ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

21 травня 2007 р.                                                             Справа  № 14/89

За адміністративним  позовом  Українсько-австрійського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю  "Фішер-Мукачево", м. Мукачево

до    Мукачівської об"єднаної державної податкової інспекції, м. Мукачево

про  визнання нечинним  податкового повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ від 28.03.2007р.  №0001042340/0,

                                          Суддя                                  В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Митровцій В.І. - представник за дов. від 06.12.2006р.  

від відповідача: Скальський Є.В. - начальник юридичного відділу за дов. від 19.03.2007р. №10-011

Суть спору: Українсько-австрійське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю  "Фішер-Мукачево", м. Мукачево (далі-  позивач, товариство) звернулося до суду  з адміністративним позовом до  Мукачівської об"єднаної державної податкової інспекції, м. Мукачево (далі - відповідач) про визнання нечинним  податкового повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ від 28.03.2007р.  №0001042340/0 про зменшення суми 247115грн. бюджетного відшкодування по ПДВ за січень 2007р.

          Позивач, як у позовній заяві (а.с.2-6),  так і  представник  позивача, як у поясненні щодо позиції позивача у справі (а.с.47-50), так і у додатковому поясненні щодо позиції позивача у справі (а.с.53-57), так і у судових засіданнях по розгляду даної справи,  в обгрунтування позовних вимог, зокрема посилаються на те, що:

-          товариством дотримано всіх вимог та правил, що стосується нарахування та сплати ПДВ, нарахованого на суму послуг, отриманих від нерезидента;

- податкові зобов”язання з податку на додану вартість, при імпорті комплектуючих для стрічкових пил та до верстатів для розпилення деревини (полотно стальне) та клею готового контактного, отриманого хімічною обробкою натуральних смол,  виникли у товариства у грудні 2006 року, оскільки датою виникнення податкових зобов’язань при імпорті товарів  є дата подання митної декларації із зазначенням у ній сум податку, що підлягає сплаті. Також посилається на отриману відповідь від Ужгородської митниці, якою зазначено, що відповідно до порядку здійснення розрахунків з Державним бюджетом України, зокрема по ПДВ, митними органами здійснюється зарахування даного виду податку за оформленими ВМД не пізніше першого робочого дня, наступного за датою  митного оформлення товарів, а отже, позивач вважає, що вказаним також додатково підтверджується правильність формування податкового кредиту в сумах сплаченого ПДВ за такими ВМД та відповідно правомірність,  при наявності від”ємного значення ПДВ за попередній звітний податковий період, заявлення в слідуючому звітному податковому періоді (в даному випадку січні 2007р.) до бюджетного відшкодування таких сум.       

За таких обставин, позивач вважає, що відповідачем (податковим органом) безпідставно зменшено товариству  бюджетне відшкодування з ПДВ  в сумі 247115грн. за січень 2007р. за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченні проти позову  (а.с.51-52) та  представник відповідача у судових  засіданнях по розгляду даної справи  також заперечує проти позову з підстав наведених у запереченні проти позову, зокрема посилаються на п.7.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, згідно з яким бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Оскільки ПДВ, який включено підприємством до податкового кредиту у грудні  2006 року по послугах, отриманих від нерезидента, не було фактично сплачено живими коштами, тому, відповідач вважає, що сума 215812грн. не підлягає бюджетному відшкодуванню. Також вважають, що, оскільки товариством проведено оплату податку на додану вартість митним органам платіжним дорученням від 29.11.2006р.  №4667, а в податковий кредит зазначені суми податку на додану вартість включені до декларації з податку на додану вартість за грудень 2006 року, отже, на думку відповідача, товариство  не має право включати вказану суму у розрахунок бюджетного відшкодування за січень 2007 року, оскільки сплата податку відбулася в листопаді 2006 року, а не в попередньому звітному податковому періоді (грудень 2006р.), що, на його думку (відповідача), узгоджується з установленим Митним кодексом України порядком перерахування мита, податку на додану вартість, акцизного збору та інших платежів, доходів і зборів через банківські заклади та відповідно рахунки митних органів, що здійснюють митне оформлення та розпорядження майном.       

