ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2018 Київ К/9901/2040/17 821/1562/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 (суддя Бездрабко О.І.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017 (судді Романішин В.Л., Джабурія О.В., Шляхтицький О.І.)

у справі № 821/1562/16

за позовом Приватного підприємства «Гелиос-Транс»

до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області,

третя особа: Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2016 року Приватне підприємство «Гелиос-Транс» (далі - позивач, ПП «Гелиос-Транс») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області), третя особа: Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області ( далі - Херсонська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.05.2016 № 0000151400, № 0000161400, № 0000171400.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.12.2016, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм права, просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що самі по собі процедурні порушення проведення перевірки не спростовують факту порушення платником податків вимог податкового законодавства. Позивачем не доведено правомірність формування сум податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Спецопт ЛТЗ», ТОВ «Паритет-Тандем», ТОВ «АПК Скіф», ТОВ «Лідербуд Плюс», ТОВ «ТК-Торг», оскільки, за твердженнями відповідача, правочини укладені позивачем з вказаним контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними. Надані ПП «Гелиос-Транс» документи податкового та бухгалтерського обліку не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій, а вказані контрагенти позивача не мали необхідних матеріальних та трудових ресурсів для виконання таких господарських операцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 06.04.2016 р. по 12.04.2016 р. відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Гелиос-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Спецопт ЛТЗ» за червень 2015 року, ТОВ «Паритет-Тандем» за липень 2015 року, ТОВ «АПК Скіф» за липень 2015 року, за результатами якої складено акт від 19.04.2016 р. № 611/12-14-14-01/38269701 та встановлено порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит за період з 01.06.2015 р. по 31.07.2015 р. на загальну суму 203018 грн.; пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 203 018 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.05.2016 р. № 0000151400, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 203018 грн.

Також, у період з 18.04.2016 р. по 26.04.2016 р. відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Гелиос-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ЛІДЕРБУД ПЛЮС» за листопад 2014 року, ТОВ «ТК-Торг» за лютий, березень, квітень 2015 року, за результатами якої складено акт від 05.05.2016 р. № 704/12-14-14-01/38269701 та встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України , в результаті чого завищено податковий кредит за період з 01.06.2015 р. по 31.07.2015 р. на загальну суму 897 482 грн.; пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 813 260 грн. та завищено від'ємне значення за квітень 2015 року на суму 84 222 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.05.2016 р. № 0000161400, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2015 року на 84222 грн., № 0000171400, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 1 016 575 грн., з яких за основним платежем на 813 260 грн., за штрафними санкціями на 203 315 грн.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів, виходили з наступних мотивів.

Право контролюючого органу на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок визначено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Пунктом 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до вимог пункту 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Окрім того, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказ про проведення перевірки від 31.03.2016 р. № 32-п та повідомлення від 01.04.2016 р. № 14/12-14-03-87 про проведення перевірки з 06.04.2016 р. тривалістю п'ять робочих днів направлено ПП «Гелиос-Транс» поштою 05.04.2016 р. та повернулися до ДПІ у м. Сєвєродонецьку 10.05.2016 р. з відміткою «за закінченням терміну зберігання», тобто після того, як було проведено перевірку та складено акт позапланової невиїзної документальної перевірки від 19.04.2016 р. № 611/12-14-14-01/38269701. Даний факт також підтверджується довідкою про неможливість вручення повідомлення по підприємству ПП «Гелиос-Транс» від 11.05.2016 р. № 59/12-14-14-01.

Наказ про проведення перевірки від 18.04.2016 р. № 39-п та повідомлення від 18.04.2016 р. № 15/12-14-03-87 про проведення перевірки з 18.04.2016 р. тривалістю п'ять робочих днів направлено ПП «Гелиос-Транс» поштою 18.04.2016 р. та отримано представником ПП «Гелиос-Транс» 11.05.2016 р., тобто після того, як було проведено перевірку та складено акт позапланової невиїзної документальної перевірки від 05.05.2016 р. № 704/12-14-14-01/38269701.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що положення пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визначають, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Відповідно до абзацу другого пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Крім того, згідно правової позиції Верховного суду України, викладеної у справі № 21-425а14 нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.12.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017 у справі № 821/1562/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва

Судді: (підпис) С.С. Пасічник

(підпис) В.П. Юрченко