Справа №482/864/17 19.02.2018

Провадження №22-ц/784/360/18

Справа №482/864/17 Головуюча у першій інстанції:  ОСОБА_1

 Провадження № 22-ц/784/360/18            Доповідач у апеляційній інстанції ОСОБА_2

                                             П О С Т А Н О В А

                                                    Іменем      України

          19 лютого 2018 року                                              м. Миколаїв

      Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

          головуючого -  Галущенка О.І.

          суддів: Лисенка П.П.

ОСОБА_3,

          із секретарем

судового засідання – ОСОБА_4,

         за участю

позивача ОСОБА_5,

відповідачки ОСОБА_6

представників

позивача - ОСОБА_7, ОСОБА_8,

відповідачки - ОСОБА_9,

          розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  матеріали  цивільної  справи

                                        за апеляційною скаргою

           ОСОБА_5 на ухвалу Новоодеського районного суду  Миколаївської області, постановлену суддею Баранкевич В.О. о 16 год. 44 хв. 27 грудня 2017 року,

за заявою

ОСОБА_6 про призначення земельно-технічної експертизи по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа – Себинська сільська рада Новоодеського району Миколаївської області про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, усунення перешкод у користуванні та відшкодування шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про встановлення межі земельної ділянки в натурі та визнання права на приватизацію без погодження меж із суміжними землекористувачами,

в с т а н о в и л а:

08 червня 2017 року  ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, усунення перешкод у користуванні та відшкодування шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що з 09.04.2004 року є власником нежитлової будівлі «В’язального цеху» за адресою: Миколаївська обл., Новоодеський р-н, с. Себине, вул. Соборна (Леніна), 7/3. Поруч з будівлею «В’язального цеху» розташований двоповерховий котедж квартирного типу, в квартирі № 2 якого проживає ОСОБА_6 Починаючи з 2005 року відповідачка систематично порушує земельне законодавство, а саме здійснила самозахват частини земельної ділянки, що виражається у будівництві огорожі біля стін «В’язального цеху», що в свою чергу не дає змоги позивачу обслуговувати вказану будівлю.

Крім того ОСОБА_5 вказав, що ОСОБА_6 захопила навколо будівлі «В’язального цеху» землі загального користування, де проходять комунікації до будівлі, в тому числі підземний газопровід низького тиску та інше.

Посилаючись на вищевикладене позивач просив суд зобов’язати ОСОБА_6 звільнити земельну ділянку, яка знаходиться у власності ОСОБА_5, усунути перешкоди у вигляді огорожі з вказаної земельної ділянки; звільнити землі загального користування навколо будівлі «В’язального цеху», а також стягнути збитки та моральну шкоду

         18 вересня 2017 року ОСОБА_6 подала зустрічний позов до ОСОБА_5 про встановлення межі земельної ділянки в натурі та визнання права на приватизацію без погодження меж із суміжними землекористувачами.

Під час розгляду справи 27 грудня 2017 року відповідачкою було заявлене клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи, з метою визначення порядку користування зазначеною земельною ділянкою та встановлення меж цієї земельної ділянки в натурі.

         Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 27 грудня 2017 року клопотання ОСОБА_6 задоволено.  Призначено у справі судову земельно-технічну експертизу з метою визначення порядку користування зазначеною земельною ділянкою та встановлення меж цієї земельної ділянки в натурі, проведення якої доручено експерту Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області. Зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на недоцільність призначення експертизи та затягування розгляду справ, просив її скасувати та направити справу для продовження розгляду по суті.

         Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_6 про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, усунення перешкод у користуванні та відшкодування шкоди.

В свою чергу ОСОБА_6 подала зустрічний позов до ОСОБА_5 про встановлення межі земельної ділянки в натурі та визнання права на приватизацію без погодження меж із суміжними землекористувачами.

З вказаних позовних заяв вбачається, що між сторонами існує спір щодо межі земельних ділянок та можливого самозахвату відповідачкою земельної ділянки загального користування

Для можливості вирішення територіального спору щодо встановлення меж земельної ділянки по вул. Соборна, 7/2 в с. Себине Новоодеського району та з’ясування питання наявності самозахвату ОСОБА_6 земельної ділянки загального користування необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Враховуючи викладені обставини та вимоги закону, суд дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності призначення по справі земельно-технічної експертизи.

Доводи апеляційної скарги щодо недоцільності призначення експертизи не можуть бути враховані, оскільки в даній справі мова йде про необхідність отримання спеціальних знань у сфері землеустрою, до якої в тому числі входять заходи щодо визначення меж суміжних земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що межі суміжних земельних ділянок та земельної ділянки загального користування в натурі не встановлювались відповідним органом (особою).

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду, а тому апеляційна скарга в силу ст. 375 ЦПК підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 колегія суддів

                                           постановила:

        Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Новоодеського районного суду  Миколаївської області  від  27 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

          Головуючий О.І. Галущенко

          Судді П.П. Лисенко

ОСОБА_3

Повний текст постанови складений 23 лютого 2018 року.