Справа № 1-556/ 2009 р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Луцьк 10 грудня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням судді Каліновської В.С.
за участі секретаря Лунь О.В.
прокурора Воробія О.П.
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого заступником начальника відділу Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів, несудимого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, -
- у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.2, 364 ч. 1, 366 ч.1 КК України ,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_5, будучи службовою особою, в період часу з 16 липня 2003 року по 1 серпня 2005 року, перебуваючи на посаді начальника відділу по контролю за дотриманням правил торгівлі, громадського харчування, сфери послуг та реклами Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів, що розташоване в м. Луцьку, вул Ковельська,8, а з 1 серпня 2005 року на посаді заступника начальника даного відділу, виконуючи організаційно-розпорядчі обов’язки, будучи зобов’язаним відповідно до посадової інструкції, затвердженої наказом начальника управління №11 від 16 серпня 2005 року, проводити перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів суб’єктами господарської діяльності у сфері торгівлі, ресторанного господарства, послуг та реклами, результати яких оформляти актом та з письмовими пропозиціями подавати начальнику, а в його відсутності - заступнику начальника управління для розгляду, складати протоколи про адміністративне правопорушення, готувати проекти постанов та здійснювати контроль за виконанням винесених постанов, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості та переслідуючи корисливу зацікавленість, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів чужим майном, тобто, в ході проведення по розпорядженню начальника Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів ОСОБА_6 перевірок дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів в приватних підприємців і виявленні порушень законодавства, що заключалось в реалізації партії товару без своєчасної, доступної та достовірної інформації, за які передбачена відповідальність згідно ст.ст. 5, 23 Закону України « Про захист прав споживачів» в розмірі 30 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не більше п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, повідомляв даним підприємцям неправдиву інформацію про те,що за певну винагороду може вирішити питання про зменшення суми штрафних санкцій, хоча в дійсності штраф може накладати тільки начальник управління, а в разі відсутності- його заступник, чим спричинив потерпілим матеріальні збитки,а саме:
- 15 червня 2005 року, на підставі розпорядження № 002054 від 15.06.2005 р., провів перевірку в приватного підприємця ОСОБА_1 в магазині « Філінто», що знаходиться на ринку « Формула» за адресою: м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, за результатами якої був складений акт перевірки № 002054 про виявлені порушення на партію товару на загальну суму 6540 грн.
В подальшому, ОСОБА_5, 17 червня 2005 року в приміщенні управління справ захисту прав споживачів по вул. Ковельській,8 в м.Луцьку, повідомив неправдиву інформацію підприємцю ОСОБА_1 про те, що на нього накладений штраф в розмірі 2800 грн. за виявлені порушення та про можливість вирішення питання зменшення суми штрафних санкцій до 85 грн. Таким чином, ввівши в оману приватного підприємця ОСОБА_1 18 червня 2005 року незаконно отримав від нього чоловічі брюки фірми « Алігатор», вартістю 287 грн., чоловічу сорочку фірми «Браноф», вартістю 125 грн., а всього таким чином заволодів майном гр. ОСОБА_1 на загальну суму 412 грн.;
- 08 листопада 2006 року, на підставі розпорядження № 003290 від 08.11.2006 р., провів перевірку в приватного підприємця ОСОБА_7 в магазині « Профлайн», за адресою: м. Луцьк, вул. Шопена,2, за результатами якої був складений акт перевірки № 003290 про виявлені порушення на реалізацію партії товару на загальну суму 797 грн. без інформації про найменування підприємства- виробника, його адресу, товарний ( фірмовий ) знак, положення нормативного документу, дату випуску на кутовій шліфувальній машині GnS7-125 виробництва Німеччина, вартістю 548 грн.; на шліфувальній машині MF-1600 виробництва Китай, вартістю 80 грн.; на рубанку Маstax HED-1901 виробництва Китай, вартістю 169 грн., а 16 листопада 2006 року за дане порушення заступником начальника управління у справах захисту прав споживачів ОСОБА_8 на ОСОБА_7 було накладено стягнення в сумі 239 грн.
В подальшому, ОСОБА_5 в листопаді 2006 року, в приміщенні магазину « Профлайн» від власника магазину ОСОБА_2, який являється дядьком підприємця ОСОБА_7, незаконно отримав в якості винагороди електрорубанок іноземного виробництва «Штурм-1088», вартістю 229 грн., ввівши його в оману, повідомивши, що він зменшив суму штрафу за виявлені порушення з огляду на те, що працює в Управлінні справ захисту прав споживачів.
