ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2018 рокусправа № 804/1225/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Богданенка І.Ю.,

судді: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - ОСОБА_1 (довіреність від 11 січня 2018 року),

відповідача: - Лукіної А.А. (04 січня 2018 року),

третьої особи: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року (ухвалену в м. Дніпрі суддею Єфановою О.В., повний текст постанови складено 22 вересня 2017 року)

у справі №804/1225/17

за позовом ОСОБА_3

до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

третя особа Первинна професійна спілка «Правозахисники країни»

про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернулася в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», з урахуванням уточнення вимог, прийнятих судом, про визнання незаконними та скасування наказів №122 від 26 січня 2017 року та №51 о/с від 14 лютого 2017 року про звільнення і поновлення на посаді інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції у місті Дніпропетровську Департаменту патрульної поліції, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26 січня 2017 року по дату набрання відповідним рішенням суду законної сили.

За змістом адміністративного позову оскаржувані накази не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки не містять конкретні обставини порушення дисципліни, час вчинення та виявлення порушення, відсутній склад дисциплінарного правопорушення, будь-яких фактів та доказів неналежного виконання позивачем службових обов'язків. Відповідачем порушено порядок проведення службового розслідування за результатами якого винесені спірні накази.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

За доводами апеляційної скарги, позивачу не було відомо про призначення службового розслідування, внаслідок чого порушено її право на інформацію про підстави проведення такого розслідування, особисту участь у службовому розслідуванні, висловлювати письмові зауваження, користуватися правовою допомогою; в рамках службового розслідування позивач не надавала пояснення, отже висновок службового розслідування протиправно затверджено без таких пояснень; позивача не ознайомили з висновками та матеріалами службового розслідування; звільнення відбулося в період відпустки позивача; суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в діях позивача складу дисциплінарного правопорушення, не постановив окрему ухвалу.

Відповідач у письмових запереченнях вказує на необґрунтованість апеляційної скарги.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Представник Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, підтверджується матеріалами справи, відповідно до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області №466 о/с від 28 жовтня 2015 року ОСОБА_3 прийнята на службу в органи внутрішніх справ України (а.с. 41).

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1 о/с від 07 листопада 2015 року ОСОБА_3 прийнята на службу до Національної поліції України (а.с. 41).

07 листопада 2015 року ОСОБА_3 складена Присяга працівника Національної поліції України (а.с. 65).

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №9 о/с від 21 січня 2016 року ОСОБА_3 призначена на посаду інспектора роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції (а.с. 39).

Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №3617 від 24 жовтня 2016 року за вчинення дисциплінарного проступку на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с. 62-63).

За змістом цього наказу оголошенню догани передувало проведене у жовтні 2016 року службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни у зв'язку з реєстрацією в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей №№12016040690004230, 12016040690004231 від 01 жовтня 2016 року за фактами нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поліцейським роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції старшим сержантом поліції ОСОБА_6.

Підставою для накладення на позивача стягнення стало невжиття нею відповідних заходів для припинення застосування заходів впливу та непопередження безпосереднього керівника про вжиття заходів примусу ОСОБА_6 відносно фізичних осіб (а.с. 57-58).

18 листопада 2016 року до Управління патрульної поліції в місті Дніпрі надійшов лист Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 про проведення перевірки правомірності дій працівників управління ОСОБА_6 та ОСОБА_3 за таких обставин (а.с. 43-44):

- під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №12016040680002533 від 15 вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, встановлено, що 15 вересня 2016 року близько 03:20 години невстановлена особа перебуваючи біля будинку №1 по пров. Архітектурний у місті Дніпро, шляхом розбиття скла проникла до автомобіля «Субару», державний знак НОМЕР_1, звідки вчинила крадіжку квадрокоптера, що належить ОСОБА_7;

- також, встановлено що, під час чергування 15 вересня 2016 року близько 05:00 години на проспекті ОСОБА_8 в місті Дніпро неподалік будинку №48 інспекторами Управління патрульної поліції в м. Дніпрі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 виявлено пакет білого кольору, в якому знаходився квадрокоптер, пульт керування до нього та запасні частини;

- в порушення статті 18 Закону України «Про національну поліцію» та статті 337 Цивільного кодексу України інспекторами Управління патрульної поліції в м. Дніпрі ОСОБА_6 та ОСОБА_3 причини появи майна на місці виявлення, умови та обставини його перебування там, з яких можна визначити ознаки належності майна конкретній особі та простежити зв'язок з ним не встановлювались та в уповноважені органи про знахідку не повідомлялось;

- інспектор Управління патрульної поліції в м. Дніпрі ОСОБА_6 намагався продати вказану знахідку та обернути отримані від продажу кошти на власну користь та 08 листопада 2016 року дізнавшись про внесення відомостей по факту викрадення квадрокоптера, звернувся до органу поліції та добровільно видав знайдений квадрокоптер та комплектуючі до нього;

- дії інспекторів стали перешкодою до швидкого встановлення осіб, причетних до вчинення злочину та усіх обставин кримінального правопорушення.

