Справа № 2-179/09                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2009 року                                         Зарічний районний суд м. Суми в складі:

                                 головуючого – судді Левченко Т.А.

                                 при секретарі – Хіміч А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», Сумської міської ради, виконавчого комітету Сумської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Зарічник», Перша Сумська державна нотаріальна  контора про стягнення грошової компенсації вартості 2/5 частини квартири,  -

                                                          В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась з позовом до ВАТ «Сумихімпром», Сумської міської ради та свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її син ОСОБА_6. Вона є спадкоємицею за законом першої черги після померлого сина. Посилається на те, що до складу спадщини входить квартира АДРЕСА_1. Зазначена квартира була надана її сину в 1998 році і була побудована за його кошти, а тому син вважав її своєю власністю. Просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року сина ОСОБА_6

В зв’язку з тим, що спірна квартира, на час розгляду даної справи, була надана рішенням  виконавчого комітету Сумської міської ради в порядку поліпшення житлових умов працівнику ВАТ «Сумихімпром» ОСОБА_2 на склад сім’ї з трьох чоловік, судом було залучено в якості співвідповідачів в справі виконавчий комітет Сумської міської ради, ОСОБА_2 та членів його родини – дружину ОСОБА_3 та доньку ОСОБА_4 Крім того, в якості співвідповідача було залучено сестру померлого ОСОБА_6 – ОСОБА_5, яка згідно даних спадкової справи у встановлений законодавством строк звернулась з заявою про прийняття спадщини.

В подальшому позивачка уточнила підстави позову та змінила в зв’язку з цим позовні вимоги. Посилається на те, що 20.05.1998 року відбулося спільне засідання адміністрації профсоюзного комітету ВАТ «Сумихімпром», споживчого товариства «Взаємодопомога» та забудовників будинку АДРЕСА_1, серед яких був і її син ОСОБА_6 На ньому було затверджено долю фінансування на будівництво з розрахунку: ВАТ «Сумихімпром» - 60 % загальних витрат на будівництво, забудовники – 40 % загальних витрат на будівництво. Виконавчий комітет Сумської міської ради своїм рішенням надав ВАТ «Сумихімпром» дозвіл на вищевказане будівництво. Тобто між її сином та ВАТ «Сумихімпром» фактично був укладений договір на спільне дольове будівництво житла. Її син, на виконання договору на спільне дольове будівництво, сплатив перший внесок за однокімнатну квартиру в сумі 2623 грн. 02.07.1998 року її син отримав ордер на квартиру, зареєструвався в ній та доплатив необхідні кошти, що складають 40 % вартості квартири, проживав в ній до своєї смерті.

Увесь цей час син вважав, отриману ним квартиру своєю власністю, так як сплатив за неї значну для нього суму коштів та фактично став власником 2/5 частини квартири. Однак виконавчий комітет Сумської міської ради та ВАТ «Сумихімпром», скориставшиись довірою її сина та незнанням ним законодавства, видали йому замість свідоцтва про право власності на 2/5 частини квартири лише ордер на квартиру. Відповідачі своїми діями та рішеннями допустили порушення прав її сина та її, як спадкоємиці. Так як на даний час квартира перебуває у власності інших осіб, є однокімнатою і відповідно являється неподільною, вважає, що вказані відповідачі повинні відшкодувати їй ринкову вартість 2/5 частини квартири. Просить стягнути з ВАТ «Сумихімпром», виконавчого комітету Сумської міської ради на її користь грошову компенсацію вартості 2/5 частини квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представники позивачки – адвокат ОСОБА_7 та ОСОБА_8 позов підтримали.

Відповідачка ОСОБА_5 позов визнала, так як рішенням суду її матері ОСОБА_9 встановлено додатковий строк для прийняття спадщини. Мати є спадкоємцем першої черги, прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна, а тому вона як спадкоємець другої черги не має право на спадщину.

Представник ВАТ «Сумихімпром» Демченко О.О. позов не визнав та суду пояснив, що позивачкою не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що її син за життя отримав право власності на квартиру або її частину. Після будівництва будинку АДРЕСА_1, він був переданий до комунальної власності територіальної громади м. Суми таОСОБА_6 мав право безкоштовно отримати у власність надану йому квартиру шляхом її приватизації, однак він це право не використав та звільнена після його смерті квартира була розподілена іншому працівнику ВАТ «Сумихімпром» в порядку поліпшення житлових умов. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник Сумської міської ради та виконавчого комітету Гурнак С.О. також позов не визнала. В заперечення надала пояснення аналогічні поясненням представника ВАТ «Сумихімпром», вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали. Вважають, що їм спірна квартира була надана з дотриманням встановленого законодавством порядку, так як померлий ОСОБА_6 за життя не набув на неї право власності. Просять в задоволенні позову відмовити.

Треті особи та відповідачкаОСОБА_4 в судове засідання не з’явились. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь в судовому засіданні, свідка, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_6 – син позивачки (а. с. 7-8). Позивачка є єдиною спадкоємицею першої черги після померлого сина, у встановленому законом порядку прийняла спадщину та їй було видано свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна, а саме на грошовий вклад (а. с. 93-97; 184).

За життя померлому ОСОБА_6рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради народних депутатів від 16.06.1998 року № 282 було надано однокімнатну квартиру № 46, що знаходиться по АДРЕСА_1, жилою площею 16.64 кв. м (а. с. 10; 101-104).

Судом також встановлено, що рішенням виконавчого комітету № 192 від 21.04.1998 року надано дозвіл ВАТ «Сумихімпром» добудувати і ввести в експлуатацію в І півріччі 1998 року житловий будинок по АДРЕСА_1 з залученням коштів робітників підприємства в обсязі до 40 % вартості приведеної площі будинку (а. с. 148-149).

23.04.1998 року на спільному засіданні адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Сумихімпром» прийняте рішення про розподіл квартир в будинку АДРЕСА_1була розподілена працівнику ВАТ «Сумихімпром» ОСОБА_6 В рішенні також зазначено, що розподіл квартир в будинку проводиться з врахуванням рішення конференції трудового колективу ВАТ «Сумихімпром» про здійснення подальшого будівництва будинку за рахунок 60 % коштів підприємства та 40 % особистих коштів майбутніх мешканців будинку, які перебувають на квартирному обліку, мають можливість сплатити ці кошти та дали письмову згоду (а. с. 182-183).    

20.05.1998 року на спільному засіданні адміністрації, профспілкового комітету та членів споживчого товариства «Взаємодопомога», забудовників будинку АДРЕСА_1, серед яких був і ОСОБА_6, було прийняте рішення про вступ на даній стадії будівництва вказаного житлового будинку в спільне дольове будівництво з ВАТ «Сумихімпром» та укладення трьохсторннього договору про спільне дольове будівництво, а також затверджено долі фінансування будівництва будинку з розрахунку: ВАТ «Сумихімпром» - 60 % загальних витрат на будівництво; забудовники – 40 % загальних витрат на будівництво (а. с. 180-181).

 Після здачі в експлуатацію закінченого будівництвом будинку АДРЕСА_1, він був переданий ВАТ «Сумихімпром» в комунальну власність територіальної громади м. Суми та громадяни, яким були надані квартири в цьому будинку, набули право на їх приватизацію згідно з діючим законодавством (а. с. 141-147). Померлий ОСОБА_6 правом на приватизацію наданої йому квартири не скористався та свідоцтво про право власності на квартиру за життя у встановленому порядку не отримав.

Після смертіОСОБА_6 був знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. Так як квартира неприватизована, відсутні інші зареєстровані за цією адресою особи, рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 03.09.2008 року № 433  затверджено спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Сумихімпром» від 07.02.2008 року № 39 про надання однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 на склад сім’ї з трьох осіб - він, дружина ОСОБА_3. та донька ОСОБА_4 (а. с. 29-36).

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що її померлий син ОСОБА_6 за життя у встановленому діючим законодавством порядку набув право власності на 2/5 частини квартири АДРЕСА_1.

Як вбачається з довідки завідувача архівом ВАТ «Сумихімпром» документи, на підставі яких працівники товариства брали участь у фінансуванні будівництва будинку по АДРЕСА_1, в тому числі фінансові документи про сплату коштів та про дольову участь у будівництві, до архіву ВАТ «Сумихімпром» не передавались (а. с. 140). Відповідно до інформації начальника управління майна комунальної власності Сумської міської ради в управлінні відсутня будь-яка документація щодо сплати ОСОБА_6 40 % вартості за квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 177).

Заступник голови правління – директор з економіки фінансів та соціальних питань Лаврик В.І. надала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що в 1998 році вона перебувала на посаді голови правління ТОВ «Взаємодопомога», однак не займалась безпосередньою підготовкою та не вела облік укладених договорів з працівниками ВАТ «Сумихімпром», які брали участь у фінансуванні будівництва по АДРЕСА_1. В зв’язку з цим та враховуючи тривалий час, який пройшов з моменту залучення коштів працівників на фінансування будівництва зазначеного будинку, вона не пам’ятає з якими конкретно працівниками укладалися відповідні договори і чи всі працівники сплатити в повному обсязі передбачені договором кошти (а. с. 139).

Споживче товариство «Взаємодопомога» у 2006 році змінило своє найменування та організаційно-правову форму господарювання на ТОВ «Гратіс-Плюс», що підтверджується довідкою головного управління статистики у Сумській області та передавальним актом на а. с. 72; 74. Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.01.2007 року в справі № 8/457-06 ТОВ «Гратіс-Плюс» ліквідовано як юридичну особу (а. с. 71). За повідомленням господарського суду Сумської області в матеріалах справи № 8/457-06 про банкрутство ТОВ «Гратіс-Плюс» установчі документи банкрута відсутні (а. с. 185).

Посилання в обгрунтування позовних вимог представника позивачки на вищезазначені рішення виконавчого комітету № 192 від 21.04.1998 року; спільні рішення адміністрації та профспілкового комітету ВАТ «Сумихімпром» від 23.04.1998 року, 20.05.1998 року; пояснення свідка ОСОБА_10., якому була надана квартира АДРЕСА_2; квитанцію про сплату ОСОБА_6 первісного взносу за 1-кімнатну квартиру в сумі 2627 руб.; договори, укладені споживчим товариством «Взаємодопомога» з іншими особами, суд не може взяти до уваги, так як зазначені докази не являються належними та допустими доказами на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_6 було сплачено 40 % вартості, наданої йому квартириАДРЕСА_1, та кому саме вона була ним сплачена.

Судом було відхилено клопотання представників позивачки про призначення будівельно-технічної експертизи для визначення вартості 2/5 частини квартири АДРЕСА_1, так як за відсутності доказів набуття ОСОБА_6 у встановленому законодавством порядку права власності на частину квартири, визначення її вартості є передчасним та лише призвело б до зайвих судових витрат позивача.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «Сумихімпром», виконавчого комітету Сумської міської ради про стягнення на її користь як спадкоємиці померлогоОСОБА_6 грошової компенсації  вартості 2/5 частини квартири  АДРЕСА_1 є необгрунтованими та задоволенню не підлягає.

     Керуючись ст. ст. 328, 331, 1216, 1218 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 57-60, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

                                             В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», виконавчого комітету Сумської міської ради про стягнення грошової компенсації  вартості 2/5 частини квартири  АДРЕСА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

     Суддя                                                                                    Т.А.Левченко