Кременчуцький районний суд Полтавської області

м. Кременчук, вул. Майора Борищака, 31, 39600, 0(536)-74-13-27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2010 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Степаненка Ю.І.,

при секретарі Левицькій І.П.,

з участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району, ОСОБА_4, треті особи: відділ Кременчуцького територіального управління інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, Комунальне підприємство "Кременчуцьке МБТГ, відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Кременчуцької районної державної адміністрації, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та визначення часток,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району, ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та визнання за нею права власності на 2/3 частини житлового будинку та господарських будівель, розташованих у селі Садки, Кременчуцького району, Полтавської області, вулиця Нерудна, №26, визначити, що частка співвласника ОСОБА_4 у вказаному домоволодінні складає 1/3 частину.

В обґрунтування позову вказувала, що на підставі рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 червня 2006 року за нею було визнано право власності на 1/4 частину житлового будинку площею 19,2 м.кв., розташованого за вказаною вище адресою, у порядку спадкування після померлої 13.06.2002 року ОСОБА_5.

У період 2007 року нею було самочинно без належного дозволу та затвердженого проекту побудовано до її частини будинку нежитлову прибудову літера «а2», яка складається з: коридору площею 3 м.кв., кімнати площею 11,2 м.кв., кухні площею 13,7 м.кв., санвузла площею 3,3 м.кв. та гаража літера «Е».

З метою належним чином узаконити самочинні побудови вона звернулася до Кременчуцької СЕС та пожежної охорони, які надали свої позитивні висновки. Згідно висновку будівельно-технічного дослідження вказані побудови відповідають вимогам Державних будівельних норм і можуть експлуатуватися в подальшому. ОСОБА_3 сільська рада своїм рішенням надала дозвіл на узаконення самочинних побудов.

Таким чином, позивач вважає, що є підстави для визнання за нею судом права власності на вказані будівлі згідно статей 331,376 Цивільного кодексу України.

Крім цього, у технічному паспорті на житловий будинок зазначена 1/4 частина, що належить їй, 1/4 частина ОСОБА_5 та половина ОСОБА_4, хоч це не так.

Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна (ч.2 статті 357 ЦК України).

За фактичних склавшихся обставин відповідач ОСОБА_4 начебто володіє половиною вказаного домоволодіння, хоч у договорі купівлі-продажу не вказано частки, яку він придбав, а вона у свою чергу після успадкування володіє тільки 1/4 частиною, що не відповідає дійсності.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №3/12-10 ідеальна частка ОСОБА_4 у спільній частковій власності на вказане домоволодіння складає 1/3, а ОСОБА_2 2/3.

Позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, в обґрунтування позову пояснили так, як викладено в описовій частині рішення.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні повністю погодився з позовними вимогами ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради по довіреності ОСОБА_6 у судовому засіданні позов визнала повністю.

Представник третьої особи КП "Кременчуцьке МБТІ" по довіреності ОСОБА_7 не заперечувала у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог.

Решта третіх осіб у судове засідання на виклики суду не з'явилися.

З інспекції ДАБК у Полтавській області надійшов лист, у якому просили розглянути справу за відсутності їх представника та постановити рішення згідно з чинним законодавством, врахувати, що визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не звільняє власника таких об'єктів від обов'язку затвердження проектної документації та введення об'єкта в експлуатацію. За допущене правопорушення у сфері містобудування забудовник притягнута до адміністративної відповідальності у виді штрафу.

Вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, експерта ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується сторонами, що позивач без належного дозволу та відповідного проекту на будівництво, самочинно у період 2007 року побудувала до належної їй частини будинку прибудову літера «а2», яка складається з: коридору площею 3 м.кв., кімнати площею 11,2 м.кв., кухні площею 13,7 м.кв., санвузла площею 3,3 м.кв. та гараж літера «Е», розташовані у селі Садки, Кременчуцького району, Полтавської області, вулиця Нерудна, № 26.

Згідно висновку Державного пожежного нагляду Кременчуцького району сектор ДПН Кременчуцького районного відділу ГУ МНС України в Полтавській області не заперечує проти визнання права власності на самовільно збудовані прибудову та гараж (а.с.12).

Висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи підтверджується відповідність санітарно-гігієнічним вимогам самовільних побудов, що належать ОСОБА_2 (а.с.13).

Рішенням виконкому ОСОБА_3 сільської ради №11 від 08.06.2007 року надано дозвіл позивачу на узаконення самовільно побудованого гаражу та прибудови до житлового будинку та погодження прийняття їх в експлуатацію (а.с.14).

Висновком будівельно-технічного дослідження експерта №12/1-09 від 07 грудня 2009 року підтверджено, що самовільно споруджені прибудова та гараж відповідають вимогам Державних будівельних норм і нормативних актів для будівництва, діючих в Україні, придатні для подальшої експлуатації (16-21).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встанов­лено судом.

Згідно частин 1,3,5 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 червня 2006 року за позивачем було визнано право власності на 1/4 частину житлового будинку площею 19,2 м.кв., розташованого за вказаною вище адресою, у порядку спадкування після померлої 13.06.2002 року ОСОБА_5. На плані будинку ця кімната значиться під №2-1(а.с.7,51).

Посилання позивача на те, що у договорі купівлі-продажу частини спірного житлового будинку, за яким ОСОБА_4 купив житловий будинок площею 24м.кв. та сарай, без визначення часток та адреси є слушними та підтверджуються договором (а.с.9-10).

Позивач успадкувала частину будинку після смерті ОСОБА_5. а тому вказівка у технічному паспорті на житловий будинок про розмір частки ОСОБА_5 є невірною, оскільки вона вже не являється власницею своєї частки, її частка успадкована позивачем.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №3/12-10 позивачу ОСОБА_2 у спільній частковій власності житлового будинку та господарських будівель належить 2/3 частини, а співвласнику ОСОБА_4 1/3 його частини (а.с.44-49).

Таким чином, визнання відповідачами пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин суд постановляє рішення про визнання за позивачем ОСОБА_2 права власності на вказані вище самочинно побудовані будівлі та визнає за нею право власності на 2/3 частини житлового будинку і господарських будівель та визначає частку відповідача ОСОБА_4 у спільній частковій власності цього домоволодіння, яка складає 1/3 частки.

Керуючись ст. 15,16,328,331,4.1,3,5 ст.376 ЦК України, ст.,ст.10,11,209,212-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно збудовані: прибудову літера «а2», вартістю 57 193 гривень, яка складається з наступних приміщень: коридора «2-2» площею 3,0 м.кв., кімнати «2-3» площею 11,2 м.кв., кухні «2-4» площею 13,7 м.кв., санвузла «2-5» площею 3,3 м.кв. гараж літера «Е», вартістю 19 438 гривень, розташовані в селі Садки, Кременчуцького району, Полтавської області, вулиця Нерудна, № 26 загальною вартістю 76 631 гривень згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №3/12-10 від 17 березня 2010 року та технічного паспорта на житловий будинок, виготовленого 13 жовтня 2009 року Комунальним підприємством «Кременчуцьке МБТІ» та в цілому, з урахуванням кімнати «2-1» площею 17,6 м.кв. у житловому будинку, визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частини житлового будинку та господарських будівель за вказаною адресою та визначити, що частка співвласника ОСОБА_4 у житловому будинку №26 по вулиці Нерудній, в селі Садки, Кременчуцького району складає 1/3 частину.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтав­ської області через Кременчуцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня про­голошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя