Справа №2-5/09

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2009 року

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді     Якутюка B.C.,

при секретарі     Давиденко М. В.,

з участю позивачки     ОСОБА_1,

відповідача     ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом,  в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 14222 грн.20 коп.,  витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 550 грн. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн.,  а всього 18072 грн. 20 коп.,  посилаючись на те,  що 18 липня 2007 року біля 16 години 30 хвилин по вулиці в с. Чайки Богуславського району сталася дорожньо-транспортна пригода,  внаслідок якої відповідач,  керуючи автомобілем НОМЕР_1,  перед виконанням маневру об'їзду перешкоди,  грубо порушуючи п. 10.1,  34.1.1 ПДР України,  перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки,  виїхав на смугу зустрічного руху,  створивши при цьому перешкоду для руху,  внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем "Хонда" д/н НОМЕР_2,  яким вона керувала. Внаслідок зіткнення її автомобіль був пошкоджений і діями відповідача їй була завдана матеріальна та моральна шкода,  в зв'язку з чим вона і змушена звернутися з відповідним позовом до суду.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала,  посилаючись на вищенаведені обставини і просила суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково,  поскільки вважає,  що в даній ДТП є часткова вина і позивачки,  як водія автомобіля "Хонда",  поскільки вона не обрала безпечної швидкості руху і не вжила заходів щодо уникнення зіткнення автомобілів,  а тому просив суд позовні вимоги задовольнити частково.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив,  що він їхав поруч з позивачкою в автомобілі "Хонда" на пасажирському сидінні і в с. Чайки Богуславського району,  автомобіль "ВАЗ-21099" під керуванням відповідача,  раптово виїхав на смугу зустрічного руху,  тобто створив перешкоду для руху внаслідок чого сталося зіткнення автомобілів.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив,  що він на автомобілі "КАМАЗ" хотів в с. Чайки виїхати з двору на дорогу,  але побачивши автомобіль відповідача,  зупинився і той його почав об'їжджати,  а потім він почув удар зіткнення автомобілів.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив,  що він бачив в с. Чайки Богуславського району,  як на дорозі зіткнулись два автомобілі,  і в одному з водіїв він впізнав ОСОБА_2

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  свідків,  дослідивши письмові матеріали справи,  вважає за необхідне позов задовольнити частково,  виходячи із слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено,  що дійсно 18 липня 2007 року біля 16 години 30 хвилин по вулиці в с. Чайки Богуславського району сталася дорожньо-транспортна пригода,  внаслідок якої були пошкоджені автомобільНОМЕР_3 під керуванням відповідача ОСОБА_2 та автомобіль "Хонда" д/н НОМЕР_2 під керуванням позивачки ОСОБА_1

Із копії постанови Богуславського районного суду Київської області від 15 серпня 2007 року вбачається,   що ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної

відповідальності за вчинення ним правопорушення,  передбаченого  ст. 124 КУАП,  у виді адміністративного штрафу в сумі 34 грн.

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №1187 від 25 липня 2007 року вбачається,  що матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля "Хонда" д/н НОМЕР_2,  внаслідок пошкодження останнього при ДТП складає 14222 грн. 20 коп.

Із квитанції до касового ордера №362 від 25 липня 2007 року видно,  що вартість витрат на проведення автотоварознавчого дослідження становить 550 грн.

Відповідно до ч.1  ст. 1166 ЦК України,  майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода,  завдана майну фізичної або юридичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка її завдала.

Із ч.1  ст. 1167 ЦК України вбачається,  що моральна шкода,  завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю,  відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності її вини.

Із ч.2  ст. 1187 ЦК України видно,  що шкода,  завдана джерелом підвищеної небезпеки,  відшкодовується особою,  яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом,  механізмом,  іншим об'єктом,  використання,  зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Із ч.1  ст. 1188 ЦК України вбачається,  що шкода,  завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,  відшкодовується на загальних підставах,  а саме: шкода,  завдана одній особі з вини іншої,  відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.5  ст. 1187 ЦК України,  особа,  яка здійснює діяльність,  що є джерелом підвищеної небезпеки,  відповідає за завдану шкоду,  якщо вона не доведе,  що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до  ст. 1188 ЦК України,  шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,  відшкодовується на загальних підставах,  визначених  ст. 1166 ЦК України,  зокрема,  за наявності вини в її цивільно-правовому розумінні і позивача,  і відповідача,  розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від встановленого ступеня вини кожної із сторін.

Із п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року з відповідними змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вбачається,  що питання про відповідальність за шкоду заподіяну при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них,  вирішується за правилами  ст. 440 ЦК: шкода,  заподіяна одному із володільців з вини іншого -відшкодовується винним; при наявності лише вини володільця,  якому заподіяна шкода,  вона йому не відшкодовується; при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди - жоден з них не має права на відшкодування.

Із висновку судової автотехнічної експертизи за №164а від 03 березня 2009 року вбачається,  що за даних дорожніх умов водій автомобіля "Хонда" повинен був діяти згідно вимог п.12.3 Правил дорожнього руху,  тобто у разі виникнення небезпеки для руху водій повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу,  а воді автомобіля "ВАЗ" повинен був діяти згідно вимог п.10.1 Правил дорожнього руху,  тобто перед перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися,  що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Суд вважає,  що поскільки із висновку автотехнічної експертизи видно,  що в даній ДТП є вина обох водіїв транспортних засобів,  то суд визначає,  з урахуванням ступеня вини кожного,  що вина водія ОСОБА_2 становить 60%,  а вина водія ОСОБА_1 становить 40%,  а тому відповідач повинен відшкодувати позивачці матеріальну шкоду в розмірі 8863 грн.32 коп. (60% від 14772 грн.20 коп. матеріальної шкоди - 14222 грн.20 коп. + 550 грн.).

Із п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з відповідними змінами "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди" видно,  що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних,  душевних,  психічних тощо),

яких зазнав позивач,  характеру немайнових втрат (їх тривалості,  можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування йому відповідачем 3000 грн. моральної шкоди підлягають частковому задоволенню,  поскільки в судовому засіданні позивачем було доведено,  що вона перенесла нервовий стрес та моральні страждання,  але розмір шкоди,  визначений нею не відповідає ступеню та характеру цих страждань,  перенесених нею,  а тому суд визначає розмір моральної шкоди в розмірі 500 грн. і ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.1  ст. 88 ЦПК України,  стороні,  на користь якої ухвалено рішення,  суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В даному випадку,  суд вважає,  що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

На підставі  ст.  ст.  1166,  1167,  1187,  1188 ЦК України,  Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року з відповідними змінами "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди",  Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з відповідними змінами "Про судовому практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди",  керуючись  ст.  ст.  10, 11,  58,  59,  88,  209,  212,  215,  218 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8863 грн.32 коп.,  в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.,  а всього в сумі 9393 грн.32 коп. (дев'ять тисяч триста дев'яносто три грн.32 коп.). В решті позовних вимог відмовити.

Звільнити сторони від сплати державного мита відповідно до  ст. 4 п.18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч, 4  ст. 295 ЦПК України.