Справа №3125 Головуючий в суді 1 інстанції - Гримич

Доповідач - Дербенцева

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Дербенцевої Т.П. Суддів - Желепи О.В., Котули Л.Г. При секретарі Воробей Ю.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м.Києва від 26 січня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулася в суд з зазначеним позовом.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачка вказала, що з ОСОБА_2 вони перебували в зареєстрованому шлюбі з 1994 р., однією сім»єю проживали до грудня 2007 року, шлюб розірваний в лютому 2008 року.

Зазначала, що під час зареєстрованого шлюбу вони з відповідачем за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_1, садовий будинок в Київській області в селі Демидові, земельну ділянку площею 0.0948 га в селі Демидові, автомобіль «Шкода», гараж площею 18 кв.м. в ГБК «Академічний» в м.Києві.

Посилаючись на те, що при розлученні вони з відповідачем не знайшли домовленості ро поділ майна, просила виділити їй квартиру, а ОСОБА_2 виділити садовий будинок, земельну ділянку, автомобіль та гараж, а на її користь з ОСОБА_2 стягнути різницю у вартості майна.

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 26 січня 2009 року постановлено ви знати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 автомобіля та гаража. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким визнати за кожним з сторін право власності на 1/2 квартири, садового будинку, земельної ділянки, автомашини та гаража.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що суд дійшов неправильного висновку про те, що сумісною їх з відповідачем власністю є лише квартира, автомашина та гараж, і безпідставно відмовив їй в позові про поділ земельної ділянки, садового будинку.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення позивачки , її представника та представника відповідача, , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи

апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивачка просить скасувати рішення повністю, разом з тим, із змісту апеляційної скарги вбачається, що фактично апелянт не оскаржує рішення в частині вирішення спору по квартирі, автомашині, гаражу.

Відмовляючи позивачці в позові про поділ садового будинку та земельної ділянки, суд першої інстанції вказав, що ці об»єкти нерухомості не можуть бути предметом позову.

З таким висновком погодитися не можна. Встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 1994 р. по лютий 2008 р., позивачка просила поділити майно, набуте в шлюбі.

В своїх поясненнях позивачка зазначала, що вона приймала участь в добудуванні садового будинку та будівництві будівель, що знаходяться на земельній ділянці. Доводи сторін не перевірені, їм не надана юридична оцінка. Суд не уточнив , з яких підстав заявлений позов в цій частині: ст. 60 чи ст.62 Сімейного кодексу України, та в порядку ч.4 ст.10 ЦПК України не роз»яснив вимоги ст.60, 133 ЦПК України.

Таким чином, позов в цій частині не розглянутий, це питання неможливо вирішити постановлениям додаткового рішення.

З огляду на викладене, рішення суду в частині позовних вимог щодо садового будинку та земельної ділянки підлягає скасуванню та з підстав п.5 ч. 1 ст.311 ЦПК України направленню на новий судовий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі.

Керуючись ст.ст.303, 307, 311 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду м.Києва від 26 січня 2009 року скасувати в частині позовних вимог щодо садового будинку та земельної ділянки, в цій частині справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду першої інстанції в іншому складі.

В решті рішення залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набуття законної сили.