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №4630 від 07 грудня 2016 року, з метою встановлення причин та обставин за фактом можливого порушення службової дисципліни, призначено службове розслідування, проведення якого доручено комісії у складі: голови комісії - начальника Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_9, членів комісії: начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_10, інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_11 (а.с. 45).

Висновок службового розслідування складений та підписаний комісією 30 грудня 2016 року, затверджений 04 січня 2017 року (а.с. 52).

Відповідно до змісту висновку службового розслідування, 24 грудня 2016 року інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_11 отримані письмові пояснення від:

- інспектора Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, яка пояснила, що 15 вересня 2016 року близько 04:30 години, перебуваючи на патрулюванні спільно з ОСОБА_6 по пр. Героїв Сталінграду поблизу буд. 45 поруч з проїзною частиною, ними був помічений підозрілий пакет білого кольору, наблизившись до нього і оглянувши пакет, виявлено, що в ньому знаходились невідомі предмети, які складались з іграшкового гелікоптера, шнурів та пульту, які зовнішньо були схожі на зламані іграшки. ОСОБА_6, який був старшим екіпажу, прийнято рішення відвезти знайдені речі до управління та повідомити про знахідку командира роти ОСОБА_12, стосовно цього рішення позивач не заперечувала. По закінченню зміни, прибувши до управління позивач направилася додому, оскільки дуже поспішала до своєї дитини, яка захворіла. Подальше перебування знайдених предметів позивачу було не відомо, так як, зі слів ОСОБА_6, вони направленні на зберігання за вказівкою командира ОСОБА_12 (а.с. 46);

- командира роти Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_12, який пояснив, що 15 вересня 2016 року під час патрулювання у складі екіпажу "Атлет-0651" на службовий планшет екіпажу "Атлет-0608" отримано виклик близько 03:00 години про те, що невідомий шляхом розбиття скла в авто "Субару" заволодів квадрокоптером та втік у невідомому напрямку. По приїзду екіпажу "Атлет-0608" інформація підтвердилась і викликано слідчо-оперативну групу органу поліції. Про те, що екіпажу "Атлет-0609", в якому знаходились інспектори Твердохліб Валерій Анатолійович та Смола Катерина Валеріївна, було відомо про цю подію, а тим паче, що вони знайшли квадрокоптер, командиру роти стало відомо лише тоді, як по вказаним інспекторам проводилася службова перевірка у жовтні місяці (а.с. 49).

Також, під час службового розслідування комісією використані пояснення ОСОБА_13 та покази свідка - ОСОБА_14, надані ними прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 (а.с. 47, 48, 50-51):

- ОСОБА_6 зокрема, пояснив, що під час чергування 15 вересня 2016 року спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_14 за адресою проспект Богдана Хмельницького біля будинку 48 під деревом, побачив білий пакет, зупинившись підійшовши і оглянувши пакет, з'ясував, що там знаходився предмет схожий на квадрокоптер. ОСОБА_6 забрав пакет із собою та наступного дня хотів продати через свого знайомого квадрокоптер. Згодом у зв'язку з непотрібністю квадрокоптера та відсутністю бажання його продавати ОСОБА_6 добровільно здав квадрокоптер до органу поліції. Також, вказав про повідомлення ОСОБА_14, що вказаний квадрокоптер передасть за належністю, на що вона не заперечувала; 15 вересня 2016 року ОСОБА_6 було повідомлено про знахідку командиру роти ОСОБА_12, однак інструкцій щодо подальших дій не отримав; командиру роти показував знахідку за місцем проживання (а.с. 47, 48);

- ОСОБА_14, показала що у вересні 2016 року близько 05:00 години під час несення служби, перебуваючи на вул. Б. Хмельницького неподалік від вул. Енергетична у м. Дніпро, на узбіччі біля дерева ОСОБА_6 помітив пакет білого кольору. Зупинившись біля вказаного пакету ОСОБА_6 вийшов з автомобіля, підійшов до пакету та заглянув до нього, після чого повернувся із ним до патрульної машини. На запитання позивача, що саме знаходиться в пакеті, ОСОБА_6 відкрив пакет та показав його зміст: пульт керування та якийсь предмет схожий на гелікоптер, а також інші дрібні частини. На думку позивача знайдені речі були схожі на зламані іграшки. Далі ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_3, що він знає що роботи із знайденими речами та поклав пакет із ними до багажника автомобіля, на що позивач не заперечувала, оскільки ОСОБА_6 був старшим екіпажа. Подальша доля знайдених речей позивачу не відома (а.с. 50-51).

Під час складення висновку службового розслідування, комісією також врахована характеристика позивача та наявність в неї діючого дисциплінарного стягнення.

За результатами службового розслідування комісія визначила, що 15 вересня 2016 року інспектор роти №6 батальйону №4 Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України лейтенант поліції ОСОБА_3 разом зі старшим сержантом поліції ОСОБА_6 знайшли квадрокоптер; ОСОБА_3 не повідомила свого безпосереднього керівника про знахідку, чим діяла не в межах своїх повноважень та не у спосіб передбачений законами України, що перешкодило швидкому встановленню осіб, причетних до вчинення злочину та усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Згідно з наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №122 від 26 січня 2017 року за вчинення дисциплінарного проступку на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 60-61).

