Справа № 11 -625/2009 р.     Головуючий у І інстанції -     Зарічна Л.А.

Категорія - ч. 2 ст. 186 КК України.     Доповідач     - Миронцов В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 грудня 2009 року     Колегія     суддів     судової    палати     у

кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого судці     Навозенко Л.С.

суддів     Миронцова В.М. Мельниченка Ю.В.

з участю прокурора     Хомазюка О.В.

засудженого     ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 9 жовтня 2009 року.

Цим вироком     ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Товкачівка, Прилуцького району, Чернігівської області, громадянин України, з середньою освітою, одружений, непрацюючий, мешканець АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, засуджений

за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишено у виді взяття під варту та постановлено обчислювати йому строк покарання з дня його затримання 25 червня 2009 року.

Стягнуто з ОСОБА_1: на користь ОСОБА_2 - 487 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди; на

користь ОСОБА_3 - 993 грн. 75 коп. матеріальної шкоди та 1000 гри. моральної шкоди; на користь ОСОБА_4 - 2275 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, з вищою освітою, одружений, не працюючий, раніше не судимий, засуджений

за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та, відповідно до ст. 76 КК України, покладено обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти її про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5, до набрання вироком законної сили, залишено у виді підписки про невиїзд.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

Цим же вироком залишено без розгляду позовні заяви ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Судом ОСОБА_1 та ОСОБА_5 засуджено за скоєння злочинів при наступних обставинах.

22 травня 2009 року, ОСОБА_1, близько 19 год., перебуваючи біля магазину ?ізит", в м. Прилуки, по вул. Костянтинівській, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, побачивши у кишені штанів неповнолітнього ОСОБА_8 мобільний телефон, підійшов до останнього та заламав однією рукою руку потерпілого, а іншою витягнув із кишені мобільний телефон марки „Нокіа 3500" із сім-карткою оператора „Діджус", після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілому шкоду на суму 487 грн. 50 коп., а викраденим розпорядився на власний розсуд.

5 червня 2009 року, ОСОБА_1, близько 13 год., перебуваючи у АДРЕСА_3, зайшов до гаража, що належить ОСОБА_4, де на столі побачив мобільний телефон, у зв'язку з чим у нього виник умисел на заволодіння даного майна і він у присутності господаря, повторно, з корисливих мотивів, відкрито заволодів телефоном „Нокія 6131", що належав ОСОБА_4, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілому шкоду на суму 900 грн., а викраденим розпорядився на власний розсуд.

5 червня 2009 року, ОСОБА_1, близько 17 год., перебуваючи неподалік краєзнавчого музею по вул. Галаганівській в м. Прилуки, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, повторно, заліз до кишені неповнолітнього ОСОБА_9 та незаконно заволодів мобільним телефоном марки „Нокія 61310" із сім карткою оператора „МТС", після чого з викраденим зник, спричинивши потерпілому шкоду на суму 910 гри., а викраденим розпорядився на власний розсуд.

8 червня 2009 року, ОСОБА_1, близько 18 години, перебуваючи біля території Прилуцького міськводоканалу, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, повторно, побачивши в руці ОСОБА_3 мобільний телефон, підійшов до останньої ззаду та лівою рукою взяв її за шию, а правою вихопив мобільний телефон марки „Нокія 6131" із сім карткою оператора „Лайф" та карткою пам'яті на 1 Гб, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілій шкоду на суму 993 гри. 75 коп., а викраденим розпорядився на власний розсуд.

19 червня 2009 року, ОСОБА_1, в період часу з 12 до 14 години, повторно, прибув до господарства ОСОБА_4 у АДРЕСА_3, де реалізуючи свій злочинний намір підійшов до вікна будинку та протиснувши руку через відкрите вікно, викрав DVD „Део ОХ-360К", що належав ОСОБА_4, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілому шкоду на суму 2275 грн., а викраденим розпорядився на власний розсуд.

19     червня 2009 року, ОСОБА_1, близько 20 год., перебуваючи біля
гастроному № 7 по вул. Вокзальній, в м. Прилуки, маючи прямий умисел на
заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, повторно, побачивши в
руках   потерпілого   ОСОБА_7   мобільний   телефон   підійшов   до
останнього та вихопив з рук телефон марки „Нокія 1208" з сім картою
оператора „МТС", після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник,
спричинивши   потерпілому   шкоду   на   суму   210   грн.,   а   викраденим
розпорядився на власний розсуд.

20     червня  2009  року,  близько   16  години,  перебуваючи  на вул.
Вокзальній   в   м.   Прилуки,   ОСОБА_1,   маючи   прямий  умисел   на
заволодіння   чужим   майном,   повторно,   з   корисливих   мотивів   та   за
попередньою змовою з ОСОБА_5, підійшов до ОСОБА_10 та зірвав з її шиї золотий ланцюжок вагою 7 грамів, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на суму 1840 грн. 40 коп., після чого з місця скоєння злочину зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд.

Не погодившись з вироком суду, засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій, не заперечуючи фактичні обставини справи та доведеність своєї вини, просить вирок щодо нього змінити та призначити більш м'яке покарання. Вказує, що суд при призначенні покарання не врахував, що він виховує трьох неповнолітніх дітей, має хворобу, внаслідок якої йому доводиться двічі на рік проходити лікування. Крім того, зазначає, що його характеристика з місця проживання є неправдивою.

Заслухавши доповідача, засудженого, який просив задовольнити його апеляцію з викладених в ній підстав, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.

Висновок суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованих їм злочинів при обставинах встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, доводиться сукупністю доказів, якім судом надана належна оцінка і є обгрунтованим. Вирок суду в частині доведеності вини обох засуджених та в частині призначеного покарання засудженому ОСОБА_5 ніким не заперечується.

При обранні виду та міри покарання засудженому ОСОБА_1, суд, відповідно до ст. 65 КК України врахував його щире каяття, наявність у нього неповнолітніх дітей, різного роду захворювання, посередні характеристики з місця проживання, а також те, що він не відшкодував шкоду потерпілим.

За таких підстав, всі обставини, на які посилається засуджений в апеляції були враховані судом першої інстанції при призначенні, йому покарання

Покарання засудженому судом було призначене в межах санкцій статей КК, які передбачають покарання за інкриміновані йому злочини і, на думку колегії суддів, є справедливим, достатнім та необхідним для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Твердження ОСОБА_1 про те, що його характеристика з місця проживання не відповідає дійсності, а надані їм в засіданні апеляційного суду характеризуючі дані з селищної ради свідчащі  про його позитивну поведінку і які на його думку являються підставою для застосування до нього більш м’якого покарання, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зважаючи на ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, їх тяжкість, а також враховуючи особу ОСОБА_1, який раніше був судимий за корисливий злочин і на шлях виправлення не став, суд вважає доводи засудженого в цій частині безпідставними.

Крім того, твердження засудженого про те, що на його утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ніде не працює, будь які дані про наявність у нього неофіційного прибутку у справі відсутні, у зв'язку з чим можливість ним когось утримувати викликає сумнів.

Разом з тим, на думку колегії судців, з вироку суду підлягає виключенню посилання на засудження ОСОБА_1 за ч.1 ст.186 КК України як зайву, оскільки дії засудженого повністю охоплюються ч.2 ст.186 названого КК і додаткової кваліфікації за частиною першої цієї статті не потребує.

Підстави для зміни чи скасування вироку суду у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

В порядку ст.365 КПК України виключити з вироку посилання на
засудження ОСОБА_1 за ч.1 ст.186 КК України як зайву, а врешті вирок
Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 9 жовтня 2009
року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.    

Головуючий:     Судді: