Справа № 219/11124/17

Провадження № 2/219/287/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Брежнева О.А.

за участю секретаря Котинської А.О.

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Бахмут цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 09 жовтня 1993 року. У шлюбі з відповідачем вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства. Спільне господарство не ведеться, фактичні шлюбні відносини припинені. Втрачені всі фізичні та духовні зв'язки між ними. Збереження сім'ї неможливо і суперечить їх інтересам та інтересам дітей. Суперечки про розподіл спільного майна та місце проживання дитини відсутні.

Позивач в судове засідання не прибула, була належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, надала на адресу суду заяву в якій просить розглянути справу у її відсутність, позов підтримує.

Відповідач у судове засідання не з*явився, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, надав на адресу суду заяву в якій просить розглянути справу у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

У відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв'язку з чим судом ухвалено рішення про задоволення позову відповідно до частини 4 статті 200, частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного

Факт перебування сторін у шлюбі підтверджено копією свідоцтва про шлюб, виданого Васюківською сільською радою народних депутатів Артемівського району Донецької області, актовий запис № 6 (а.с.3).

Статтею 24 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до частини 3 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.

Згідно статей 105, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей (стаття 109 Сімейного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, сторони не бажають зберегти шлюб, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, відповідач позов визнав, просив розірвати шлюб, а подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, позов підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків

Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом. Наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги непримирення сторін в період знаходження справи в суді, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню

Сторонами не заявлено про спір щодо спільного майна та місця проживання дитини.

Одночасно суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище, набуте у шлюбі, а саме «ОСОБА_1».

Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 56, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою с. Сімаківка, Ємільчинського району, Житомирської області, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженцем с. Васюківка, Артемівського району, Донецької області, зареєстрований Васюківською сільською Радою народних депутатів Артемівського району Донецької області, актовий запис №6 від 09 жовтня 1993 року - розірвати, залишивши позивачу прізвище, набуте у шлюбі, а саме - «ОСОБА_1».

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Васюківка, Артемівського району, Донецької області, на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.А.Брежнев