КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-24801/08 Головуючий у 1 інстанції Вовк П.В.
Суддя доповідач Заяць В.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2009 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого:
Суддів:
при секретарі: Зайця В.С.,
Межевича М.В.,
Земляної Г.В.,
Леонтовичі М.А.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 звернулась з позовом до УПСЗН Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2008 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позову.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача від інших осіб у встановлений судом строк до апеляційного суду не надійшло.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, що підтверджується копією відповідного посвідчення, тому має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яку отримував у розмірі меншому ніж розмір, встановлений ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема у 2007 році в розмірі 120 грн., з урахуванням обмежень встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Вимогами ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується ліквідаторам Чорнобильської катастрофи в розмірі – п’ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянами за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Виплата вказаної щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_5 була проведена відповідачем в розмірі, який встановлений постановами КМ України № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від 12.07.2005 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції посилався на те, що рішенням Конституційного Суду України за справою № 1-29 /2007 року від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати абзаців другого, третього, четвертого, п’ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п’ятого, шостого та сьомого частини четвертої та частини сьомої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
При цьому, посилаючись на вимоги ч. 2 ст. 99 КАС України, якою передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах звернення до адміністративного суду, який встановлено в один рік, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2006 рр задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано поважних причин пропуску річного строку звернення з адміністративним позовом до суду.
Аналізуючи вказані обставини та застосовуючи відповідні норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції прийшов до остаточного висновку, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів вважає за можливе погодитись, так як зазначену щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік позивач отримала 11.07.2007 року, що підтверджується копією відповідної довідки відповідача, тобто вже після оголошення рішення Конституційного Суду України за справою № 1-29 /2007 року від 09.07.2007 року.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги відповідача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що Окружний адміністративний суд м. Києва повно та всебічно з’ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2008 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді:
_____________________ В.С. Заяць
_____________________ М.В. Межевич
_____________________ Г.В. Земляна