КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-29420/08 Головуючий у 1 інстанції Харечко Л.К.
Суддя доповідач Заяць В.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Суддів:
при секретарі: Зайця В.С.,
Межевича М.В.,
Земляної Г.В.,
Леонтовичі М.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання права на перерахунок щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій, стягнення заборгованості по невиплаченій разовій допомозі,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 звернувся з позовом до ГУПСЗН Чернігівської ОДА, Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання права на перерахунок щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій, стягнення заборгованості по невиплаченій разовій допомозі.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.06.2008 року позов задоволено частково: стягнуто з Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_5 - 1750 (одну тисячу п’ятсот п’ятдесят) грн. недоплаченої за 2007 рік разової грошової допомоги, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідачі подали апеляційні скарги, в яких зазначають, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а порушення норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позову.
Письмових заперечень на апеляційні скарги відповідачів від інших осіб у встановлений судом строк до апеляційного суду не надійшло.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника війни – учасника бойових дій, що підтверджується копією відповідного посвідчення, а тому має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, який визначений ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вказана допомога отримувалась позивачем у 2005 році в розмірі 250,00 грн., у 2006 році – 250,00 грн., у 2007 році – 280,00 грн., тобто з урахуванням обмежень, встановлених Законами України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції посилався на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, яким були визнані неконституційними положення деяких статей, зокрема положення ст. 29, п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та прийшов до висновку, що з відповідачів необхідно стягнути недоплачену разову щорічну грошову допомогу за 2007 рік в розмірі 1750 грн.
Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на слідуюче.
9 липня 2007 року Конституційним Судом України ухвалене рішення, яким визнано ряд положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними, зокрема п. 13 ст. 71 зазначеного Закону, яким зупинено дію ч. 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Разом з тим, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не зобов’язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
За таких обставин, відповідач, здійснивши позивачу виплату допомоги до 5-го травня в травні 2007 року до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 9 липня 2007 року в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», положення якого були чинними на момент здійснення такої виплати, виконав взяті державою зобов’язання та не порушив прав позивача.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню частково з постановленням нового рішення в частині задоволених позовних вимог, яким в цій частині в задоволенні позову необхідно відмовити.
За таких умов рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України, порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 червня 2008 року в частині стягнення з Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_5 - 1750 (одну тисячу п’ятсот п’ятдесят) грн. недоплаченої за 2007 рік разової грошової допомоги, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
_____________________ В.С. Заяць
_____________________ М.В. Межевич
_____________________ Г.В. Земляна