ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА                   

21 травня 2007 р.                                                             Справа  № 14/92

За адміністративним  позовом  Закритого акціонерного товариства „Мукачівський лісокомбінат”, смт. Чинадієво Мукачівського району  

до Мукачівської об”єднаної державної податкової інспекції, м. Мукачево     

про визнання нечинним  податкового повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ від 16.03.2007р. №949/23-01/00274157/6530,

                                           Суддя                                  В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Ага В.В.  - представник за дов. від 09.03.2007р.  

від відповідача: Скальський Є.В. - начальник юридичного відділу за дов. від 24.04.2007р. №10-0

Суть спору: Закрите акціонерне товариство „Мукачівський лісокомбінат”,                      смт. Чинадієво Мукачівського району  (далі-  позивач, товариство) звернулося до суду  з адміністративним позовом до  Мукачівської об"єднаної державної податкової інспекції, м. Мукачево (далі - відповідач) про визнання нечинним  податкового повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ від 16.03.2007р. №949/23-01/00274157/6530 про зменшення суми 2716грн. бюджетного відшкодування по ПДВ.

          Позивач, як у позовній заяві (а.с.2-3),  так і представник  позивача у судових засіданнях по розгляду даної справи,  в обгрунтування позовних вимог, зокрема посилаються на те, що:

-          позивачем правомірно у відповідності до вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”  було включено до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними виданими продавцем ПП Попович М.М. та оформленими відповідно до вимог п.7.2 ст.7 цього Закону;

-          підставою для визнання податкової накладної недійсною може бути тільки та обставина, коли  її є заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій не присвоєно індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість. Оскільки податкові накладні заповнені повноважною на це особою, позивач вважає, що податковим органом безпідставно виключено йому  з податкового кредиту суми,  віднесені за такими податковими накладними, а отже, на цій підставі,  і  неправомірно зменшено  бюджетного відшкодування на суму 2716грн., за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідач як у запереченні проти позову  (а.с.35-36) так і  представник відповідача у  судових  засіданнях по розгляду даної справи  заперечують проти позову повністю, зокрема посилаються на те, що   позивач не мав права  для включення до податкового кредиту суми  ПДВ за податковими накладними, виданими  продавцем ПП Попович М.М., оскільки останній, на підставі актів зустрічних перевірок, податок на додану вартість до бюджету не сплачував, а отже не відповідав статусу платника податку у розумінні Закону України „Про податок на додану вартість”, що в свою чергу   вплинуло на заявлені позивачем   до бюджетного відшкодування суми ПДВ. За таких обставин відповідач вважає правомірним зменшення ЗАТ „Мукачівський лісокомбінат” суми 2716грн. бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

          Судовий розгляд справи розпочатий у попередньому судовому засіданні 14.05.2007р. відповідно до вимог п.3 ст. 121 КАС України на підставі поданої представниками сторін до матеріалів справи письмової заяви  (а.с.34).   

У судовому  засіданні 14.05.2007р. оголошувалась перерва відповідно до вимог ст.150 КАС України.

У судовому засіданні 21.05.2007р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до вимог п.3 ст. 160 КАС України.

          Постанову суду виготовлено в повному обсязі 24.05.2007р.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що:

Актом   від 15.03.2007р. №205/23-01/00274157 „Про результати виїзної  позапланової перевірки ЗАТ „Мукачівський лісокомбінат”, 00274157 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2006р.” (а.с.7-22, далі –акт перевірки)  податковим органом встановлено порушення ЗАТ „Мукачівський лісокомбінат”  п.п.7.4.1 п.7.4 та п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із наступними змінами та доповненнями  (далі-Закон №168/97-ВР).

          За результатами розгляду матеріалів вищезазначеного акту перевірки, Мукачівською  ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.03.2007р. №949/23-01/00274157/6530 про зменшення ЗАТ „Мукачівський лісокомбінат” суми 2716грн. бюджетного відшкодування по ПДВ, яке і є предметом судового оскарження у даній справі.

          Проаналізувавши подані по адміністративній справі доказові матеріали щодо спірного питання  та аналізуючи доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позовув повному обсязі, виходячи з наступного:

          Згідно з  пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

     Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"  визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

         Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Отже, для виникнення у позивача податкового кредиту з ПДВ, достатньою та єдиною необхідною підставою є податкова накладна.           

Перелік реквізитів податкової накладної, обов’язкових для її заповнення, встановлено п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону, яким передбачено, що надана платником податку покупцю податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку і ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Даний перелік реквізитів податкової накладної, обов’язкових для її заповнення є вичерпним.

Відповідно до п. п. 7.2.3 п. 7.2 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”  передбачено, що право  на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

          Отже, Закон України "Про податок на додану вартість" на дату здійснення позивачем операцій з придбання товарів у ПП Попович М.М. визначав два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду:

            - у разі, коли вартість придбаних товарі не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;

   - у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними.

          Пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість"  визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт дає загальне розуміння поняттю "бюджетне відшкодування" і є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

          Іншою такою нормою Закону України "Про податок на додану вартість" є підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, який передбачає, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. На підставі підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України підлягає сума, яка при її визначенні згідно з підпунктом 7.7.1 має від'ємне значення.

    Таким чином, сума бюджетного відшкодування напряму залежить від  правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.

          Як вбачається з матеріалів  справи, зокрема  реєстру отриманих та виданих податкових накладних (а.с.43-46), накладних №1а від 03.11.2006р. та №5/11 від 30.11.2007р. та податкових накладних відповідно №1а від 03.11.2006р. та №5/11 від 30.11.2007р. (39-42), ЗАТ „Мукачівський лісокомбінат” було отримано від                              ПП Попович М.М. (належним чином зареєстрованого у податковому органі, як платником ПДВ, що не заперечується відповідачем) пиловник буковий на загальну суму 16293,13грн., в тому числі ПДВ у сумі 2715,52грн., яка була фактично сплачена постачальнику товарів (робіт, послуг) - ПП Попович М.М. згідно платіжних доручень №315 та №1185  наявних у матеріалах справи  (а.с.58-60).

Вищезазначені податкові накладні оформлені ПП Попович М.М. відповідно до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що не заперечується відповідачем, як у акті перевірки так і у  запереченні проти позову  та  представником  відповідача у судових засіданнях.  Крім того, слід зазначити, що відповідачем не заперечується і правомірність  формування товариством податкового кредиту на суму 2715,52грн. ПДВ у листопаді  2006р. за вищенаведеними податковими накладними, а заперечується сам факт правомірності  заявлення суми 2715,52грн. ПДВ  до відшкодування у наступному податковому звітному періоді –грудні 2006р., з тієї підстави, що продавцем - ПП Попович М.М.  не було сплачено до бюджету дані суми ПДВ за такими податковими накладними.  

          Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Чинне законодавство України, зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість", не встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету, тоді як відповідачем (податковим органом) такий обов'язок покладається  на позивача, що суперечить вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивач не довів факту сплати ПП Попович М.М.  податку на додану вартість у сумі 2715,52грн. до Державного бюджету, з огляду на вищенаведене.

          Отже,  з аналізу фактичних обставин, матеріалів справи та норм Закону України "Про податок на додану вартість", суд дійшов висновку, що позивач правомірно формував податковий кредит у спірних періодах, а відповідно, при наявності у таких податкових звітних періодах від”ємного значення по ПДВ, правомірно було визначено суми ПДВ заявлені до бюджетного відшкодування (в тому числі і по операціях з ПП Попович М.М.  на підставі отриманих від останнього податкових накладних).  

          За вищенаведених обставин, є безпідставним зменшення податковим органом позивачеві  суми 2716грн. бюджетного відшкодування по ПДВ за грудень 2006р. за спірним податковим повідомленням-рішенням Мукачівської ОДПІ від 16.03.2007р. №949/23-01/00274157/6530, а відповідно останнє підлягає визнанню нечинним в повному обсязі.

З огляду на  викладене, керуючись   ст. ст.  2, 7-12, 51, 70, 71, 86, 111, 121 п.3, 122, 150, 159-163, 254, 255 та п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати нечинним в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ від 16.03.2007р. №949/23-01/00274157/6530 про зменшення ЗАТ „Мукачівський лісокомбінат” суми 2716грн. бюджетного відшкодування по ПДВ.

3.   Постанова  суду набирає законної сили в  порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

4. Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду у відповідності до вимог ст.186 КАС України протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі,  шляхом подання  заяви про намір апеляційного оскарження або шляхом подання безпосередньо апеляційної скарги.

          Суддя                                                                          В.І. Карпинець