Справа № 2-а-5928/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(в порядку скороченого провадження)

16 серпня 2011 року м.Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Іващенко Ю. А. розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Лубенського міськрайонного суду, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в м. Лубнах Полтавської області про визнання відмови протиправною та зобов’язання провести нарахування і виплату підвищення до пенсії, як «Дитині війни» починаючи з 2007 року і в подальшому,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 цього Закону в редакції від 18. 11. 2004 р. № 2195-ІV (набрав чинності 01.01.2006 р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

У 2007 та 2008 роках приймався ряд нормативних актів, які обмежували розмір вказаного підвищення, або взагалі зупиняли дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року за №10-рп2008 вони були визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Разом з тим воно не має зворотньої дії в часі.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати «Дітям війни» 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральні органи виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили належних дій для нарахування цих коштів та їх виплати, вважаю, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Згідно практики Європейського суду з прав людини неспроможність держави виконувати свої зобов’язання не є підставою для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи вимоги ст. 94 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-6 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнені прикінцеві положення пункту 4 певним змістом, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік Зазначені норми набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 19 червня 2011 року, оскільки опубліковані в газеті «Голос України» за 18 червня 2011 року № 110(5110).

На виконання п. 7 Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-6 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» прийнято постанову КМУ від 06 липня 2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», дана постанова набрала чинності з 23 липня 2011 року.

Таким чином, суд вважає, що підстав для зобов’язання відповідача провести відповідні перерахунки та виплати пенсії позивачу, які є предметом спору по даній справі, після 22 липня 2011 року не має.

На підставі викладеного, керуючись рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, №10-рп2008 від 22.05.2008 року , № 19-рп/2010 від 09.09.2010 р, ст. 64 Конституції України, ст.ст. 3, 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч.2 ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ст.ст. 6-14, 18, 71, 94, 183-2 , 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги, як дитині війни, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 11 січня 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням вже виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду винесена в порядку скороченого провадження підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду ОСОБА_2 Ю. А.