ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2009 року Справа №2а-6300/09/0870
(11 год. 04 хв.) м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Садового І.В.,
при секретарі судового засідання – Святенко О.В.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
відповідач: не з’явився
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_2
до: Кам’янсько - Дніпровської міжрайонної Державної податкової
інспекції Запорізької області
про: зобов’язання вчинити певні дії
17.11.2009 ОСОБА_2 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Кам’янсько - Дніпровської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізької області про зобов’язання відповідача зберегти за позивачем раніше встановлену форму обліку платників податків та здійснювати в подальшому його облік як платника податків та інших обов’язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру; зобов’язання відповідача виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та загальні відомості про позивача; зобов’язання відповідача знищити облікову картку позивача з особистими даними, що була заповнена та на підставі якої були внесені дані про неї до Державного реєстру та присвоєний позивачу ідентифікаційний номер; зобов’язання відповідача провести в паспорті позивача відмітку про наявність права здійснювати будь – які платежі без ідентифікаційного номеру та завірити підпис відповідної особи гербовою печаткою відповідача.
Ухвалою суду від 18.11.2009 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6300/09/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 09.12.2009.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 09.12.2009 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Судом оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Представник позивача підтримав вимоги позовної заяви з підстав, зазначених у позові. Зазначає, що позивач є віруючим громадянином і живе так, як наставляє Православна Церква. Наявність у нього ідентифікаційного номеру, який надається податковою службою, не співпадає з його принципами віруючого. Тому він звернувся до Кам’янсько - Дніпровської МДПІ Запорізької області із заявою та проханням зберегти за ним раніше встановлену форму обліку платників податків та здійснювати в подальшому його облік як платника податків та інших обов’язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру, виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та загальні відомості про нього, знищити його облікову картку з особистими даними, що була заповнена та на підставі якої були внесені дані про неї до Державного реєстру та присвоєний позивачу ідентифікаційний номер, провести в паспорті відмітку про наявність права здійснювати будь – які платежі без ідентифікаційного номеру та завірити підпис відповідної особи гербовою печаткою відповідача, на що йому надає право Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів» від 22.12.1994 №320/94-ВР. Відповідач своїм листом відмовив позивачу в задоволенні його вимог, посилаючись на дію Порядку внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів, затвердженого спільним наказом ДПА України та МВС України від 19.10.2004 №602/1226, який набрав чинності з 01.11.2004. Позивач вважає, що отриманий ним лист податкової інспекції не містить відповіді по суті його вимог, викладених у заяві. Своїми діями відповідач порушив його право на раніше встановлену форму обліку без застосування ідентифікаційного номеру, передбаченого ст.1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» від 22.12.1994 №320/94-ВР, на його право не бути включеним до Державного реєстру, та на право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру. Також зазначив, що позивач не відмовляється сплачувати податки і обов’язкові платежі, а тільки хоче робити це без застосування ідентифікаційного номеру, бо це порушує його права та суперечить його релігійним принципам.
Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився. Направив на адресу суду заперечення від 01.12.2009 в яких зазначив наступне. Відповідач відмовив ОСОБА_2, у задоволенні заяви про відмову від ідентифікаційного номера і внесенні відповідної відмітки у паспорт у зв'язку з тим, що він не дотримався передбаченої законодавством процедури відмови від ідентифікаційного номера - не подав установленого зразка заяву та відповідного комплекту документів. При цьому відповідач листом від 03.09.2009 за №5416/10/29-2 надав відповідне роз'яснення ОСОБА_2 про порядок та процедуру, щодо врегулювання питання права здійснювати будь які платежі без ідентифікаційного коду особами, які за релігійними або іншими переконаннями відмовляються від його прийняття. Зазначений лист позивачем до уваги не було взято. Дії податкової є правомірними та відповідають нормам діючого законодавства. Зазначене не є перешкодою реалізувати заявником своє право на відмову від ідентифікаційного номера, але для цього йому необхідно дотриматися встановленої Порядком внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів, затвердженого спільним наказом ДПА України та МВС України від 19.10.2004 №602/1226 процедури. Право ОСОБА_2 здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера встановлено Законом і відповідачем не заперечується. Процедура оформлення такого права визначена Порядком і є обов'язковою як для органів, які здійснюють відповідні дії, так і для громадян.
Просить у задоволенні позову відмовити. Також, просить розглянути позовну заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи та надані додаткові докази, заслухавши представника відповідача, суд -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 28.08.2009 звернувся до Кам’янсько - Дніпровської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізької області із заявою, в якій просив поставити в його паспорті відмітку про наявність у нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою, зберегти за ним раніше встановлену форму обліку платника податків та інших обов’язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру, виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про його ідентифікаційний номер та загальні відомості про нього, а також знищити облікову картку з його особистими даними, що була заповнена та на підставі якої були внесені дані про нього до Державного реєстру та присвоєний йому ідентифікаційний номер.
03.09.2009 позивачу була надана відповідь, зі змісту якої вбачається, що задовольнити заяву позивача неможливо з посиланням на необхідність дотримання процедури, встановленої Порядком внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів, затвердженого спільним наказом ДПА України та МВС України від 19.10.2004 №602/1226, який набрав чинності з 01.11.2004 та який був прийнятий з метою виконання положень Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів» №320/94-ВР від 22.12.1994 із змінами та доповненнями.
Не погодившись з наданою відповіддю позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Функції по контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків та інших обов’язкових платежів, а також обліку платників податків - фізичних осіб, покладено на державні податкові органи.
Автоматизованим банком даних, створеним для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України, є Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів.
Згідно з ч.2 ст.1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів» від 22.12.1994 №320/94-ВР в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів» від 16.07.1999 № 1003-ХІV, для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов’язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Нормативні акти з питань формування Державного реєстру, відповідно до ст.6 зазначеного Закону, видаються Головною Державною податковою інспекцією України (тепер Державна податкова адміністрація України). У зв’язку з цим Державною податковою адміністрацією України та Міністерством внутрішніх справ України було розроблено та затверджено спільним наказом від 19.10.2004 №602/1226 Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов’язкових платежів (далі – Порядок), який згідно з п.п.1.1 розділу 1 визначає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номеру та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.
Відповідно до п.п.1.5 розділу 1 Порядку особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номеру, у разі наявності в неї ідентифікаційного номеру, повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено у додатку 2 до Порядку.
Для того, щоб поставити в паспорті позивача відповідну відмітку про наявність у нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру необхідно виконати дії, передбачені розділами 1-5 зазначеного Порядку.
Згідно з п.6 Порядку, після надходження відривного корінця до форми В3 щодо внесення відмітки до паспорта громадянина посадова особа органу державної податкової служби учиняє відповідні дії щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів, що і є підставою для виконання вимог ст.5 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів» від 22.12.1994 №320/94-ВР із змінами та доповненнями, яка встановлює, що до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Зазначений Порядок не визнавався таким, що не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, відповідно, є чинним, а тому - обов’язковий для виконання.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач не здійснив жодної із зазначених дій, передбачених Порядком, тобто не дотримався визначеного законодавством порядку відмови від ідентифікаційного номера та виключення його з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів і не має наміру це зробити в подальшому.
Отже, дії податкової інспекції є правомірними та відповідають нормам Закону .
Зазначене не є перешкодою реалізувати заявником своє право на відмову від ідентифікаційного номера, але для цього йому необхідно дотриматися встановленої Порядком процедури. Право ОСОБА_2 здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера встановлено Законом і не заперечується відповідачем.
Процедура оформлення такого права визначена Порядком і є обов'язковою як для органів, які здійснюють відповідні дії, так і для громадян.
Тому суд приходить до висновку, що порушення прав і свобод позивача, звуження їх змісту чи обсягу відповідачем відсутні, і відповідач, відмовивши позивачу в задоволенні його заяви, діяв у відповідності з ч. 2 ст. 19 Конституції України, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Кам’янсько - Дніпровської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізької області про зобов’язання відповідача зберегти за позивачем раніше встановлену форму обліку платників податків та здійснювати в подальшому його облік як платника податків та інших обов’язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру; зобов’язання відповідача виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та загальні відомості про позивача; зобов’язання відповідача знищити облікову картку позивача з особистими даними, що була заповнена та на підставі якої були внесені дані про неї до Державного реєстру та присвоєний позивачу ідентифікаційний номер; зобов’язання відповідача провести в паспорті позивача відмітку про наявність права здійснювати будь – які платежі без ідентифікаційного номеру та завірити підпис відповідної особи гербовою печаткою відповідача - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В.Садовий
Постанова складена у повному обсязі 10.12.2009.