          Судовий розгляд справи розпочатий у попередньому судовому засіданні 23.04.2007р. відповідно до вимог п.3 ст. 121 КАС України на підставі поданої представниками сторін до матеріалів справи письмової заяви  (а.с.44).   

У судових засіданнях 23.04 та 14.05.2007р. оголошувались перерви відповідно до вимог ст.150 КАС України.

У судовому засіданні 21.05.2007р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до вимог п.3 ст. 160 КАС України.

          Постанову суду виготовлено в повному обсязі 25.05.2007р.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

                                   суд встановив, що:

Актом   перевірки від 27.03.2007р. №236/23-01/22073637 „Про результати виїзної  позапланової перевірки УАП ТОВ "Фішер-Мукачево", 22073637 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2007р.” (а.с.8-29, далі –акт перевірки)  податковим органом встановлено порушення УАП ТОВ "Фішер-Мукачево" п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР із наступними змінами та доповненнями  (далі-Закон №168/97-ВР), що полягало в завищенні останнім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість загальної  суми 253113грн. за січень 2007 року, в тому числі:

-          215812грн. –сума оплати послуг, отриманих від нерезидента, що фактично не сплачена грошовими коштами у попередньому податковому періоді;

-          31303грн. - сума погашених зобов”язань з ПДВ, сплачених на митниці в листопаді 2006р.;

-          5998грн. –сума податкового кредиту попереднього звітного податкового   періоду, фактично не сплаченої у попередньому періоді постачальникам товарів.

За результатами розгляду матеріалів вищезазначеного акту перевірки, Мукачівською  ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2007р.  №0001042340/0 про зменшення УАП ТОВ "Фішер-Мукачево" суми 253113грн. бюджетного відшкодування по ПДВ (а.с.30). В частині зменшення суми 5998грн. бюджетного відшкодування з ПДВ  за січень 2007р. за прийнятим податковим  повідомленням-рішенням,  позивачем не оскаржується.

          Позивачем у поданому адміністративному позові оскаржується податкове повідомлення-рішення від 28.03.2007р.  №0001042340/0 в частині  зменшення УАП ТОВ "Фішер-Мукачево" суми 247115грн. бюджетного відшкодування по ПДВ.

          Проаналізувавши подані по адміністративній справі доказові матеріали щодо спірних питань  та аналізуючи доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

1. Стосовно висновку податкового органу (відповідача), про неправомірність бюджетного відшкодування у сумі 215812грн.ПДВ, що виникла внаслідок оплати послуг, отриманих від нерезидента, суд констатує наступне:

Згідно п.10.1. Закону України Закону України „Про податок на додану вартість”  (далі - Закон) позивач виступає особою, що відповідальна за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету при наданні послуг нерезидентом.

Відповідно до п.7.3.6. ст.7 Закону датою виникнення податкових зобов’язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

У відповідності до п.5.5. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, позивач в рядку 7 Декларації за листопад 2006 року відобразив суму  послуг, отриманих від  нерезидента  в сумі  2345839грн.  та нарахував зобов’язання з ПДВ в сумі  469168грн.

Згідно з пп.7.5.2 Закону податковий кредит у спірній ситуації виникає по даті сплати податку за податковими зобов”язаннями.  Оскільки,  подаючи декларацію за листопад 2006р. з від”ємним результатом до податкового органу (а.с.31-32), позивач фактично сплатив  за всіма нарахованими податковими зобов”язаннями, тому в  наступному місяці, в грудні,  він (позивач) правомірно відніс таку суму до податкового кредиту  (рядок 12.4 декларації за грудень „Послуги, отримані від нерезидента”) (а.с.33-34).

Згідно пп.7.4.1 Закону України „Про податок на додану вартість” та  пункту 5.7  „Порядку заповнення”  до розділу II "Податковий кредит" (рядки 10 - 15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку”.

Таким чином,  враховуючи  вищевикладене, суд вважає, що  позивачем було дотримано приписи норм права, що встановлюють механізм нарахування та сплати ПДВ, нарахованого на суму послуг, отриманих від нерезидента.

Посилання відповідача на п.7.7.2. с.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не приймається судом до уваги в силу викладеного вище.

Крім того, відповідно до ч.1 п.7.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” цей пункт закону застосовується у випадку, коли сума бюджетного відшкодування визначена, відповідно до п.7.7.1. ст..7 Закону, тобто як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду, показники якого формуються на підставі податкових накладних, в той час, як податковий кредит позивача правомірно сформовано у відповідності до п.7.3.- 7.5. ст.7 та п.11.5. ст.11 цього ж Закону.

          За вищенаведених обставин, позовні вимоги позивача в даній частині позову є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, а тому позов в даній частині  підлягає до  задоволення.

2. Стосовно висновку податкового органу (відповідача), про неправомірність бюджетного відшкодування у сумі 31303грн. ПДВ, що виникла, на думку відповідача, як  погашення зобов”язань з ПДВ, сплачених на митниці в листопаді 2006р., суд констатує наступне:

          У грудні 2006 року позивачем імпортовано комплектуючі  для стрічкових пил та до верстатів для розпилення деревини (полотно стальне) згідно ВМД                             від 01.12.2006р. №022136 (а.с.66) та клею готового контактного, отриманого хімічною обробкою натуральних смол згідно ВМД від 02.12.2006р. №022256 (а.с.67).

          Для забезпечення виконання зобов’язань щодо сплати митних та інших платежів платіжним дорученням №4667 від 29.11.2006р. (а.с.68) позивачем було перераховано на депозитний рахунок митного органу кошти в сумі 60000грн. з призначенням платежу „попередня оплата за митне оформлення по ВМД”.

          Зарахування до Державного бюджету  України  суми 31303грн. ПДВ за вищевказаними ВМД було проведено Ужгородською митницею –04.12.2006р.

          Відповідно до підпункту 7.3.6 пункту 7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобов’язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Отже, у зв’язку із оформленням і поданням 01.12 та 02.12.2006р. ВМД, податкові зобов’язання по податку на додану вартість виникли у позивача у звітному періоді - грудні 2006 року. Водночас, відповідно до підпункту 7.2.7 пункту 7.2. ст.7 Закону, у разі  імпорту товарів на митну територію України, документом, що посвідчує право на отримання  податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

          Також відповідно до вимог ч.5 ст.50 Бюджетного кодексу України - податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету. Згідно листа Ужгородської митниці від 15.05.2007р.  №4/44-2511 сума податку на додану вартість 31303грн. була зараховано 04.12.2006р.

          Отже, доводи позивача, що податковий кредит виник у грудні 2006 року, і у  встановлену порядку був відображений у поданій податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період грудень 2006 року узгоджуються з нормами законодавства. У відповідності до підпункту 7.7.1 пункту 7 ст.7 Закону позивачем правомірно визначено суму 31303грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню у січні 2007р., як  суму погашених зобов”язань з ПДВ за належним чином оформленими ВМД при імпорті товарів на митну територію України у грудні 2006р.

          Доводи відповідача про те, що моментом зарахування сплаченого ПДВ вважається його перерахування платником через банківський заклад на рахунок митного органу, що здійснює митне оформлення,  є такими, що спростовуються вищенаведеним та не відповідають нормам чинного законодавства.   

За вищенаведених обставин, позовні вимоги позивача в даній частині позову є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, а заперечення відповідача спростовуються вищенаведеним, а тому позов в даній частині  також підлягає до  задоволення.

          Враховуючи вищенаведені обставини, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі, а  податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ від 28.03.2007р.  №0001042340/0 підлягає визнанню нечинним в частині  зменшення УАП ТОВ „Фішер-Мукачево”  суми 247115грн. бюджетного відшкодування по ПДВ за січень 2007р.

З огляду на  викладене, керуючись   ст. ст.  2, 7-12, 51, 70, 71, 86, 111, 121п.3, 122, 150, 159-163, 254, 255 та п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задоволити повністю.

          2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ від 28.03.2007р.  №0001042340/0 в частині зменшення УАП ТОВ "Фішер-Мукачево" суми 247115грн. бюджетного відшкодування по ПДВ за січень 2007р.

3.   Постанова  суду набирає законної сили в  порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

4. Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду у відповідності до вимог ст.186 КАС України протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі,  шляхом подання  заяви про намір апеляційного оскарження або шляхом подання безпосередньо апеляційної скарги.

          Суддя                                                                           В.І. Карпинець