Номер провадження: 22-ц/785/2084/18

Номер справи місцевого суду: 500/5008/16-ц

Головуючий у першій інстанції Грубіян Л. І.

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Драгомерецького М.М., Черевка П.М.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс», третя особа Управління Житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради, про відшкодування майнової шкоди, -

встановила:

16.09.2016 року позивач ОСОБА_2 звернулася з позовом до Комунального підприємства «Житсервіс» про відшкодування завданої майнової шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є власником автомобіля NISSAN Х-TRAIL, державний номер НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2. 25.07.2016 року вона залишила свій автомобіль у дворі будинку АДРЕСА_1. Приблизно о 20.00 години вона почула гуркіт, та спрацювала сигналізація на автомобілі, в той же час вона з чоловіком вийшла на вулицю, при виході у двір позивач побачила, що на передній частині автомобіля лежить розбита плитка з фасаду будинку, на автомобілі та біля нього були уламки плитки, вказана плитка пошкодила автомобіль. Про вказану подію вона повідомила Ізмаїльський відділ поліції ГУНП в Одеській області, перевіркою останніх засвідчено, що пошкодження автомобіля виникли саме в результаті падіння плитки з фасаду будинку. Згідно звіту експерта №121 від 09.08.2016 року про визначення вартості матеріального збитку, завданому колісному транспортному засобу NISSAN Х-TRAIL, державний номер НОМЕР_1 вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля становить 11354,68 грн. За послуги незалежного експерта позивачем було сплачено кошти в розмірі 1000 грн., що підтверджується квитанцією №121 від 09.08.2016 року. На правову допомогу позивачем витрачено 2000 грн. Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 є управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради, яке уклало договір надання послуг з утриманням будинків і споруд та при будинкової території з комунальним підприємством «Житсервіс-2». Зважаючи на зазначене, позивач просить стягнути з комунального підприємства «Житсервіс» на її користь майнову шкоду у розмірі 11354,68 грн. (вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля), 1000 грн. - вартість послуг за проведення оцінки завданої шкоди, 5000 грн. - компенсація за завдану моральну шкоду, 2000 грн. - витрати на правову допомогу, 1102,42 грн. - витрати на оплату судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача КП «Житсервіс» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення на позов, в яких вказує, що перевіркою Ізмаїльського ВП ГУНП України в Одеській області лише встановлено факт наявності пошкоджень у автомобіля позивача, в той час як причини та вина особи, яка пошкодила автомобіль не встановлені. Більш того, з пояснень позивача вбачається, що йому також невідомо про причини пошкодження автомобіля та є виключно його припущенням. Тобто припущення позивача щодо причини пошкодження автомобіля нічим не підтверджено. Позивач не викликала на місце події представників відповідних комунальних органів або балансоутримувача будинку для складання відповідного акту з метою встановлення причин пошкодження її автомобіля. Таким чином, відсутні докази наявності причинного зв'язку між діями або бездіяльністю комунального підприємства «Житсервіс-2» та шкодою, завданою автомобілю позивача, рівно як і докази наявності вини КП «Житсервіс» у завданні шкоди. Крім того, будь-яки з доказів на підтвердження заподіяння моральної шкоди та визначеного позивачем її розміру надано не було. Також позивачем не надані докази в обґрунтування суми витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

Представник третьої особи - Управління Житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2017 року позов задоволено частково.

Не погодившись з вказаним рішенням КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання, призначене на 14.02.2018 року, сторони у справі не з'явились. Сторони у справі були належним чином повідомлено про дату та час розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлене 22.02.2018 року, про що зазначено у вступній частині постанови апеляційного суду Одеської області.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено наступні обставини.

ОСОБА_2 належить автомобіль NISSAN Х-TRAIL, державний номер НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3.

25.07.2016 року близько 20 год. 00 хв. з фасадної стіни будинку АДРЕСА_1 позивач виявила, що в результаті відшарування фасадної плитки був пошкоджений припаркований біля будинку її автомобіль, внаслідок чого їй було завдано матеріальну шкоду.

Обставини даної події відображено в Протоколі огляду місця події від 25.07.2016 року, що складений слідчим СВ Ізмаїльського ВП ГУНП України в Одеській області, відповідно до якого зазначено, що при огляді даного автомобіля виявлено, що на капоті автомобіля є вм'ятини, під автомобілем шматки плитки. В ході огляду вбачається, що дана плитка впала з висоти біля 10 метрів будинку АДРЕСА_1.

Як вбачається з висновку №121 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріальної шкоди, завданої володільцю транспортного засобу автомобіля NISSAN Х-TRAIL, державний номер НОМЕР_1, вартість матеріальної шкоди становить 11354,68 грн.

Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її задала.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Частиною 1 статті 21 Закону України «Про благоустрій» передбачено, що зелені насадження уздовж вулиць і доріг, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях є елементами благоустрою.

Згідно ст.15 ч.1, ч.2 Закону України «Про благоустрій», п.п.5.1, 5.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України органи державної влади та органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств, організацій балансоутримувачів об'єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності.

Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта.

Згідно ст.42 ч.1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у неналежному утриманні об'єктів благоустрою.

Згідно ст.17 ч.1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою території міста мають право звертатися до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну або здоров'ю громадян внаслідок дій чи бездіяльності власників, балансоутримувачів об'єктів благоустрою

В судовому засіданні встановлено, що балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 є управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради, яке уклало договір надання послуг з утриманням будинків і споруд та при будинкової території з комунальним підприємством «Житсервіс-2».

Рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №1620 від 18.11.2010 року із внесенням змін рішенням від 27.05.2011 року №749, затверджені тарифи на утримання будинків та прибудинкових територій, які обслуговує КП «Житсервіс-2».

Відповідно до рішення Ізмаїльської міської ради №1504-VII перейменовано КП «Житсервіс-2» в КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс».

Як встановлено з наданого управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Договору на утримання житлових будинків і при будинкових територій від 01.06.2016 року №01/06, що перебуває у комунальній власності, укладеного між управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради та КП «Житсервіс-2», а саме п.2.2.1, обов'язки щодо забезпечення якісного утримання житлових будинків і прибудинкових територій (в тому числі і будинку АДРЕСА_1, відповідно до Переліку, п.148) покладено на КП «Житсервіс-2».

Відповідно до ч. 2 ст. 24 ЖК України житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території.

Як вбачається з Наказу Державного комітету України з питань Житлово-Комунального господарства від 17.05.2005 року №76, виконавець послуг - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу.

Згідно положенням ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до основних житлово-комунальних послуг, відносяться послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд та послуги з утримання будинків і споруд (в тому числі поточний ремонт).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» під утриманням будинків і прибудинкових територій законодавець розуміє господарську діяльність, спрямовану на задоволення потреб фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексних будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Також, Наказом Державного комітету України з питань Житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року №150 затверджено «Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд».

Розділом 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинковихх територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань Житлово-Комунального господарства від 17.05.2005 року №76 (далі - Правила) визначено, що технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків, яка включає в себе проведення планових та позапланових оглядів (п.2.1. Правил). Пункт 2.1.5 Правил передбачає, що періодичність проведення профілактичного обслуговування лементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведено відповідно у додатках 2 та 3 Правил.

Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд передбачає проведення виконавцем таких робіт: фасади будівель - 1.2.3.1. Простукування, обшивання та укріплення окремих архітектурних деталей, які загрожують падінням, у перемичках, карнизах та інших частинах будівлі, що виступають; 1.2.3.3. Частковий ремонт або відновлення окремих місць облицювання фасадів будівель.; 2.3.1. Відновлення зовнішньої штукатурки з подальшим фарбуванням фасадів будівель; 2.3.2. Відновлення лицювальних плиток фасаду будівлі із заміною окремих плиток новими або обштукатурювання цих місць з подальшим фарбуванням під колір лицювальних плит.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що обов'язок з виконання робіт по утриманню та ремонту житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, зокрема і в частині утримання та укріплення лицьовальних плиток фасаду будівлі, покладено на Управління Житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради, яке в свою чергу передало обов'язки по утримання будинків та прибуднкових територій комунальному підприємству Ізмаїльської міської ради «Житсервіс».

За таких обставин, вбачається, що шкода, завдана майну позивача, а саме автомобілю NISSAN Х-TRAIL, державний номер НОМЕР_1, була заподіяна внаслідок неналежного виконання відповідачем КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» своїх обов'язків щодо здійснення утримання та ремонту житлового будинку, з огляду на таке, матеріальний збиток підлягає стягненню в розмірі 11354,68 грн з КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс».

Крім того, відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч.2 вищевказаної статті, збитками є також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Як вбачається з Квитанції до прибуткового касового ордеру №121 від 09.09.2016 року, за проведення ПП ОСОБА_3 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріальної шкоди, завданої володільцю транспортного засобу автомобіля NISSAN Х-TRAIL, державний номер НОМЕР_1, позивачем було сплачено 1000 грн.

Таким чином, на підставі положень ст.22 ЦК України, такі збитки також підлягали стягненню з відповідача КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» на користь позивача, оскільки вказані витрати понесені останньою з метою забезпечення захисту та відновлення своїх майнових інтересів, яким завдано шкоди з вини відповідача.

Також, на підставі положень ст.88 ЦПК України (у редакції, яка діяла на момент розгляду справи), з відповідача КП Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору в розмірі 1102,42 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5000 грн суд першої інстанції вірно вважав, що в цій частині позовних вимог необхідно відмовити, оскільки позивачем не вказано в чому саме виявилися моральні страждання позивача та не додані докази в підтвердження зазначеного.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанціх дійшов правильного висновку з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про адвокатуру» № 2887-XII від 19.12.1992 року оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Таким чином, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, стороною повинно бути надані до суду відповідний договір про надання правової допомоги, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Надану позивачем до суду квитанцію, видану її адвокатом про одержання грошових коштів у розмірі 2000 грн суд першої інстанції до уваги вірно не прийняв, оскільки зазначена квитанція не відповідає законодавчо визначеним вимогам до первинного розрахункового документу.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в стягнені 2000 грн за юридичну допомогу, так як до суду не надано підтверджень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року, та до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги. В апеляційній скарзі скаржником так і не наведено, які норми права порушив суд при вирішенні справи, не надав жодного доказу на спростування обставин, які були встановлені в ході розгляду справи.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують зазначені вище висновки суду першої інстанції і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

постановила:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Ізмаїльської міської ради «Житсервіс» залишити без задоволення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

П.М. Черевко

Повне судове рішення складено 22.02.2018 року.