Справа № 2-3022/09                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2009 року                                                                        Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Левченко Т.А.

                                                          при секретарі – Хіміч А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» доОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

                                                                      В С Т А Н О В И В:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідно до умов кредитного договору від 09.07.2008 року  ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» надав відповідачу ОСОБА_1 кредитні грошові кошти в сумі 25000 грн. на строк до 09.07.2009 року з оплатою 25 % річних.  Поручителем даного договору згідно договору поруки виступив відповідач ОСОБА_2 Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов’язувався сплачувати кредитні кошти, відсотки за користування кредитними коштами та комісійну винагороду щомісячно з 01 по 10 число кожного місяця. Однак свої зобов’язання по кредитному договору не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом в обсязі, що передбачено договором не погашає, а тому просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором в сумі  23752 гривні 10 коп. та понесені ними судові витрати по сплаті судового збору в сумі 237 грн. 52 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн.  

 В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити, так як відповідачі заборгованість за кредитним договором до теперішнього часу не погасили.

 Представник відповідачів позов визнав частково, а саме в частині стягнення заборгованості по кредиту, комісійній винагороді та процентам. В частині стягнення пені посилаючись на положення ч. 3 ст. 551 ЦК України просить суд зменшити її розмір до  розміру подвійної  облікової  ставки  НБУ. Крім того надав суду квитанцію про сплату відповідачем ОСОБА_1 частини заборгованості в сумі 5000 грн. за кредитним договором та просить зменшити суму боргу на вказану суму.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.                            

Судом встановлено, що 09.07.2008 року ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” уклав зОСОБА_1 кредитний договір на суму 25000 грн. з оплатою 25 відсотків річних та комісійної винагороди строком до 09.07.2009 року. Відповідно до п. 3.2, п. 4.7 зазначеного договору ОСОБА_1 зобов’язався щомісячно, з 01 по 10 число кожного місяця, сплачувати платежі за кредитом в погашення заборгованості, відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому графіком погашення кредиту та комісійну винагороду в розмірі 50 грн. (а. с. 12-15).      

В забезпечення кредитного договору, укладеного з ОСОБА_1, 09.07.2008 року ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” уклав з ОСОБА_2 договір поруки, відповідно до п. п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3 якого останній зобов’язався  відповідати перед банком за погашення заборгованості по зобов’язаннях ОСОБА_1 за кредитним договором на засадах солідарного боржника в разі невиконання або прострочення виконання ним умов кредитного договору (а. с. 18-19).    

 Так як ОСОБА_1 свої зобов’язання по кредитному договору не виконує – кредитні кошти та відсотки за користування кредитними коштами в обсязі, передбаченому договором, не погашає, позивач звернувся до нього та до поручителя ОСОБА_2 з письмовою вимогою про погашення заборгованості (а. с. 21-22). Однак заборгованість відповідачі в обсязі передбаченому договором не погасили.  

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення. Згідно розрахунку, наданого позивачем сума строкової заборгованості за кредитним договором станом на 18.05.2009 року складає 6987 грн. 29 коп.; сума простроченої заборгованості за кредитом – 8234 грн. 94 коп.; сума строкової заборгованості по процентам – 354 грн. 95 коп.; сума простроченої заборгованості по процентам  –  673 грн. 06 коп.; сума строкової заборгованості по комісійній винагороді – 50 грн.; сума простроченої заборгованості по комісійній винагороді – 200 грн.; пені за прострочення погашення кредиту – 6538 грн. 87 коп.; пені за прострочення погашення процентів – 553 грн. 99 коп.; пені за прострочення погашення комісійної винагороди – 159 грн. 00 коп. Всього заборгованість за кредитним договором складає 23752 грн. 10 коп. (а. с. 20). 24.11.2009 року ОСОБА_1сплатив на погашення заборгованості 5000 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Згідно вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.  Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею) та порукою, що передбачено ст. 546 ЦК України.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що право позивача порушене, підлягає захисту і з відповідачів в солідарному порядку необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором з урахуванням часткового її погашення  в сумі  18752 гривні 10 коп., а також  понесені ним та документально підтверджені, судові витрати пропорційно задоволеній частині позовних вимог в сумі 384 грн. 97 коп. по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Суд  критично  відноситься  до  позиції  представника відповідачів в  частині  наявності  підстав  для  зменшення  розміру  пені, оскільки останній відповідає умовам договору та нормам глави 49 ЦК України. Посилання  на  можливість  застосування  до  спірних  правовідносин  положень  Закону  України  «Про  відповідальність  за  несвоєчасне  виконання  грошових  зобов’язань»  є  безпідставними,  так як цей  нормативний  акт  застосовується  в  іншій  сфері,  сторони  домовилися  про  інший  порядок  обчислення  пені. Сама по собі та обставина, що відповідач ОСОБА_1 не має на даний час доходів від підприємницької діяльності не підставою для зменшення розміру пені, так як розмір пені не перевищує розміру заборгованості, відповідач укладав договір як фізична особа, отримує також заробітну плату, при укладанні договору діяв свідомо та  зобов’язаний  виконати  вимоги  договору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 546, 549, 550, 553-555, 610, 611, 612,  1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 57-60, 88, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

                                                            В И Р І Ш И В:

 Позов  публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит»  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2  в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Полтавське РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 11/Мс-055-08-ФО від 09 липня 2008 року в сумі 18752 гривні 10 коп. та судові витрати в сумі 384 гривні 97 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

            Суддя                                                                                    Т.А.Левченко