На підставі зазначеного наказу у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, Департаментом патрульної поліції Національної поліції України видано наказ №51 о/с від 14 лютого 2017 року по Управлінню патрульної поліції в м. Дніпрі про звільнення ОСОБА_3 зі служби поліції (а.с. 64).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з законності оскаржуваних наказів відповідача та необґрунтованості позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Згідно з підпунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: 1) здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; 2) виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; 3) вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

За змістом статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно з пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до положень статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (далі - Статут), затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», дисциплінарний поступок - це невиконання чи неналежне виконання особою службової дисципліни.

За змістом статті 1 Статуту, що службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно - правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства.

У відповідності до змісту статті 7 Статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Відповідно до частин 1, 2 статті 337 Цивільного кодексу України, особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі. Якщо особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, або місце її перебування невідомі, особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана заявити про знахідку Національній поліції або органові місцевого самоврядування.

Розділом ІІ Правил етичної поведінки працівників апарату МВС України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 квітня 2016 року №326 (чинного на час виникнення спірних відносин), передбачені зокрема, такі принципи етики працівників МВС: служіння державі і суспільству, доброчесність та сумлінність.

З огляду на зміст статті 14 Статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Матеріалами справи, у тому числі матеріалами службового розслідування, показаннями сторін та свідків, допитаних судом першої інстанції не підтверджується факт того, що ОСОБА_3 повідомляла безпосередньому або старшому прямому начальникові про знахідку пакету з квадрокоптером, шнурами та пультом 15 вересня 2016 року

Згідно зі статтею 14 Статуту, перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України №230 від 12 березня 23013 року (далі - Інструкція).

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 Інструкції, виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування має право отримувати, зокрема від осіб рядового начальницького складу, відносно яких проводиться службове розслідування та працівників органу письмове пояснення, форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції.

Як підтверджується матеріалами справи, пояснення ОСОБА_3 надані інспектору відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_15 за формою, що передбачена для письмових пояснень в рамках службового розслідування (а.с. 46).

У бланку пояснень, безпосередньо після пояснень ОСОБА_14 міститься підпис та дата 24 грудня 2016 року виконана цифровим способом, при цьому в позначенні місяця друга цифра має ознаки виправлення.

Разом з цим, вказана обставина не спростовує, що пояснення надавалися позивачем 24 грудня 2016 року, оскільки в бланку пояснень містить й дата отримання пояснень членом комісії - 24 грудня 2016 року виконана цифровим способом без виправлень. У поясненнях жодних зауважень щодо невідповідності дати позивачем не вказується.

Доводи щодо неможливості надання пояснень позивачем 24 грудня 2016 року внаслідок припадання цієї дати на неробочий (вихідний день) та після перебування на лікуванні позивачем є безпідставними, оскільки у відповідності до статті 91 Закону України «Про Національну поліцію» за певних умов поліцейські виконують службові обов'язки у вихідні дні та відповідно до поданих медичних документів позивач звільнялася від роботи по 23 грудня 2016 року (а.с.129-130).

Крім того, в апеляційні скарзі представник позивача вказує, що позивач 24 грудня 2016 року прибула до служби моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в м. Дніпрі Департаменту патрульної поліції, де її прохали змінити місяць надання пояснень.

Разом з тим, жодних доказів того, що 24 грудня 2016 року позивач лише змінювала місяць надання пояснень, позивачем не подано, матеріали справи не містять.

Суд апеляційної інстанції враховує, що судом першої інстанції в тексті судового рішення допущена описка в даті письмових пояснень ОСОБА_3 та вказано 28 грудня 2016 року замість 24 грудня 2016 року, проте вказана описка вплив на повноту встановлення обставин, що мають значення для справи не мала, оскільки такі пояснення є єдиними.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_3 було відомо про проведення службового розслідування та нею надавалися письмові пояснення.

Згідно з підпунктом 6.3.5 пункту 6.3 Інструкції, особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.

Разом з цим, відповідно до копії рапорту від 01 лютого 2017 року поданого начальнику Управління патрульної поліції в м. Дніпрі, ОСОБА_14 просить видати копії матеріалів службового розслідування (а.с. 133).

Статтею 16 Статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Статтею 12 Статуту встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

У відповідності до частини 7 статті 13 Статуту, такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Частиною 10 статті 14 Статуту передбачено, що при визначені виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, визначення нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Згідно з частиною 12 статті 14 Статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку про правомірність прийнятих наказів про звільнення.

Також, у відповідності до статті 18 Статуту, дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.

Виконання дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача відбулося 14 лютого 2017 року, тобто у день, коли позивач не перебувала у відпустці.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині неприйняття судом першої інстанції окремої ухвали щодо зобов'язання органів прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідування відносно ОСОБА_15О, який на думку представника надав завідомо неправдиві показання в суді, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до положень статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час провадження в суді першої інстанції) постановлення окремої ухвали у справі є правом суду за умови виявлення порушення закону, а не обов'язком.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та постановив обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, і оскільки під час апеляційного розгляду даної справи будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не встановлено, постанову суду першої інстанції у справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 23 лютого 2018 року.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим