Справа № 2-396/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 травня 2009 року Бериславський районний суд Херсонської області

    в складі:    головуючого судді       Радченко С.В.

               при секретарі                Глушковій Л.М.

    за участю  представників:

            позивача            ОСОБА_1

            відповідача            Вічної І.М.                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі справу за позовом Бериславської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним; треті особи: Веселівська сільська рада Бериславського району; Одрадокам”янська сільська рада Бериславського району,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Бериславського району звернувся до суду в інтересах Бериславської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним посилаючись на те, що 13.01.2003 року, на підставі розпорядження Бериславської РДА від 16.12.2002 року №708, між райдержадміністрацією та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельних ділянок площею 44,10га та 99,60га із земель запасу Веселівської та Одрадокам”янської сільських рад Бериславського району. Договір було посвідчено 13.01.2003 року державним нотаріусом та зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 29.01.2003 року під №22. Вважає, що в порушення вимог ст.153 ЦК УРСР, ст.14 ч.ч.2, 3 Закону України „Про оренду землі”, в договорі оренди від 13.01.2003 року не визначено сторону, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об”єкту оренди чи його частин, а також відсутні умови щодо індексації, форми внесення та порядку перегляду орендної плати, що є істотними умовами договору оренди землі. Крім того, в договорі відсутні погодження з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства, що також є істотною умовою укладання договору і є підставою для визнання його недійсним. Також в змісті договору вбачається наявність помилки щодо надання земельних ділянок в оренду без урахування закріпленого за ними статусу водних об”єктів, з їх особливим правовим режимом використання. Тобто, при укладенні договору сторони помилилися щодо обставин, які мають істотне значення, а саме щодо природи правочину, прав та обов”язків сторін, тому договір може бути визнаний судом недійсним згідно ст.229 ЦК України. Просить визнати недійсним договір оренди земельних ділянок із земель запасу Веселівської та Одрадокам”янської сільських рад Бериславського району Херсонської області, укладений між Бериславською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2  від 13.01.2003 року.

    05.03.2009 року, під час попереднього розгляду даної справи прокурор відмовився від своїх позовних вимог, мотивуючи тим, що належних підстав для подачі позовної заяви до суду у прокуратури не було.

    Бериславська районна державна адміністрація наполягала на розгляді справи в межах поданого позову, тому суд, відповідно до положень ч.2 ст.46 ЦПК України визнав можливим розглянути справу та вирішити вимоги у первісному обсязі.

Представник Бериславської РДА Вічна І.М. у судовому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснила, що відповідно до п.1.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 4.05.1999 року №43, при розташуванні земельної ділянки, що надається у тимчасове користування або в оренду, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць (сіл, селищ, міст), договір на право тимчасового користування землею або договір оренди укладається окремо на кожну частину земельної ділянки, розташовану на території відповідної  адміністративно-територіальної одиниці. Договір оренди від 13.01.2003 року укладено щодо земельних ділянок, які розташовані на території двох адміністративно-територіальних одиниць, у зв”язку з чим земельні ділянки, що розташовані на території О.Кам”янської та Веселівської сільських рад підлягали передачі в оренду за окремими договорами. Порушення вказаної норми потягло за собою відсутність факту державної реєстрації договору в порядку, передбаченому законом. Крім того, вважає, що при укладенні оспорюваного договору оренди, були порушені вимоги Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.1998 року №2073, відповідно до якого державна реєстрація договорів оренди землі проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Тобто здійснення реєстраці договорів оренди земельних ділянок взагалі не віднесено до компетенції районних державних адміністрацій.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнали, пояснивши що усі висуваємі позивачем претензії не були викладені діями відповідача. Згідно умов договору оренди стороною, яка визначає порядок, уомви і особливості користування надаваємим у оренду майном є Орендодавець – власник земельної ділянки, тобто Веселівська та О.Кам”янська сільські ради від імені яких виступала уповноваженою стороною Бериславська райдержадміністрація. Вважають, що усі порушення можуть бути усунені сторонами у оновленому договорі оренди з урахуванням виявлених недоліків, допущених з вини позивача. Свої заперечення обгрунтували також письмовими поясненнями (а.с.93-95).

Представники Веселіської та Одрадокам”янської сільських рад Бериславського району у судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов підлягаючим задоволенню.

Судом встановлено, що 13.01.2003 року, на підставі розпорядження Бериславської РДА від 16.12.2002 року №708 (а.с.9), між Бериславською райдержадміністрацією та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельних ділянок площею 44,10га та 99,60га із земель запасу Веселівської та Одрадокам”янської сільських рад Бериславського району. Договір було посвідчено 13.01.2003 року державним нотаріусом та зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 29.01.2003 року під №22 (а.с.6-8).

18.07.2008 року голова Бериславської РДА звернувся з проханням до прокурора Бериславського району представляти інтереси адміністрації у суді стосовно дострокового розірвання договорів оренди землі у зв”язку з невиконанням умов договору, зокрема, з ОСОБА_2 (а.с.14).

Відповідно до ст.2 Закону України „Про оренду землі” відносини, пов”язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з вимогами ст.153 ЦК УРСР (що діяв на момент спірних відносин), договір вважається укладеним, коли між двома сторонами в потрібній формі досягнуто згоди по усім істотним умовам. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

На думку суду, у разі недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договір не можна вважати укладеним, тобто таким, що фактично відбувся.

Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України „Про оренду землі”, у редакції, що діяла на момент укладання спірного договору, істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок її внесення і перегляду); сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об”єкта оренди чи його частини.

Частиною третьою ст.14 зазначеного Закону передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статею .... є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Як вбачається зі змісту договору оренди землі, укладеного між Бериславською райдержадміністрацією та ОСОБА_2, у ньому не визначено сторону, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об”єкта оренди чи його частин, а також відсутні умови щодо індексації, форми внесення та порядку перегляду орендної плати, що є істотними умовами договору оренди землі, та є підставою для визнання його недійсним.

Як вбачається з п.1.1 Договору оренди – предметом договору є земельні ділянки під ставками, які згідно ст.ст.1-5, 85 Водного Кодексу України є землями водного фонду із відповідним режимом користування, порядок надання яких в користування встановлюється земельним законодавством. Відповідно до ч.7 ст.51 Водного Кодексу – право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

В договорі оренди землі, укладеному між Бериславською райдержадміністрацією та ОСОБА_2 погодження з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства відсутні, що також визнається судом істотною умовою, яку не було дотримано сторонами.

Відповідно до п.9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, до договорів, що були укладені до 1.01.2004 року і продовжують діяти після набрання чинності ЦК України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Згідно з ч.1 ст.229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов”язків сторін.

Суд вважає, що в змісті договору оренди землі, укладеного між Бериславською райдержадміністрацією та ОСОБА_2 вбачається помилка щодо природи правочину, прав та обов”язків сторін, а саме, земельні ділянки були надані в оренду без урахування закріпленого за ними, у відповідності до ст.ст.1-5 Водного Кодексу України, статусу водних об”єктів, з їх особливим правовим режимом використання.

Відповідно до ст.48 ЦК УРСР, чинного на момент укладення договору, недійсною є угода, яка не відповідає вимогам закону.

Крім того, згідно правових позицій, викладених в Постанові Пленуму ВСУ №3 від 28.04.1978 року „Про судову практику в стправах про визнання угод недійсними” та Узагальненні ВСУ від 24.11.2008 року „Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, за правилами ст.48 ЦК УРСР угода визнається недійсною при невідповідності її не тільки законові, а й іншим актам, виданим органами державної влади і управління в межах наданої їм компетенції.

Згідно з п.1.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 4.05.1999 року №43 (в редакції на момент укладення договору), при розташуванні земельної ділянки, що надається у тимчасове користування або в оренду, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць (сіл, селищ, міст), договір на право тимчасового користування землею або договір оренди укладається окремо на кожну частину земельної ділянки, розташовану на території відповідної  адміністративно-територіальної одиниці (села, селища, міста).

Як вбачається зі змісту договору оренди землі, укладеного між Бериславською райдержадміністрацією та ОСОБА_2, останній укладено щодо земельних ділянок, які розташовані на території двох адміністративно-територіальних одиниць, тому, на думку суду, земельні ділянки, що розташовані на території Одрадокам”янської та Веселівської сільських рад підлягали передачі в оренду за окремими договорами.

Суд вважає, що порушення вказаної норми потягло за собою відсутність факту державної реєстрації договору в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.18 ЗУ „Про оренду землі” (в редакції, чинній на час укладення договору) укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Порядок та органи, що здійснюють державну реєстрацію, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджено Постановою КМУ від 25.12.1998 року №2073.

Відповідно до п.3, 12, 13, 14 вказаного Порядку державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Тобто, здійснення реєстрації договорів оренди земельних ділянок взагалі не віднесено до компетенції районних державних адміністрацій, з чого суд робить висновок, що договір оренди землі, укладений між Бериславською райдержадміністрацією та ОСОБА_2 не пройшов державної реєстрації у встановленому законодавством порядку, оскільки його було зареєстровано Бериславською райдержадміністрацією за межами її повноважень.

Таким чином, договір оренди землі, укладений між Бериславською райдержадміністрацією та ОСОБА_2 не містить в собі усіх істотних умов, передбачених вимогами закону, не пройшов належним чином державну реєстрацію, укладений під впливом помилки, тому повинен бути визнаний судом недійсним.

Керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позов Бериславської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним задовольнити.

    Визнати недійсним договір оренди земельних ділянок із земель запасу Веселівської та Одрадокам”янської сільських рад Бериславського району Херсонської області, укладений між Бериславською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2  від 13.01.2003 року.

    На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Бериславський районний суд. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                     С.В. Радченко