- 08 листопада 2006 року, на підставі розпорядження № 003288 від 08.11.2006 р., провів перевірку у приватного підприємця ОСОБА_3 в магазині за адресою: м. Луцьк, вул. Л. Українки,24А, за результатами якої був складений акт перевірки про виявлені порушення законодавства, а саме, реалізація партії товару - двох дверей, вартістю по 1820 грн. за двері на загальну суму 3640 грн., без маркування та товарного знаку виготовлювача, року виготовлення, межі вогнестійкості, а 20 листопада 2006 року за дане порушення начальником управління у справах захисту прав споживачів ОСОБА_6 на ОСОБА_3 було накладено стягнення в сумі 1820 грн.
При цьому в даний акт перевірки № 003288 від 08.11.2006р., ОСОБА_5 з метою отримати винагороду, будучи службовою особою, вніс завідомо неправдиві відомості, а саме, не вписав всі виявлені ним порушення законодавства про захист прав споживачів, зокрема, реалізацію партії товару в кількості 29 дверей загальною вартістю 41808, 43 грн., без своєчасної, доступної та достовірної інформації, що в свою чергу потягнуло не накладення стягнення в сумі 20904,22 грн., яке мав сплатити підприємець і не сплати до державного бюджету дійсних сум штрафних санкцій за виявлені, але не зазначені порушення.
В подальшому, ОСОБА_5 20 листопада 2006 року, в приміщенні магазину незаконно отримав від ОСОБА_3 в якості винагороди гроші в сумі 1000 грн., ввівши її в оману, повідомивши, що він має можливість зменшувати суму штрафу або вирішити питання про несплату визначеної їй суми штрафу, які використав на власні потреби. При цьому сума штрафних санкцій залишилась не зменшеною та не сплаченою до державного бюджету.
Крім того, ОСОБА_5 18 квітня 2007 року, на підставі розпорядження начальника Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів ОСОБА_6 № 003733 від 18.04.2007 р., провів перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів у магазині м. Ковеля приватного підприємця ОСОБА_9, за результатами якої був складений акт перевірки №003733, згідно якого в підприємця були виявлені порушення законодавства, а саме, реалізація партії товару на загальну суму 11105 грн. з відсутністю у документах, згідно з якими їх передано на реалізацію, реєстраційних номерів сертифікатів відповідності, відповідальність за які передбачена п.3 ч.1 ст. 23 Закону України « Про захист прав споживачів» в розмірі 50 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а 23 квітня 2007 року за дане порушення начальником управління у справах захисту прав споживачів ОСОБА_6 на ОСОБА_9 було накладено стягнення в сумі 5553 грн.
В подальшому ОСОБА_5 23 квітня 2007 року, переслідуючи корисливу зацікавленість, шляхом обману та зловживання довірою, що виразилось в повідомленні ним в приміщенні управління справ захисту прав споживачів неправдивої інформації ОСОБА_4, який представляв інтереси ОСОБА_9, про те, що саме він, працюючи в управлінні має можливість вирішити питання про несплату накладених на підприємця штрафних санкцій за виявлені порушення, незаконно отримав від ОСОБА_4 в якості винагороди гроші в сумі 400 грн., за які він мав вирішити питання про несплату ОСОБА_9 визначеної йому суми штрафних санкцій, які використав на власні потреби, при цьому сума штрафних санкцій залишилась не зменшеною та не сплаченою до державного бюджету.
В судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненому не визнав.
Вина підсудного у вчиненому повністю підтверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Підсудний показав, що з 2005 року він працює на посаді заступника начальника управління у справах захисту прав споживачів. В його посадові обов’язки входить перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів суб’єктами господарської діяльності, а начальник управління приймає рішення. Коло його посадових обов’язків визначене посадовою інструкцією із змінами, які йому відомі, з інструкцією він ознайомлений.
Він дійсно на підставі письмового розпорядження начальника управління здійснював перевірки дотримання норм законодавства в сфері захисту прав споживачів в підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, ОСОБА_9, які займались реалізацією непродовольчих товарів. По результатах перевірок, ним складались акти із зазначенням виявлених порушень, а саме, неналежного оформлення маркіровки на реалізацію ними непродовольчої групи товару. На підставі даних актів начальник управління ОСОБА_6 чи його заступник ОСОБА_2 вирішували питання про накладення на винних адміністративних і фінансових санкцій. Якщо підприємець користується спрощеним видом оподаткування і мають місце підтверджуючі документи, то зменшується фінансова санкція і застосовується адміністративна.
В ОСОБА_1 була спрощена система оподаткування, проводив перевірку в червні 2005 року. Було прийняте рішення про сплату ним по 85 грн. адміністративної і фінансової санкції. Актом зафіксоване порушення вимог маркіровки на партію товару на загальну суму 6540 грн. Через рік після перевірки купив в магазині ОСОБА_1 штани, сплативши йому вартість в сумі 100 грн., а дружина придбала для сина сорочку.
В ОСОБА_7 проводив перевірку в листопаді 2006 року. Зазначив в акті три одиниці товару на суму 797 грн. ОСОБА_2 застосувала фінансову санкцію в розмірі 30 відсотків від вартості товару, оскільки підприємцем не було представлено документів про вид оподаткування, в сумі 239 грн. В ОСОБА_2 перевірку не проводив, не знайомий з ним.
В ОСОБА_3 в момент перевірки в магазині було в наявності двоє дверей на суму 3640 грн., які він вписав в акт і який остання підписала. В акті було зазначено накладну на двоє дверей, яку надала ОСОБА_3 На підставі акту ОСОБА_6 прийняв рішення про застосування до ОСОБА_3 фінансової санкції в розмірі 30 відсотків вартості дверей, в сумі 1820 грн. по причині відсутності документів про вид оподаткування.
В квітні 2007 року він проводив перевірку в магазині підприємця ОСОБА_9 в м. Ковелі. Склав акт на товари - опалювальну техніку,на загальну суму 11105 грн. Внаслідок чого, до ОСОБА_9 начальником управління була застосована фінансова санкція в розмірі 50 відсотків вартості товару, на суму 5553 грн. із-за відсутності документів.
Після чого, подзвонив і приїхав ОСОБА_4 в управління, який пояснив, що він несе відповідальність за належне оформлення документів, як постачальник, що він довірена особа ОСОБА_9. В ОСОБА_4 було доручення від ОСОБА_9 Вони пішли до начальника, який застосував фінансову санкцію до ОСОБА_9 в сумі 5553 грн. Він склав протокол в управлінні, оскільки в м. Ковель в нього не було бланків.
Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що він торгує непродовольчими товарами в магазині на території « Формули» на Завокзальному ринку. В травні чи червні 2005 року ОСОБА_5 в магазині проводив перевірку. Пред’явив претензії, склав акт, повідомив, що потрібно сплатити штраф. При перевірці він присутній не був, а його дружина, яка розповіла про обставини перевірки. Коли він прийшов до ОСОБА_5 в управління, то між ними в коридорі відбулась розмова, як зменшити суму штрафу. Останній зменшив дану суму до приблизно 80 грн., яка була сплачена. За це він дав підсудному в магазині безоплатно штани і сорочку. Через деякий час підсудний знову прийшов, як в свій магазин, взяв штани. Це продовжувалось неодноразово. Тоді він вирішив звернутись в правоохоронні органи. Підтримав свої покази, дані в стадії досудового слідства (т.3 а.с. 3-4) про те,що саме ОСОБА_5 в управлінні йому повідомив суму штрафу – 2800 грн. На його прохання зменшити дану суму, повідомив, що дане питання вирішує начальник, але він може сприяти його вирішенню позитивно. На його пропозицію віддячити товаром, погодився. Надав на підпис постанову, в якій було зазначено суму штрафу- 85 грн. і повідомив розрахунковий рахунок, на який необхідно сплатити штраф. Наступного дня ОСОБА_5 прийшов до нього в магазин і вибрав безкоштовно собі штани та сорочку на загальну суму 412 грн. Вказані речі він передав ОСОБА_5 вважаючи,що останній дійсно зменшив йому суму штрафу.
Аналогічні пояснення потерпілий ОСОБА_1 дав і в ході проведення очної ставки з ОСОБА_5 в стадії досудового слідства,що зафіксовано протоколом ( т.1 а.с. 36-38).
Пояснення потерпілого ОСОБА_1 підтверджуються:
- протоколом обшуку ( т.2 а.с. 127) за місцем проживання ОСОБА_5, згідно якого було виявлено та вилучено брюки марки "Climber" та сорочку марки "Branoff", які були передані останньому підприємцем ОСОБА_1, як винагорода;
- протоколом огляду в якості речових доказів відповідно: відеокасети "LG Е 185 s № 562810 з записами передачі ОСОБА_5 ОСОБА_1 чоловічих брюк та сорочки, клаптику паперу з написом типографським шрифтом "PEK STAR MEYER" на якому барвником синього кольору (кульковою ручкою) виконано напис наступного змісту : " 80977964921, ОСОБА_10", який ОСОБА_5 передав ОСОБА_1, паперових ярликів до чоловічих брюк марки "Alligator" та до сорочки, які ОСОБА_1 передав ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 180-183).
Згідно акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №002054 від 15 червня 2005 року начальник відділу Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів ОСОБА_5 провів перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів у підприємця ОСОБА_1, в ході якої відповідно було встановлено реалізацію товару, який реалізовувався з порушенням законодавства про захист прав споживачів, на суму 6540 грн. ( т.1 а.с. 50-52), а у відповідності до постанови начальника управління від 22 червня 2005 року за виявленні порушення до ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції в сумі 85 грн. (т. 1 а.с.46).
Свідок ОСОБА_11 в стадії досудового слідства ( т.1 а.с. 39-42) показала, що 15 червня 2005 року вона заміняла чоловіка в магазині. ОСОБА_5 проводив перевірку правильності оформлення цінників на товар, склав акт і сказав, що штраф за виявлені порушення буде складати приблизно 5 тисяч грн., а інші платять ще більше. Передавши їй копію акту, сказав, щоб чоловік прийшов до нього в управління. На наступний день чоловік, прийшовши від ОСОБА_5 повідомив, що домовився, що штраф 5 тисяч грн. сплачувати не буде, а ОСОБА_5 в рахунок винагороди за дану послугу візьме в магазині штани. Потім чоловік розповів, що ОСОБА_5 дійсно взяв штани і сорочку безкоштовно. Вона сплатила штраф в сумі 85 грн.
Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що він разом з своїм племінником ОСОБА_7, а також з ОСОБА_12 займається підприємницькою діяльністю, яка полягає в торгівлі промисловими товарами в магазині « Профлайн» по вул. Шопена,2 в м. Луцьку. Власником приміщення магазину є його дружина. Між ними розподілені обов’язки. ОСОБА_7 і ОСОБА_12 реалізують товар, а він займається постачанням. В листопаді 2006 року ОСОБА_5 проводив перевірку в магазині, за результатами якої було складено акт виявлених порушень, які полягали в неправильному нанесенні інформації в ціннику на реалізацію ОСОБА_13 товарів. Вніс в акт приблизно десять одиниць, а цінники на весь товар були стандартні, його в магазині було набагато більше. Приблизно через 10 днів ОСОБА_5 зайшов в магазин, де він останньому віддав безкоштовно належний йому електрорубанок « Штурм», вартістю 229 грн. в подяку, оскільки ОСОБА_5 повідомив, що не вписав в акт перевірки весь товар з наявними порушеннями маркіровки.
Підтримав свої покази, дані в стадії досудового слідства ( т.3 а.с. 210, 1 а.с. 103-105) про те, що після перевірки ОСОБА_5 викликав в управління ОСОБА_13 Після зустрічі з останнім, ОСОБА_5 зателефонував і повідомив, що з ОСОБА_13 він все вирішив. ОСОБА_13 повідомив, що ОСОБА_5 нарахував штрафні санкції біля 800 грн., але дану суму зменшив і не вписав в акт всіх виявлених порушень, сплатив штраф на загальну суму приблизно 300 грн. Зайшовши в магазин, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_2, що в нього не має електрорубанка.
І в ході проведення очної ставки з ОСОБА_5, ОСОБА_2 дав аналогічні покази, що підтверджується протоколом ( т.1 а.с. 106-107).
Свідок ОСОБА_7 показав, що приблизно три роки назад ОСОБА_5 проводив перевірку в магазині, де він торгує електроінструментами. Виявив недоліки в оформленні цінників, не було зазначено країни виробника. Склав акт, в який вніс 3 чи 4 одиниці товару з порушенням вимог маркіровки. Сказав, що з кожним записаним в акті інструментом буде збільшуватись сума штрафу, хотів би переговорити із старшим власником, запросив його в управління, де, чи на наступний день, чи інший, точно не пам’ятає дату, він сказав сплатити штрафні санкції в загальній сумі приблизно 300 грн. і скерував його до заступника начальника, яка підписала постанову про накладення штрафів. Після чого, він сплативши штраф, відніс в управління дві квитанції. На момент перевірки в магазині було приблизно 100 одиниць товару, який він реалізовував з однаковими цінниками, а ОСОБА_5 вписав в акт тільки 3 чи 4 одиниці. Потім від ОСОБА_2 дізнався, що останній дав ОСОБА_5 електрорубанок за те, що зменшив суму штрафу.
Згідно акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №003290 від 8 листопада 2006 року заступник начальника відділу Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів ОСОБА_5 провів перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів у підприємця ОСОБА_7, під час якої відповідно до таблиці № 1 було встановлено реалізацію товару з порушенням законодавства про захист прав споживачів на суму 707 грн. ( т. 1 а.с. 116-122), а у відповідності до постанов заступника начальника управління до ОСОБА_7 були застосовані: штраф в сумі 239 грн. та адмінстягнення в сумі 119 грн. ( т. 1 а.с. 121, 123).
Потерпіла ОСОБА_14 пояснила, що вона займається роздрібною торгівлею вхідними дверима в магазині. В листопаді 2006 року була проведена перевірка ОСОБА_5. який оглянув двері, попросив документи про реєстрацію її, як підприємця і накладну на поставку дверей. Зафіксував невідповідність згідно сертифікату якості, а саме, неналежне маркування: мала місце паперова наклейка, а повинно бути металеве тиснення на дверях, про що склав акт. Повідомив,що вона повинна сплатити штраф в сумі 1820 грн. і адмінстягнення в сумі 85 грн., призначив їй зустріч в приміщенні управління захисту прав споживачів 20 листопада 2006 року. ОСОБА_5 покликав начальника ОСОБА_6, щоб він підписав чи протокол чи постанову, а вона написала пояснення про усунення недоліків. ОСОБА_5 видав їй розрахунковий рахунок, на який необхідно сплатити 85 грн., а про сплату основного штрафу, сказав, що питання буде вирішувати пізніше. Вона сплатила 85 грн. і зателефонувала ОСОБА_5, який підійшов до магазину, де вона віддала йому квитанцію. На її запитання про основний штраф ОСОБА_5 запитав скільки вона може заплатити. На що вона повідомила,що 1000 грн., які вона віддала останньому в передпокої магазину, а він повідомив, що постарається закрити справу. При цьому вона усвідомлювала, що дає гроші за зменшення розміру штрафу. 1820 грн. вона не сплачувала. На момент перевірки в магазині було приблизно 30 дверей, а в акті ОСОБА_5 зазначив тільки двоє дверей. ОСОБА_5 попросив яку-небудь накладну, що вона і зробила, а в ході розслідування справи органам досудового слідства надала достовірну накладну на поставку партії дверей на момент перевірки із штампом виробника. Площа магазину велика, то в реалізації завжди є в середньому 30 дверей, з врахуванням їх поставки та реалізації. Суму штрафу ОСОБА_5 визначив сам, а ОСОБА_6 тільки підписував документ. ОСОБА_6 вона ніяку накладну не показувала.
Аналогічні пояснення потерпіла ОСОБА_3 дала і в ході проведення очної ставки з ОСОБА_5 в стадії досудового слідства, що зафіксовано протоколом ( т.1 а.с. 133-136), які підтримала в суді, а також покази згідно протоколів ( т.1 а.с. 128-132, т.3 а.с. 15-17) і ствердила, що в момент перевірки ОСОБА_5 в магазині на реалізації було 29 дверей з однаковою маркіровкою і всі їх перевіряв підсудний.
Згідно накладної №МЛ-0000322 від 20 жовтня 2006 року, наданої ОСОБА_3 під час допиту в якості свідка, остання отримала для реалізації дверей в кількості 30 штук ( т.3 а.с.18).
Згідно акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №003288 від 8 листопада 2006 року заступник начальника відділу Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів ОСОБА_5 провів перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів у підприємця ОСОБА_3, під час якої відповідно до таблиці № 1 встановлено реалізацію товару – 2-х дверей з порушенням законодавства про захист прав споживачів на суму 3640 грн. ( т. 1 а.с. 144-146), а у відповідності з постановами начальника управління до ОСОБА_3 були застосовані штрафні санкції в сумі 1820 грн. і адмінстягнення – 85 грн.( т.1 а.с. 149,150).
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_5 проводив перевірку в його партнера по бізнесу ОСОБА_9 весною 2007 року, склав акт про відсутність сертифікату якості на газову колонку, виробництва Турречини, був накладений штраф в сумі більше як 5000 грн., про що йому повідомив ОСОБА_9 в телефонному режимі. Оскільки він поставив дану продукцію, то несе відповідальність за належно оформлену документацію. Він був не згідний з таким приписом тому, що вся продукція, яка пройшла таможню, сертифікована. Тому він подзвонив по телефону ОСОБА_5 і скерував факсимільним зв»язком сертифікат якості. Потім приїхав до ОСОБА_5 в управління, показав йому оригінал сертифікату, але ОСОБА_5 сказав, що штраф вже був накладений. Тоді він почав просити зменшити суму штрафу, на що ОСОБА_5 промовчав, і коли останній вийшов з кабінету, він поклав конверт, в якому було 400 грн. в журнал, який лежав на столі в службовому кабінеті. Коли зайшов ОСОБА_5, він дав йому зрозуміти, що в журналі подяка. Після чого, ОСОБА_5 переклав конверт в шуфляду стола і передав два папірці з рахунками, по яких він сплатив штраф в сумі до 200 грн. Доручення від ОСОБА_9 він не мав.
Аналогічні пояснення потерпілий ОСОБА_4 дав і при проведенні очної ставки з підсудним ( т.1 а.с. 230-233).
Обставини передачі ОСОБА_4 в службовому кабінеті ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 400 грн. зафіксовано протоколом про наслідки здійснення оперативно-розшукових заходів ( т.2 а.с. 55-57).
Пояснення підсудного з цього приводу про те, що він із журналу взяв повідомлення пошти, поклав їх в нижню тумбочку робочого стола, а звідти забрав наклейки до упаковок лікарських препаратів з метою придбання останніх хворій дружині, суд вважає надуманими, до уваги їх не бере, оскільки це нічим не підтверджується, а в ході перегляду відеозапису в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 поклав конверт білого кольору в журнал на робочому столі в службовому кабінеті, з якого після розмови з останнім ОСОБА_5 взяв цей конверт, який поклав в нижню тумбочку стола, а коли виходив з кабінету забрав цей конверт, попередньо подивившись в нього, поклав у внутрішню кишеню куртки.
Свідок ОСОБА_9 в стадії досудового слідства ( т.1 а.с. 234-238) показав, що він є підприємцем, реалізує опалювальну техніку. 18 квітня 2007 року в магазині, який розташований в м. Ковель, дійсно проводив перевірку ОСОБА_5 – працівник управління захисту прав споживачів, в ході якої виявив порушення – неналежно оформлені документи, а саме, в накладній на поставку колонки « Демрад» не було зазначено номеру сертифікату. При цьому повідомив, що будуть нараховані штрафні санкції і адміністративне стягнення. Він сказав, що всі претензії в такому разі повинні пред»являтись до постачальника товару – ТзОВ « Атланта-сервіс», передзвонив до ОСОБА_4 і передав телефон ОСОБА_5 Через деякий час останній йому повідомив, що питання по штрафу закрито, сплатив штраф в сумі 155 грн.
Згідно акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №003733 від 18 квітня 2007 року заступник начальника відділу Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів ОСОБА_5 провів перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів у підприємця ОСОБА_9, під час якої відповідно до таблиці № 1 встановлено реалізацію товару з порушенням законодавства про захист прав споживачів на суму 11105 грн. (т. 1 а.с. 243-245), а у відповідності з постановами начальника управління до ОСОБА_9 застосовані штрафні санкції в сумі 5553 грн. та адмінстягнення – 102 грн. ( т.1 а.с. 246, 250).
Свідок ОСОБА_6 показав, що спеціаліст повинен надати йому акт перевірки, підписаний ним і правопорушником, приходять до нього обоє. Він вивчає документи і прийняте своє рішення висловлює резолюцією, на підставі якої спеціаліст виготовляє постанову про застосування санкцій, яку він підписує. Акт завіряється його підписом та печаткою.
Вина підсудного підтверджується і іншими доказами по справі:
- наказами начальника Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 11 від 16.07.2003 р. та № 26 від 1.08.2005 р., відповідно до яких ОСОБА_5 було призначено на посаду начальника відділу по контролю за дотриманням правил торгівлі, громадського харчування, сфери послуг та реклами Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів та переведено з посади начальника на посаду заступника ( відповідно т.2 а.с. 227, 229);
- посадовими інструкціями заступника начальника відділу Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів, якою визначені посадові обов’язки та права ОСОБА_5 ( т.2 а.с. 231-232, т.3 а.с. 241-242, 246-247), а також заступника начальника управління ( т.3 а.с. 243-244);
- Положеннями про Головне управління в справах захисту прав споживачів, затверджених наказами: від 09 жовтня 2003 року ( т. 3 а.с. 248-255), від 28 листопада 2006 року ( т.3 а.с. 256-262).
