Судове рішення #6968463

  КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  


Справа № 22-а-29238/08   Головуючий у 1 інстанції Добрянська Я.І.  

Суддя доповідач Заяць В.С.    


  У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  17 листопада 2009 року                                             м. Київ.  

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:  


Головуючого:  

Суддів:      

 

при секретарі:   Зайця В.С.,  

Межевича М.В.,  

Земляної Г.В.,  

Леонтовичі М.А.,  


розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2008 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання відсутності у ДПІ у Деснянському районі м. Києва компетенції щодо призначення позапланової виїзної документальної перевірки на підставі ч. 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ,-  

ВСТАНОВИВ:  

На підставі направлення від 01.03.2007 р. № 105/23-5-21538933, виданого ДПІ у Деснянському районі м. Києва, було проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» з урахуванням вимог ч. 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі – Закон України № 509-ХІІ) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 р. по 31.12.2006 р., за результатами проведеної перевірки був складений акт        № 2107/23-5-21538933 від 02.04.2007 р.  

ЗАТ «ВТФ «Радосинь» звернулось з позовом до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання відсутності у ДПІ у Деснянському районі м. Києва компетенції щодо призначення позапланової виїзної документальної перевірки на підставі ч. 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ.  

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2008 року позов задоволено частково.  

Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно відмовити в задоволенні позову.  

Письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача від інших осіб у встановлений судом строк до апеляційного суду не надійшло.  

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 20.01.2007 р. старшим слідчим СВ ПМ ДШ у Дарницькому районі м. Києва Покиньчередою О.М. було порушено кримінальну справу за № 72-00149 щодо голови правління ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.  

Постановою старшого слідчого в ОВС СВ з РКС у Дарницькому районі СВ ПМ ДПА у              м. Києві від 02.02.2007 р. по кримінальній справі № 72-00149 була призначена позапланова перевірка позивача за період з 01.07.2004 р. по 31.12.2006 р. з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість.  

Постанову про порушення кримінальної справи ОСОБА_6 було оскаржено до Дарницького районного суду м. Києва. Постановою від 06.02.2007 р. Дарницького районного суду м. Києва скаргу ОСОБА_6 задоволено, а постанову від 20.01.2007 р. про порушення кримінальної справи відносно голови правління ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» ОСОБА_6 – скасовано. В порушенні кримінальної справи відносно голови правління ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2        ст. 212 КК України – відмовлено.  

Задовольняючи частково позовні вимоги ЗАТ «ВТФ «Радосинь», суд першої інстанції посилався на те, що наказ на проведення позапланової виїзної перевірки на підставі ч. 13 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідачем був виданий       01.03.2007 року, тобто вже після скасування постанови слідчого, яка стала підставою для проведення вказаної перевірки.  

Аналізуючи вказані обставини справи та застосовуючи відповідні норми матеріального права, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що посилання відповідача на постанову слідчого Покиньчереди О.М. про призначення позапланової перевірки як на підставу для проведення позапланової виїзної перевірки позивача є неправомірною, оскільки вказана постанова на той момент була скасована.  

З такими висновками суду першої інстанції можна погодитись з огляду на слідуюче.  

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.  

Повноваження щодо проведення органами державної податкової служби позапланових виїзних документальних перевірок платників податків та їх підстави визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».  

Ст. 11 Закону України № 509-ХІІ встановлює, що органи державної податкової служби мають право діяти лише в установленому законом порядку.  

Відповідно до ст. 11-1 Закону України № 509-ХІІ, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:  

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;  

2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;  

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;  

4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;  

5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;  

6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;  

7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв’язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;  

8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов’язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;  

9) платником подано декларацію з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.  

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках – за рішенням суду.  

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб’єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб’єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.  

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.  

Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів.  

Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів.  

Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів.  

Подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб’єктів малого підприємництва – 2 робочих дні.  

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.  

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов’язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.  

Перевірки платників податків органами податкової міліції проводяться у порядку, встановленому Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінально-процесуальним кодексом України, іншими законами України.  

Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

Оскільки на час видачі відповідачем наказу про проведення позапланової виїзної перевірки від 01.03.2007 року підстав для її проведення не існувало, так як постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_6 06 лютого 2007 року була скасована судом, в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 відмовлено, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про неправомірність проведення позапланової виїзної документальної перевірки ЗАТ «ВТФ «Радосинь» на підставі направлень № 105/23-5-21538933 від 01.03.2007 року та № 142/23-5-21538933 від 16.03.2007 року, виданих ДПІ у Деснянському районі м. Києва.  

Доводи апеляційної скарги відповідача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд повно та всебічно з’ясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.  

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,  

УХВАЛИВ:  

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2008 року без змін.  

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.  


Головуючий:  

  Судді:      

  _____________________ В.С. Заяць  

  _____________________ М.В. Межевич  

  _____________________ Г.В. Земляна  


 

     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація