Справа №613/1692/15-ц Провадження № 4-с/613/2/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Шалімова Д.В.,

при секретарі Макушинській О.В.,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Богодухівського РВ ДВС ГТУ юстиції у Харківській області ОСОБА_2, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31 серпня 2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

В провадження Богодухівського районного суду Харківської області надійшла скарга ОСОБА_1, на постанову державного виконавця Богодухівського РВ ДВС ГТУ юстиції у Харківській області ОСОБА_2, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31 серпня 2016 року. Представником ОСОБА_1 згідно довіреності від 27 липня 2017 року є ОСОБА_3

Головуючим по справі встановлені підстави для самовідводу, зважаючи на наступне:

Ухвалою від 24 лютого 2010 року по адміністративній справі за позовом Богодухівської районної організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів до Богодухівського міського голови ОСОБА_4, про визнання дій протиправними, стягнення моральної шкоди було задоволено відвід судді Шалімову Д.В., оскільки до нього ОСОБА_3 пред’являвся позов в адміністративному порядку.

Враховуючи, що представником ОСОБА_1 є ОСОБА_3, який неодноразово заявляв відвід судді Шалімову Д.В. та вони були задоволені, суд приходить до висновку про наявність підстав для самовідводу у вказаній вище справі.

Так, згідно з приписами ст.39 ЦПК України, суддя зобов’язаний заявити самовідвід з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Розгляд справи незалежним та неупередженим судом є принципом забезпечення права на справедливий суд в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституції України, а тому будь-які сумніви щодо неупередженості судді мають оцінюватись з точки зору розумного сумніву.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09.11.2006, «Газета Україна-Центр проти України» від 15.07.2010 ЄСПЛ вказував, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими . З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Також, пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

За таких обставин, вирішуючи питання про подальший розгляд скарги, суд приходить до висновку про наявність підстав для заявлення самовідводу, з метою виключення у сторін сумнівів щодо об’єктивності та неупередженості судді при вирішенні даного спору по суті, а також з метою дотримання прав сторін на гарантований законом безпосередній, справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 9 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Керуючись ст. ст. 10, 33, 34, 36, 39, 40,ч.3 ст. 41,ст.ст. 258-261, 353 ЦПК України, суд,-  

УХВАЛИВ:

Заявлений самовідвід суддею Богодухівського районного суду Харківської області Шалімовим Д.В. у цивільній справі №613/1692/15 - задовольнити.

Справу №613/1692/15 за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Богодухівського РВ ДВС ГТУ юстиції у Харківській області ОСОБА_2, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 31 серпня 2016 року, передати для повторного авторозподілу відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.  

СУДДЯ