- попередженням про спеціальні обмеження, встановлені законодавством України щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби, в якому ОСОБА_5 26 січня 1998 року під розписку був попереджений про заборону сприяти, використовуючи службове становище, фізичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності (т. 2 а.с. 238);
- протоколами оперативних нарад Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 12.02.2006р., 19.07.2006р., 26.12.2006р., 15.01.2007р., 14.05.07р., в яких ОСОБА_5 попереджено про відповідальність за вчинення корупційних діянь ( т. 2 а.с. 239-243);
- матеріалами зустрічної перевірки з Головним управлінням державного казначейства України у Волинській області щодо фактичної сплати штрафних санкцій за вчинення порушень законодавства про захист прав споживачів. Згідно зазначених матеріалів підприємці ОСОБА_9 і ОСОБА_3 не сплачували до бюджету стягнення, передбачені ст.. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", накладені на них ОСОБА_5 відповідно 5553 грн.- ОСОБА_9 і 1820 грн.- ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 60-104).
- повідомленнями ДПА у Волинській області, у відповідності до якого фізичні особи – суб"єкти господарювання, які перебувають на загальній або спрощеній системі оподаткування зобов"язані вести облік доходів і витрат, у разі сплати фіксованого податку, платники такого податку звільняються від обов"язку обліку доходів і витрат. Згідно вказаного повідомлення підприємці ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_7 на час проведення в них перевірок Волинським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів перебували на спрощеній або на загальній системі оподаткування. ( т.2 а.с. 106, т.3 а.с.24, 235).
Суд не бере до уваги покази підсудного про те, що він не повідомляв потерпілим про його можливість вирішити питання про зменшення чи взагалі несплати штрафних санкцій і не брав винагороди за це; підсудного і свідка ОСОБА_6 про те, що в ОСОБА_3 на момент перевірки під реалізацію в наявності в магазині було тільки двоє, а не 29 дверей, оскільки вони спростовуються вищезазначеними доказами по справі.
Покази підсудного про те, що він, перебуваючи в магазині потерпілого ОСОБА_1 через рік після події, оплачував вартість придбаного товару і це зафіксовано відеозаписом з камери, встановленої в приміщенні магазину згідно протоколу ( т.1 а.с. 21-22) і переглянутого в судовому засіданні, на що посилається останній, потерпілий ОСОБА_1 не заперечив і пояснив, що тоді підсудний платив гроші за товар, але по собівартості. І як вбачається з пояснень потерпілого, до того придбавав товари неодноразово безкоштовно, що підтверджується, зокрема, вищезазначеним відеозаписом, як ОСОБА_5, отримавши джинси від ОСОБА_1, не заплатив їх вартість, а показання ОСОБА_5 з цього приводу, що раніше надав потерпілому джинси на заміну, нічим не підтверджуються, тому їх суд до уваги не бере.
Крім того, свідок ОСОБА_6 показав,що постанова про накладення штрафу вручається порушнику тільки після того, як він її підпише. Разом з тим, з матеріалів справи( т.1 а.с. 46) вбачається, що потерпілому ОСОБА_1 постанова про накладення стягнень, датована 22 червня 2005 року і оформлена ОСОБА_5, чого останній не заперечив в судовому засіданні, була вручена 17 червня, що підтвердив ОСОБА_1 в судовому засіданні і що підтверджує пояснення останнього, що сума штрафу 85 грн. була визначена саме ОСОБА_5
Також не заслуговують на увагу покази підсудного про те, що його оговорили потерпілі та свідки, суд вважає їх надуманими. Потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, і ОСОБА_3, свідок ОСОБА_7 ствердили в судовому засіданні, що вони покази давали добровільно, без будь-якого тиску із сторони слідчого. Покази, дані в стадії досудового слідства підтвердили в судовому засіданні.
Пояснення потерпілих детальні, послідовні в своїй основі, узгоджуються між собою, а також об’єктивно підтверджуються доказами по справі.
Підстав для сумніву в їх достовірності в суду не має. Тому суд бере пояснення потерпілих до уваги.
На думку суду, підсудний дав вищезазначені покази з метою уникнути відповідальності за вчинене.
На думку суду, з обвинувачення слід виключити таку кваліфікуючу ознаку, як умисне зловживання службовою особою владою та службовим становищем, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду державним інтересам, оскільки дане обвинувачення не обґрунтоване і не конкретизоване в частині того, яку саме істотну шкоду заподіяно державним інтересам, в чому полягає підрив авторитету і престижу Управління в справах захисту прав споживачів і в чому саме виразилось зловживання ОСОБА_5 владою. Крім того, слід виключити з обвинувачення епізод по службовому підробленню акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 003290, а саме, внесення в даний акт завідомо неправдивих відомостей, які полягали в тому, що ОСОБА_5 не вписав всіх виявлених порушень законодавства, що зменшило суму штрафних стягнень, яку повинен був сплатити приватний підприємець ОСОБА_7, оскільки досудовим слідством не здобуто доказів в підтвердження цього факту, обвинувачення не конкретизоване. І в судовому засіданні дані обставини також не знайшли свого підтвердження. Підсудний їх категорично заперечив. Потерпілий ОСОБА_2 і свідок ОСОБА_7, як в стадії досудового, так і судового слідства, показали, що встановити кількість і вартість не вписаних, на момент перевірки ОСОБА_5, в акт товарів з порушенням вимог маркіровки неможливо, оскільки в магазині не ведеться документація.
