КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-29404/08 Головуючий у 1 інстанції Карапута Л.В.
Суддя доповідач Заяць В.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Суддів:
при секретарі: Зайця В.С.,
Кузьменка В.В.,
Попович О.В.,
Леонтовичі М.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної ради в місті Чернігові, Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 звернувся з позовом до УПСЗН Деснянської районної ради в місті Чернігові, ГУ ПСЗН Чернігівської ОДА, ГУ ДК України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 27.06.2008 р. в позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача від інших осіб у встановлений судом строк до суду не надійшло.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом війни 2 групи, що підтверджується копією посвідчення (а.с. 9), а тому має право на пільги отримання разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що інвалідам війни другої групи щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Розміри щорічної допомоги для відповідної категорії громадян, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», встановлюються Законом про Державний бюджет на відповідний рік, а саме: для інвалідів війни 2 групи на 2004 рік – 160 грн., на 2005 рік – 330 грн., на 2006 рік – 330 грн., на 2007 рік – 360 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення допомоги за період з 2004 по 2006 роки, суд першої інстанції дійшов до висновку щодо неможливості поновлення пропущеного позивачем річного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 99 КАС України за цей період.
При цьому, місцевий районний суд правильно посилався на те, що частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, про порушення своїх прав на отримання щорічної разової грошової допомоги у розмірі, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач мав би дізнатися при отриманні зазначеної допомоги до 5 травня відповідного року та звернутися до суду на протязі року – до 5 травня наступного року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 100 КАС України, якою встановлено, що пропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач в своїх запереченням проти позову (а.с. 43-44) наполягав на застосуванні річного строку на звернення до суду, тому колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції, що позивачем річний строк пропущений без поважних причин, а його позовні вимоги щодо стягнення разової щорічної допомоги як інваліду війни 2 групи за період з 2004 по 2006 роки не підлягають задоволенню з підстав пропуску строку на звернення до суду.
Крім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення допомоги за 2007 рік, суд першої інстанції правильно посилався на те, що рішенням Конституційного Суду України по справі № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнано неконституційним положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за якою у 2007 році виплата щорічної разової допомоги встановлена відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Оскільки, позивач отримав допомогу за 2007 рік в травні 2007 року, а рішення Конституційного Суду України по справі № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було прийнято 09 липня 2007 року, тому колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав стягнення з відповідача вказаної допомоги за 2007 рік.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 червня 2008 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
_____________________ В.С. Заяць
_____________________ В.В. Кузьменко
_____________________ О.В. Попович