Дело № 2- 537 |2009рік
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2009 года Орджонікідзевський районний суд м.Харькова у складі:
головуючого – судді Глібко О.В.,
при секретарі – Гарбуз О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до відповідача з позовом і просив стягнути з останнього матеріальну шкоду від дорожньо транспортної пригоди у сумі 50980,75 грн. по відновлювальному ремонту автомобіля НОМЕР_1, а також 195 , 76 грн. за проведення експертизи, 3000 грн. компенсацію за моральну шкоду, а також 2550 грн. суму по оплаті послуг юриста. В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 18.03.2004 року в м. Харкові по вул.3-го Інтернаціоналу та вул. 2-ї П’ятирічки сталася дорожньо транспортна пригода, в результаті якої , автомобілю НОМЕР_2 була спричинена значна шкода водієм ОСОБА_2, що керував за дорученням автомобілем НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_3
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позов в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково. Пояснив, що м. Харків він практично не знає, а тому при русі по вул. 2-ї Пятирічки не мав можливості бачити автомобіль ОСОБА_1, який рухався по вул.3-го Інтернаціоналу із вул. ОСОБА_4, т.я. зліва по ходу руху автомобіля ОСОБА_2 є цокольна надбудова, яка і стала перешкодою, та фактично причиною в подальшому ДТП. Вважав, що в даному ДТП винні обидва водія, при цьому водій автомобілю VOLKSWAGEN SHARAN – позивач ОСОБА_1 рухався із значним привищенням руху.
В судове засідання призначене судом на 05.11.2009 року ОСОБА_2, будь – яких заяв про відкладення справи чи хворобу не надав. Про дату , час та місце слухання справи повідомлявся належним чином та своєчасно, особисто під явочний лист ( Т.2 а.с.35), крім того, особисто отримав судову повістку для передачі представнику ОСОБА_5 (Т.2 а.с.35), про причини неявки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 суду не повідомили. Суд розглядає справу на підставі ст. ст. 169, 224 ЦПК України, постановляючи на підставі доказів, що є у матеріалах справи, та за згодою позивача заочне рішення.
Суд, вислухавши пояснення позивача , представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом.
Як встановлено судом, 18.03.2004 року приблизно о 17 годин 45 хвилин в м. Харкові на перехресті вул. 2-ї П’ятирічки з вулицею 3-го Інтернаціоналу сталася дорожньо транспортна пригода, внаслідок якої водій автомобіля ВАЗ –21103 держаний номер НОМЕР_4, яким керував за дорученням від ОСОБА_3 водій ОСОБА_2, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 , власником якого є позивач ОСОБА_1
Як встановлено судом, та вбачається із адміністративного матеріалу №3-253\04, оглянутому в судовому засіданні, згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.03.2004 року дорожньо транспортна пригода сталося в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п.1.5., 16.11 Правил дорожнього руху України, а саме, ОСОБА_2 не виконав вимог дорожнього знаку 2.11 “Дати дорогу” і допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2. Постановою Печенізького районного суду Харківської області від 17.05.2004 року ОСОБА_2 позбавлений права керування всіма видами транспортного засобу терміном на шість місяців. Дана постанова суду була скасована постановою апеляційного суду Харківської області від 16.06.2006 року. Та 09.08.2006 року постановою судді Печенізького районного суду Харківської області провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 ч.1 КУпАП у відношенні ОСОБА_2 закрито у зв’язку із спливом строку розгляду справи. При цьому в даній постанови суддею взагалі не було встановлено, чи винний водій ОСОБА_2 у скоєному ДТП( а.с.21 адміністративного матеріалу №3-253\04).
Також, постановою від 27.03.2004 року дознавателем СОГ при ВД ХМУ УМВС України в Харківській області було відмовлено у порушенні кримінальної справи по даному ДТП, а адміністративний матеріал направлено до суду Чугуївського району Харківської області . В даному відмовному матеріалі №223 від 18.03.2004 року, оглянутому в судовому засіданні, перебуває схема ДТП, із якою на час ДТП водії погодилися, але в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 пояснила, що її довіритель із даною схемою не згодний, вважає, що в даному ДТП винні обидва водія, при цьому водій автомобілю VOLKSWAGEN SHARAN – позивач ОСОБА_1 рухався із значним привищенням руху. Крім того, пояснила, що її довіритель ОСОБА_2 не мав можливості бачити автомобіль ОСОБА_1, який рухався по вул. ОСОБА_4, т.я. зліва по ходу руху автомобіля ОСОБА_2 є цокольна надбудова, яка і стала перешкодою, та фактично причиною в подальшому ДТП. Як видно із оглянутих в суді вищевказаних матеріалів будь – яких заперечень на схему ДТП з боку водія ОСОБА_2 не надходило, а тому суд критично ставиться до незгоди ОСОБА_2 із схемою ДТП, яку їм було проголошено під судового слідства. Крім того, судом встановлено, що даний матеріал №223 було закінчено в 2004 році, та жодний документ даного матеріалу не був оскаржений у встановленому законом порядку з 2004 року по 2009 рік.
Під час розгляду справи представник позивача – ОСОБА_6 пояснив, що водій автомобіля ВАЗ – 21103 державний номер НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_2 рухався із швидкістю 30-40 кмгод. по другорядній дорозі, при цьому на перехресті , вул. 2-ї Пятирічки та 3-го Інтернаціоналу в районі 80-ї школи в м. Харкові, де сталося ДТП є відповідні знаки , в свою чергу автомобіль VOLKSWAGEN SHARAN під керуванням ОСОБА_1 рухався із швидкістю 50 кмгод., при цьому перед перехрестям швидкість скинув на 5 кмгод., тобто рухався 45 кмгод. Також, пояснив, що автомобіль VOLKSWAGEN SHARAN рухався на відстані 1,5 м від правого бордюрного каменя по ходу його руху. Щодо автомобіля ВАЗ – 21103, то точних даних немає, лише припустимі, відповідно яких автомобіль ВАЗ-21103 рухався ближче до центру дороги відносно напрямку його слідування. При пересечінні перехрестя вул. 2-ї П’ятирічки з вулицею 3-го Інтернаціоналу в направленні пр. Орджонікідзе сталася дорожньо транспортна пригода, внаслідок якої водій автомобіля ВАЗ –21103 державний номер НОМЕР_4, яким керував за дорученням від ОСОБА_3 водій ОСОБА_2, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 , власником якого є позивач ОСОБА_1 Від удару автомобіль “VOLKSWAGEN SHARAN” викинуло вліво на газон, а автомобіль ВАЗ - 21103 після удару розвернуло, та він зупинився на вул. 3-го Інтернаціоналу, передня частина автомобіля була направлена в напрямок вул. ОСОБА_4 . Розташування автомобілів після ДТП відповідає зображенню на схемі ДТП із чим погодилися , на місці ДТП під час складання схеми обидва водія. Крім того, представник позивача наполягав на тому факті, що автомобіль ВАЗ -21103 не застосовував гальмування на перехресті, автомобіль VOLKSWAGEN SHARAN теж не гальмував, т.я. рухався по основній дорозі.
Водій ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що рухався із сторони вул. 17 Партзїзду по вул. 2-ї Пятирічки в напрямок пр. Орджонікідзе, та керував автомобілем ВАЗ – 21103 державний номер НОМЕР_6 ,рухався із швидкістю 50-60 кмгод., пригальмував при поїзді на перехресті, та продовжив рух із швидкістю 40-35 кмгод, при цьому автомобіль VOLKSWAGEN SHARAN він не бачив, т.я зліва по ходу його руху була цокольна надбудова, яка і стала перешкодою . Як вважає ОСОБА_2 автомобіль VOLKSWAGEN SHARAN рухався із швидкістю 100 кмгод. Також він пояснив, що в той час, коли він виїхав на перехрестя відчув сильний удар, при цьому його автомобіль ВАЗ – 21103 рухався по правій стороні по ходу свого слідування на відстані 0,50 м. від бордюрного каміння, де саме рухався автомобіль VOLKSWAGEN SHARAN не бачив. ОСОБА_2 не бачив чи гальмував водій автомобіля VOLKSWAGEN SHARAN перед ДТП, але сам пригальмував на перехресті але повністю на перехресті автомобіль ВАЗ – 21103 не зупинявся, після пригальмування проїхав 4-5 метрів до зіткнення із автомобілем позивача. Також, ОСОБА_2 пояснив, що не пам’ятає як були розташовані автомобілі після зіткнення, та де місце зіткнення, т.я. перебував у шокованому стані, але бачив, що із місця водія вийшла дівчина.
Крім того, в судовому засіданні були опитані свідки на стороні водія ОСОБА_2
Так свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він разом із водієм ОСОБА_2 перебував в якості пасажира в автомобілі ВАЗ -21103. Точної дати він не пам’ятає, але знає, що вони разом приїздили до м. Харкова. На перехресті вулиць, назв яких не знає, водій ОСОБА_2 призупинився, пригальмував, т.я. рухався по другорядній дорозі. До цього, автомобіль рухався із швидкістю 50 кмгод, ближче до правої обочини, після пригальмування із швидкістю 40 кмгод. Як тільки автомобіль став виїзжати на перехрестя та проїхав приблизно метрів 5 сталося ДТП, від удару автомобіль розвернуло на 180 градусів, а автомобіль VOLKSWAGEN SHARAN «викинуло» в паркову зону, вліво по ходу його руху. Після зіткнення бачив, як із автомобіля VOLKSWAGEN SHARAN із місця водія вийшла дівчина. Те, що рухався автомобіль VOLKSWAGEN SHARAN до зіткнення побачив за 5-10 метрів, рух його складав приблизно 90 кмгод. Під час зіткнення удар в автомобіль ВАЗ – 21103 прийшовся в ліве переднє крило. Місце зіткнення справа по напрямку руху автомобіля ВАЗ-21103, та справа по напрямку руху автомобіля VOLKSWAGEN SHARAN відносно правого бордюрного каміння. При цьому свідок пояснив, що знак «Дати дорогу» з правої сторони по ходу руху автомобіля ВАЗ-21103 він не бачив, знак був на протилежній стороні зліва.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що на перехресті 2-ї Пятирічки та 17 Партзїзда чи 3-го Інтернаціонала, точної назви вулиці не знає, 18.03.2004 року був очевидцем ДТП. ОСОБА_7 пояснив, що він ввечері , близько 17.00 годин йшов додому по вул. 2-ї П’ятирічки, при цьому він рухався по напрямку із центра в сторону Рогані, а на зустріч йому, по напрямку із Рогані в Центр по вул. 2-ї Пятирічки в м. Харкові рухався автомобіль ВАЗ – 21103, зліва від автомобіля розташована будівля, приблизно два поверхи. Після того, як ОСОБА_7 вже перейшов перехрестя , автомобіль ВАЗ-21103 залишився у нього за спиною він почув сильний удар, обернувся та побачив, що сталося ДТП, моменту зіткнення він не бачив. Знак «Дати дорогу» був на протилежній стороні зліва. Крім того, свідок пояснив, що автомобіль ВАЗ -21103 від удару розвернуло, та він розташовувався на перехресті справа, за ходом його руху , а автомобіль інший, що був учасником ДТП винесло на бордюр вліво.
Дані пояснення свідка ОСОБА_7 суд ставить під сумнів, та не приймає в якості доказів, т.я. автомобіль ОСОБА_2 рухався із центру в напрямок Рогані , а не навпаки, як вказує свідок, крім того, навіть при напрямку руху автомобіля, як пояснив свідок, зліва від автомобіля « розташована будівля, приблизно два поверхи», при цьому, якщо виходити із таких пояснень свідка то зліва від автомобіля розташовується паркова зона. Також свідок вказує, що самого ДТП він не бачив, а лише чув сильний удар.
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона разом із чоловіком ОСОБА_9 приїхала в м. Харків 18.03.2004 року за повідомленням сина , про те, що сталося ДТП. По приїзду в м. Харків на перехресті вул. 2-ї Пятирічки та 3-го Інтернаціоналу в районі 80-ї школи в м. Харкові побачила, що автомобіль його сина розбитий, розвернутий, і перебуває на відстані 1-1,5 м від правого бордюрного каміння по напрямку руху автомобіля ВАЗ-21103, при цьому його передня частина направлена в сторону центра по ходу руху автомобіля. Автомобіль VOLKSWAGEN SHARAN знаходився на траві зліва, по напрямку його руху. Біля автомобіля сина була осип скла. Знаків «Дати дорогу» не бачила, їх там не було. Також, свідок бачила, що зліва по ходу руху автомобіля ВАЗ-21103 розташована будівля заввишки 2 метра.
Свідок ОСОБА_9 також пояснив, що разом із дружиною 18.03.2004 року за повідомленням сина , про те, що сталося ДТП приїхав в м. Харків. Приїхав приблизно через 1,5 – 2 години після ДТП, на вулиці «сиріло», а потім швидко стало темно. По приїзду побачив, що автомобіль сина ВАЗ-21103 перебуває по ходу його руху на відстані 2-2,5 метра до правого бордюрного каменя, передньою часткою машина розвернута в протилежну руху сторону. Позаду автомобіля відстань також складала 2,5 -3 метра. Знаку «Дати дорогу» не було, він відсутній, розташований зліва по напрямку руху сина. Автомобіль VOLKSWAGEN SHARAN перебував на газоні в парковій зоні зліва, по ходу його руху Постановою Печенізького районного суду Харківської області від 17.05.2004 року ОСОБА_2 позбавлений права керування всіма видами транспортного засобу терміном на шість місяців.
До пояснень свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8 суд ставиться критично, т.я. вони є зацікавленими особами у вирішенні справи, та крім того, також не були присутніми під час ДТП на місці пригоди.
Крім того, судом, у зв’язку із розрізненими поясненнями сторонами та свідками , за клопотанням сторін, була призначена авто технічна експертиза. Відповідно висновку авто технічної експертизи №1027\2622 від 31 березня 2009 року в даній дорожній ситуації дії водія ОСОБА_2 не відповідають вимогам п.16.11.Правил дорожнього руху України і з технічної точки зору знаходилися у причинному зв’язку з пригодою. В діях водія ОСОБА_1 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходилися у причинному зв’язку з пригодою не вбачається (Т.2., а.с. 2-5)
На підставі всіх вищевикладених доказів, та досліджених в судовому засіданні матеріалів, суд приходить до висновку, що в даному ДТП винний водій ОСОБА_2, т.я. останній допустив порушення вимог п.п. 1.5, 16.11 ПДД України.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю VOLKSWAGEN SHARAN, згідно висновку автотоваровідчого дослідження №2305 від 05.04.2004 року, проведеного ХНДІСЕ ім. Бокаріуса, були завдані матеріальні збитки на суму 24426,43 грн з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Згідно вищезазначеного акту дослідження встановлено, що затрати на ремонт автомобілю з урахуванням вартості робіт, матеріалів, запчастин складає 50980,75 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму моральної шкоди у розмірі 3000 грн., яку пояснює тим, що йому спричинені душевні страждання з приводу пошкодження особистого майна, а також часткової втрати ділової репутації, так як автомобіль використовувався з комерційною метою. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, відповідно до загальних підстав цивільно – правової відповідальності, обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з’ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, з чого виходить позивач при оцінки такої шкоди, і лише при всіх наявних доказах , стягується судом сума моральної шкоди. Незважаючи на ті обставини, що вина відповідача доведена в судовому засіданні , позивачем та представником позивача не були надані докази, які б підтверджували спричинену шкоду, відсутній розрахунок шкоди, не доведено в чому вона виразилася, а тому в даній частині позовних вимог позивачеві необхідно відмовити.
На підставі ст.79 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути 195 ,76 грн. за проведення автотоваровідчого дослідження, а також 2550 грн за оплату послуг юриста
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226, 232 ЦПК України, ст. 1187 ЦК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : затрати на ремонт автомобіля з урахуванням вартості робіт, матеріалів, запчастин, що складає 50980,75 грн, суму за проведене дослідження 195,76 грн, на оплату послуг юриста 2550 грн, а всього –53726, 51 грн. (п’ятдесят три гривні сімсот двадцять шість гривень 51 копійка).
В частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 компенсації за моральну шкоду в розмірі 3000 грн. відмовити .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10 денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.
СУДДЯ : О.В.ГЛІБКО