Справа № 11-612/2009 р. Головуючий у І інстанції – Ковалюх В.М.
Категорія – ч. 1 ст. 304 КК України. Доповідач – Миронцов В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді Навозенко Л.С.
суддів Миронцова В.М., Мельниченка Ю.В.
з участю прокурора Хомазюка О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 вересня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Києва, громадянин України, з середньою освітою, розлучений, має неповнолітню дитину, не працюючий, тимчасово мешкає в АДРЕСА_1, раніше судимий:
- 23.05.1994 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 142, ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 81, ст. 42 КК України (ред. 1960 р.) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 13.08.1997 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 81, ст.ст. 42, 43 КК України (ред. 1960 р.) до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 15.04.2003 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. 25.11.2005 року, постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.11.2005 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 4 місяці 29 днів із застосуванням ст. 81 КК України; засуджений:
за ст. 297 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 297 КК України до 4 років позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 304 КК України до 3 років позбавлення волі;
На підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, залишено у виді взяття під варту, зараховано в строк відбування покарання перебування його під вартою та постановлено обчислювати йому строк покарання з 10.04.2009 року.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка с. Курінь, Бахмацького району, Чернігівської області, громадянка України, з середньою спеціальною освітою, розлучена, не працююча, яка має одну неповнолітню дитину, мешканка АДРЕСА_2, раніше не судима, засуджена:
за ст. 297 КК України до 2 років позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 297 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання роботи або навчання та періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.
Запобіжний захід ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишений у виді підписки про невиїзд.
Судом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було засуджено за скоєння злочинів при наступних обставинах.
4 квітня 2009 року, близько 10 години, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 із кладовища, що розташоване в с. Курінь, Бахмацького району по вул. Міщенка, викрали 4 стовпчики із нержавіючої сталі, що знаходились на могілі ОСОБА_3.
5 квітня 2009 року, близько 9 години, ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, із кладовища, що розташоване в с. Курінь, Бахмацького району, по вул. Міщенка, викрали металеві цепи, що знаходилися на могилах ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
6 квітня 2009 року, близько 8 години, ОСОБА_1, із кладовища, що розташоване в с. Курінь, Бахмацького району, по вул. Міщенка, викрав п’ять православних хрестів з нержавіючої сталі, що знаходилися на могилах ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10.
9 квітня 2009 року, близько 9 години, ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 із кладовища, що розташоване в м. Бахмач на вул. Південній, викрали металеві цепи та стовпчики, що знаходилися на могилах ОСОБА_11 та ОСОБА_12.
10 квітня 2009 року, близько 9 години, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ОСОБА_13 є неповнолітнім, застосовуючи психічний вплив щодо останнього у вигляді пропозиції скоїти крадіжку, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_13, викрали із кладовища, що розташоване в м. Бахмач, по вул. Південній, металеві цепи з могил ОСОБА_14, ОСОБА_15 та металеві цепи і стовпчики з могил ОСОБА_16 та ОСОБА_17.
Не погодившись з вироком суду, засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить вирок змінити та пом’якшити йому покарання. Вказує, що суд безпідставно взяв до уваги показання неповнолітнього ОСОБА_13, не прийнявши до уваги характеристики останнього, а його свідчення залишив поза увагою. Зазначає, що злочин він скоїв внаслідок скрутного матеріального становища, викликаного необхідністю лікування від тяжкої хвороби. Вважає, що органи досудового слідства та суд упереджено підійшли до вирішення його справи. Просить врахувати його щире каяття, повне визнання ним своєї вини та відсутність претензій до нього з боку потерпілих. Також просить врахувати скрутний матеріальний стан його дружини та дитини, які потребують його підтримки.
Заслухавши доповідача, прохання засудженого ОСОБА_1 задовольнити його апеляцію з викладених в ній підстав, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду без змін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Висновок суду про доведеність вини засуджених у скоєнні інкримінованих їм злочинів, при обставинах встановлених судом, повністю відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі доказами, якім судом першої інстанції надана належна оцінка в їх сукупності.
Вирок суду в частині засудження ОСОБА_2, а також в частині доведеності вини засудженого Капрпічко П.П. за ст. 297, ч. 2 ст. 297 КК України ніким не заперечується. Отже вирок в цій частині ґрунтується на достатніх та достовірних доказах.
Разом з тим, колегія суддів вважає також обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України.
Так, в судовому засіданні суду першої інстанції засуджений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочинів, передбачених ст. 297 КК України та ч. 2 ст. 297 КК України визнав повністю, а за ч. 1 ст. 304 КК України вину не визнав та показав, що в квітні 2009 року він тричі за попередньою змовою з ОСОБА_2 та один раз сам скоїв крадіжки металевих предметів що знаходилися на кладовищах в с. Курінь, Бахмацького району та м. Бахмач. 10.04.2009 року, він із ОСОБА_13 поїхали на кладовище, що розташоване в м. Бахмач по вул. Південній. Він знав, що ОСОБА_13 неповнолітній, але не пропонував останньому скоїти крадіжку. На кладовищі ОСОБА_13 сам запропонував йому викрасти предмети із нержавіючої сталі, які знаходилися на могилах.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України, вина останнього у скоєнні цього злочину доводиться іншими доказами у справі, яким судом першої інстанції надана належна оцінка.
Так, під час досудового слідства ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України визнавав повністю і послідовно пояснював, що запропонував неповнолітньому ОСОБА_13 скоїти крадіжку металевих предметів з могил.
Крім того, згідно показань засудженої ОСОБА_2, вона разом з ОСОБА_1 декілька разів були на кладовищі, де викрали металеві предмети з могил, які потім здали на металобрухт. 10.04.2009 року ОСОБА_1 пропонував неповнолітньому ОСОБА_13 поїхати на кладовище та викрасти металеві предмети з могил.
Згідно показань неповнолітнього ОСОБА_13, в квітні 2009 року він втік з Батуринської школи інтернату та перебував у ОСОБА_2 де також проживав і ОСОБА_1, який запропонував йому поїхати на кладовище та викрасти металеві предмети з могил. Вдвох вони їздили на кладовище та вкрали металеві цепи і стовпчики, які потім здали на металобрухт.
За таких підстав, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у втягненні неповнолітнього у злочинну діяльність, колегія суддів вважає обґрунтованим та правильним, а позицію ОСОБА_1 – версією захисту з метою уникнути справедливого покарання за скоєний злочин.
При вирішенні питання про вид та міру покарання засудженим, суд, відповідно до ст. 65 КК України, врахував громадську небезпеку та характер скоєних злочинів, а також особи обох засуджених, які посередньо характеризуються за місцем проживання.
При призначенні покарання засудженій ОСОБА_2 суд врахував як обставину що пом’якшує їй покарання – щире каяття, а також відсутність обставин, що його обтяжують та обґрунтовано призначив їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей інкримінованих їй злочинів, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
При призначені покарання засудженому ОСОБА_1, суд врахував як обставину, що обтяжує йому покарання рецидив злочину, і визнав обставиною, що його пом’якшує – стан його здоров’я, та, з урахуванням особи ОСОБА_1, який раніше був неодноразово судимий за корисливі злочини, обґрунтовано призначив йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 304, ст. 297, ч. 2 ст. 297 КК України, за якими він був визнаний винуватим. Отже суд першої інстанції врахував тяжку хворобу ОСОБА_1, на яку він посилається в апеляції, обставиною, що пом’якшує йому покарання.
Колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги посилання засудженого ОСОБА_1 на скрутне матеріальне становище його дружини та дитини, оскільки з матеріалів справи вбачається, що засуджений ніде не працює, будь які дані, які б свідчили про його неофіційні доходи у справі відсутні, злочини, за які його засуджено є корисливими, і скоїв він їх саме через відсутність джерел для існування. За таких підстав, можливість ОСОБА_1 перебуваючи на волі покращити матеріальне становище своїх дружини та дитини викликає сумнів.
Призначене покарання засудженим, на думку колегії суддів, є справедливим, необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження скоєння ними нових злочинів.
Підстави для зміни чи скасування вироку суду у справі відсутні.
Керуючись ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 29 вересня 2009 року щодо ОСОБА_1 – без змін.
Головуючий: Судді: