлення про сплату чотирикратної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величинами електроспоживання, що за своєю правовою природою є штрафними санкціями (відповідальністю за порушення умов договору). В обґрунтування вимог позивач зазначає, що порушення строків оплати за спожиту електроенергію енергопостачальнику відбулося внаслідок того, що, зокрема, товариством “Агромонтаж” своєчасно не було здійснено компенсацію спожитої ним електроенергії.
Відповідно до ст.ст. 224, 225 ГК України, приписами яких позивач обґрунтовує вимоги про стягнення збитків, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові втрати понесені стороною, яка зазначала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань збитків, що встановлена вказаною нормою, можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина. Матеріали справи свідчать, що сторонами договору № 26 на користування електроенергії від 12.01.2000 р. (за умовами якого з позивача по даній справі стягнуто штрафні санкції) є ВАТ “Запоріжжяобленерго” та ЗАТ “Агротехсервіс”. Будь-яких застережень щодо порядку та строків оплати спожитої електроенергії споживачем або користування електроенергією, що поставляється за цією угодою, третіми особами, вказаний договір не містить.
Відповідно до приписів ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Тобто, свої зобов’язання за договором № 26 з ВАТ “Запоріжжяобленерго” товариство “Агротехсервіс” має виконувати безсуперечно, незалежно від результатів господарської діяльності та господарських відносин з іншими суб’єктами господарювання. Таким чином, оплата поставленої за договором № 26 електроенергії енергопостачальнику не може залежати від факту отримання ним платежів за користування електроенергією від інших суб’єктів господарювання. У відношеннях з ВАТ “Запоріжжяобленерго” за договором № 26 ЗАТ “Агротехсервіс” у період часу, що є предметом даного розгляду, не було управненою стороною, оскільки порушило свої зобов’язання.
Також, судом встановлено, що будь-яких господарських правовідносин сторін по справі в зазначений період часу 2004 року не було. В додатках до договору № 26 на користування електроенергією дійсно зазначені електроустановки, облік споживання електроенергії за якими обліковується за окремими засобами обліку. Але, як вже зазначалося, будь-яких зобов'язань внаслідок цього за договором № 26 перед ЗАТ “Агротехсервіс” у відповідача по справі не виникло.
Позивач зазначає, що порушення господарських зобов'язань відповідачем він вбачає у невиконанні останнім обов’язку за договором поруки, укладеним 12.01.2000 р. сторонами по справі та ВАТ “Запоріжжяобленерго”.
Відповідно до ст.ст. 191, 192 ЦК УРСР (що був чинним на момент укладення договору поруки) за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині. В разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто, за наведеними нормами законодавства зобов’язаною стороною за договором поруки є поручитель (у даному випадку відповідач по справі) та зобов’язаним він є перед кредитором, а не боржником, за якого поручився.
Тобто, суд не вбачає причинного зв’язку між порушенням зобов’язань товариством “Агротехсервіс” за договором №26 про користування електричною енергією та зобов’язаннями товариства “Агромонтаж” перед ВАТ “Запоріжжяобленерго”, яким вимоги до відповідача по справі не заявлялися.
Безпідставними є також посилання позивача на приписи ст.. 228 ГК України, оскільки у даних спірних правовідносинах товариство ”Агротехсервіс” не є учасником господарських відносин, який відшкодував збитки, оскільки стягнуті з нього на користь ВАТ “Запоріжжяобленерго” кошти є штрафними санкціями за порушення зобов'язань.
В позові з заявлених підстав відмовляється.
Судові витрати покладають на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Суддя І.А. Попова
Рішення підписано 24 травня 2007 року.