Інших доказів не добуто і така можливість вичерпана, а всі сумніви щодо доведеності вини підсудного трактуються в його користь.
Враховуючи наведене, ОСОБА_5 слід виправдати за ст. 364 ч.1 КК України за відсутністю в його діях складу злочину.
Оцінюючи всі зібрані і дослідженні по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 своїми умисними діями, вчинив злочини передбачені:
- ст. 190 ч.2 КК України, оскільки він заволодів чужим майном або правом на майно шляхом обману та зловживання довірою, повторно;
- ст. 366 ч.1 КК України, оскільки він, будучи службовою особою, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.
Згідно акту судово-психіатричної експертизи ( т. 2 а.с. 383) ОСОБА_5 на час вчинення інкримінованих йому дій та на даний час не виявляв і не виявляє ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, недоумства чи тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг і може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Обираючи вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, те, що злочини відносяться до категорії невеликої та середньої тяжкості, особу підсудного.
Обтяжуючих покарання підсудного ОСОБА_5 обставини по справі суд не вбачає.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, працює, незадовільнений стан його здоров»я, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Тому йому слід призначити покарання в межах санкцій статей КК України за якими він притягується до кримінальної відповідальності – позбавлення та обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, із застосуванням ст. 75 КК України – звільнення від відбуття покарання за ст. 190 ч.2 КК України, з випробуванням, з іспитовим строком і виконанням певних обов’язків згідно ст. 76 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи з дня вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України минуло три роки і він не ухилявся від слідства та суду, не вчинив нового злочину. В такому випадку він підлягає звільненню від покарання за вчинення даного злочину згідно ст. 49 ч.1 п.3 та ч.5 ст.74 КК України в зв’язку із закінченням строків давності.
Речові докази, згідно ст. 81 КПК України: документи, які знаходяться при матеріалах справи – залишити при справі, чоловічі брюки та сорочку – передати за належністю – підсудному ОСОБА_5
Судові витрати покласти на підсудного.
Арешт, накладений постановою слідчого від 20 липня 2007 року( т.2 а.с.246) на майно підсудного ОСОБА_5, а саме: трьохкімнатну квартиру за адресою: м. Луцьк, вул. Крилова.16, кв. 2, телевізор « Оріон», телевізор « LG», тюнер « НИМАХ», відеомагнітофон « LG», холодильник « Норд»,- зняти.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд ,-
З а с у д и в :
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч.2, 366 ч.1 КК України, призначивши йому покарання:
- за ст. 190 ч.2 КК України – 3( три) роки позбавлення волі;
- за ст. 366 ч.1 КК України – 2 ( два) роки обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 ( два) роки.
В строк покарання засудженому ОСОБА_5 зарахувати період його затримання та перебування під вартою з 18 липня по 09 серпня 2007 року включно.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття за даним вироком покарання, призначеного за ст. 190 ч.2 КК України, якщо він протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст. 76 КК України обов’язки : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця роботи, проживання; періодично з’являтись для реєстрації в зазначені органи.
ОСОБА_5 на підставі вимог ст. 74 ч.5 КК України звільнити від призначеного за даним вироком покарання за ст. 366 ч.1 КК України в зв’язку із закінченням строків давності.
Виправдати ОСОБА_5 за ст. 364 ч.1 КК України на підставі ст. 6 п.2 КПК України, за відсутністю в його діях складу злочину.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили засудженому залишити попередній – підписку про невиїзд.
Речові докази: документи, які знаходяться при матеріалах справи – залишити при справі, чоловічі брюки та сорочку – передати за належністю – засудженому ОСОБА_5
Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави судові витрати в сумі 141 ( сто сорок одна) грн. 23 коп. за проведення судової технічної експертизи документів.
Арешт, накладений постановою слідчого від 20 липня 2007 року на майно підсудного ОСОБА_5, а саме: трьохкімнатну квартиру за адресою: м. Луцьк, вул. Крилова.16, кв. 2, телевізор « Оріон», телевізор « LG», тюнер « НИМАХ», відеомагнітофон « LG», холодильник « Норд»,- зняти.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Г О Л О В У Ю Ч А :