ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" грудня 2009 р. Справа № 20/109-09-3319
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тофана В.М.,
суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.,
при секретарі судового засідання Павленко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача – Безсмертний М.В., за дов.,
від відповідача – ОСОБА_3, ОСОБА_4, за дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Торгівельний центр „Старокінний”
на рішення господарського суду Одеської області від 02 листопада 2009 року
у справі № 20/109-09-3319
за позовом Приватного підприємства „Торгівельний центр „Старокінний”, м.Одеса
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Одеса
про розірвання договору, виселення та стягнення 19426,77 грн.
встановив:
Приватне підприємство „Торгівельний центр „Старокінний” (далі-позивач) звернулось у місцевий господарський суд Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі-відповідач) про розірвання укладеного між ними договору №1366 від 27.04.2005р. оренди павільйону Г/П-11 загальною площею 42,8 кв.м, виселення відповідача з торгівельного місця-павільйону Г/П-11, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, шляхом вивезення товарів, які знаходяться у павільйоні, та передати останній позивачу і стягнути з відповідача на його користь 19426,77 грн. плати за комплекс послуг, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням відповідачем зобов’язань за договором та додатків до нього по оплаті 18800,10 грн. за надані послуги за період з 01.05.2008р. по 31.01.2009р. та з березня по травень 2009 року в сумі 626,07 грн.
У запереченнях на позов відповідач його не визнає, вважаючи його необґрунтованим, оскільки всі платежі по договору і підписаним додатковим угодам ним сплачувались, а додаткова угода до цього договору від 01.02.2009р. не підписана в зв’язку з непогодженням з п.6.2 договору, зміну якого позивач здійснив в односторонньому порядку, а тому не регулює відносини між ними і всі розбіжності по ній повинні вирішуватись в судовому порядку у відповідності з чинним законодавством, а сам договір є діючим, оскільки укладений до 27.04.2010р.
У процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просить зобов’язати відповідача звільнити приміщення павільйону Г/П-11 за вказаною адресою та передати його позивачу і стягнути на користь останнього плату за комплекс послуг в сумі 208,89 грн., а також судові витрати, посилаючись при цьому на розірвання договору з відповідачем в односторонньому порядку, що передбачено умовами договору (п.п.5.2 і 6.7) і додатку №2 до нього із-за наявності у відповідача заборгованості по несплаті останнім у повному обсязі наданих послуг за договором на протязі березня-вересня 2009 року, плата за які була передбачена в додатковій угоді від 01.02.2009р. до договору, яку відповідач відмовився підписати як і відмовився підписати проект договору оренди на наступний період.
Рішенням місцевого господарського суду від 02 листопада 2009 року (суддя Щавинська Ю.М.) в частині уточнених позовних вимог про стягнення плати за комплекс послуг у розмірі 208,89 грн. провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору, а в решті позову відмовлено з огляду на його необґрунтованість.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду в частині відмови у позові про звільнення приміщення павільйону відповідачем та передачі його позивачу, останній подав апеляційну скаргу, в якій просить в цій частині рішення суду скасувати і задовольнити позовні вимоги, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку апелянта, у нього були достатні правові підстави для розірвання договору з відповідачем в односторонньому порядку, а тому договір №1366 від 27.04.2005р., укладений з відповідачем, як вважає апелянт, є розірваний станом на 13.04.2009р.
У відзиві на апеляційну скаргу позивача відповідач вважає її необґрунтованою, а рішення суду законним, яким обставинам справи дана належна правова оцінка, а тому просить залишити його без зміни.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, 27.04.2005р. між Приватним підприємством „Старокінний ринок” (рішенням засновника від 21.04.2008р. назву змінено на Приватне підприємство „Торгівельний центр „Старокінний” з затвердженням його Статуту і проведенням державної реєстрації) та ФОП ОСОБА_5 укладений договір №1366 про передачу на 5 років (до 27.04.2010р.) майнових прав користування приміщеннями павільйону Г/П-11, загальною площею –42,8 кв.м на оплатній основу шляхом сплати одноразового платежу у сумі 30300 гривень.
Як зазначено у позові, вказана сума сплачена відповідачем згідно графіку платежів у повному обсязі.
Крім того, згідно п.п.3.1 і 3.2 додатку №2 до цього договору відповідач додатково сплачує позивачу за комплекс послуг по прибиранню території ринку, утримання дорожнього покриття, забезпечення зовнішнього освітлення та водопостачання , вивозу сміття з території ринку, проведення ремонту інженерних мереж та місць загального користування на ринку, благоустрою ринку та прилеглої до нього території, організації та забезпечення охорони території ринку та проведення заходів по дезинфекції, дезинсекції, дератизації території ринку в сумі 1412,40 грн. Також підприємець –ОСОБА_5 окремо сплачує за користування земельною ділянкою і за споживання електроенергії.
Відповідно до внесених змін до вказаного договору додатковою угодою від 01.12.2006р. за комплекс послуг, визначених додатком №2, плата збільшена до 2088 грн., хоча згідно п.3.6 додатку №2 до договору плата за комплекс послуг, передбачена п.3.2 цього додатку, встановлюється на один рік і може бути збільшена позивачем (власником) не більше ніж на 10%.
Як вбачається із листування між позивачем і відповідачем з приводу вимог позивача про оплату відповідачем за комплексне обслуговування за період з травня 2008 року по січень 2009 року та укладення додаткової угоди від 01.02.2009р. до договору від 27.04.2005р. №1366 чи переукладення цього договору про збільшення плати за комплекс послуг відповідач надав позивачу відповідь, що платежі ним сплачені, але з 01.05.2008р. повертаються за ініціативою позивача і останнім в додатковій угоді від 01.02.2009р. до вказаного договору незаконно в односторонньому порядку змінена редакція п.6.2 вказаного договору, згідно якій строк дії договору припиняється згідно п.6.1 цього договору і пролонгації не підлягає, що суттєво погіршує умови договору і є недопустимим по закону, оскільки суперечить ст.ст.6, 203, 627, 651, 652 Цивільного кодексу України.
На таку відповідь підприємця ОСОБА_6 (відповідача) ПП „Торгівельний центр „Старокінний” (позивач) направив відповідачу лист від 11.04.2009р., в якому повідомив його, що в зв’язку з відмовою відповідача підписати додаткову угоду від 01.02.2009р. до договору №1366 від 27.04.2005р. про збільшення плати за комплексне обслуговування павільйону Г/П-11, несплаті платежів, встановлених цією додатковою угодою від 01.02.2009р. до вказаного договору про збільшення з 01.03.2009р. плати за комплекс послуг з 2088,90 грн. до 2297,79 грн. і невиконанням взятих на себе обов’язків договір №1366 від 27.04.2005р. розривається згідно п.п.5.2 і 6.7 цього договору в односторонньому порядку з вимогою в строк до 20.04.2009р. звільнити орендований відповідачем павільйон Г/П-11 з передачею його позивачу (а.с.33, т.І).
Направляючи відповідачу 11.04.2009р. такий лист позивач при цьому не врахував свій же лист від 31.01.2009р. за №277, направлений відповідачу, згідно якому останній був повідомлений, що в разі відмови від переукладення договору №1366 від 27.04.2005р. з новою орендною ставкою (2297,79 грн.) він продовжує користуватись орендованим павільйоном Г/П-11 до 27.04.2010р., тобто до закінчення строку його дії, після чого павільйон підлягає поверненню в строк до 01.05.2010р. і сплачує прострочені платежі за травень 2008 року по лютий 2009 року (а.с.20-21, т.І).
Що стосується листа позивача від 11.04.2009р., який був направлений відповідачу про розірвання договору №1366 від 27.04.2005р. в односторонньому порядку з вимогою в строк до 20.04.2009р. звільнити орендоване майно (павільйон Г/П-11) з зазначених в ньому підстав (вказані вище), то слід звернути увагу на наступне.
Із листування між позивачем і відповідачем не вбачається, що останній відмовлявся від переукладення вказаного договору на новий строк зі ставкою оплати 2297,79 грн., але при цьому підприємець ОСОБА_5 не погоджувався про зміну п.6.2 цього договору позивачем в односторонньому порядку, що, як ним зазначалось у листах-відповідях позивачу, суперечить нормам Цивільного кодексу України і не відповідає вимогам Господарського кодексу України, про що було вказано у постанові вище.
Пунктом 3.2 договору №1366 від 27.04.2005р. передбачено, що плата за передачу майнових прав по користуванню павільйоном Г/П-11 Набувачем (відповідачем) здійснюється шляхом перерахування (внесення) грошових коштів на поточний рахунок або в касу Власника (позивача).
Натомість позивач відмовився приймати платежі від відповідача через касу, про що свідчить складений підприємцями ринку „Старокінний” (позивача) акт від 05.05.2008р. (а.с.46, т.І). В зв’язку з цим відповідач, починаючи з травня 2008 року, сплачував платежі по квитанціям за договором через Приватбанк, а після відкриття позивачем рахунку у банку „Південний” через останній щомісячно в розмірі 2088,94 грн. згідно додатковій угоді від 01.12.2006р. до договору №1366 від 27.04.2005р. (а.с.47-60, 76, т.І). У квитанціях, по яким здійснювалась оплата відповідачем за надані послуги по договору через банк „Південний”, були зазначені розрахунковий рахунок позивача –НОМЕР_1 і його код –31081729 як отримувача коштів, які вказані в свідоцтві про державну реєстрацію Приватного підприємства „Торгівельний центр „Старокінний” (позивача) (а.с.37, т.І) і в корінці повідомлення позивача як платника податку в державну податкову інспекцію Приморського району м. Одеси про відкриття рахунку НОМЕР_1 у банку „Південний” згідно укладеному 02.07.2008р. з останнім договору банківського рахунку №769/16051 (а.с.69-70, т.І).
Відповідно до п.2.1.7 цього договору Банк видає Клієнту (ПП „Торгівельний центр „Старокінний”) довідку про рух коштів за його рахунком у триденний термін тільки за заявою Клієнта. Отже, це свідчить про те, що при відсутності заявки Клієнта про рух його коштів на рахунку, Банк таких даних не видає і Клієнт (ПП „Торгівельний центр „Старокінний”) міг і не знати про надходження на його рахунок коштів від платника –відповідача з травня 2008 року по лютий 2009 року, а тому позивач безпідставно стверджував про наявність заборгованості відповідача за вказаний період.
За заявою відповідача повернуті кошти Банком „Південний” знову були перераховані позивачу у вересні 2009 року на його рахунок у банку „Південний” за період травень 2008 року-лютий 2009 року по 2088,90 грн. щомісячно, а з березня 2009 року по жовтень 2009 року відповідач сплатив позивачу за договором №1366 від 27.04.2005р. за користування павільйоном Г/П-11 по 2297,79 грн. щомісячно, у тому силі за червень 2009 року, в якому було сплачено 2088,90 грн. і доплачено 208,89 грн. по квитанції №2 від 22.09.2009р., не дивлячись на те, що додаткова угода від 01.02.2009р. до вказаного договору, в якій позивач суму для щомісячної оплати за комплекс послуг встановив в розмірі 2297,79 грн., не була підписана відповідачем.
Вищевикладене підтверджується актом звірки розрахунків за договором №1366 від 27.04.2005р. по оренді павільйону Г/П-11, підписаного представниками позивача і відповідача, про сплату платежів щомісячно (а.с.7, т.ІІ).
Про сплату підприємцем ОСОБА_5 (відповідачем) за надані послуги по договору №1366 від 27.04.2005р. щомісячно з травня 2008 року грошових коштів позивачу, передбачених додатковою угодою від 01.12.2006р. до цього договору (2088,90 грн.) свідчить і перевірка позивача Одеським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, результати якої викладенні в поданні від 28.07.2009р. (а.с.99, 102, т.І).
Таким чином, викладене свідчить, що відповідач не порушав умови договору щодо оплати за користування павільйоном..
При виникненні між сторонами розбіжностей при укладенні чи переукладанні договору на новий строк або укладення додаткової угоди до вже укладеного договору, що мало місце в даному випадку між позивачем і відповідачем по п.6.2 вказаного договору по строку його дії, то такий спір у відповідності зі ст.188 Господарського кодексу України за заявою заінтересованої сторони вирішується в судовому порядку.
При таких обставинах суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку в оскарженому рішенні про безпідставність одностороннього розірвання позивачем договору №1366 від 27.04.2005р. з відповідачем і зобов’язання останнього про звільнення орендованого павільйону Г/П-11.
Тому доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, з зазначених вище підстав, не заслуговують на увагу, так як суперечать фактичним обставинам справи і чинному законодавству.
Оскільки в оскарженому позивачем рішенні суд першої інстанції дав належну правову оцінку всім обставинам, які мають значення для справи, виходячи з вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, то відсутні підстави для його скасування.
Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд,
постановив :
Рішення господарського суду Одеської області від 02 листопада 2009 року у справі №20/109-09-3319 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя В.М.Тофан
Судді О.О.Журавльов
М.В.Михайлов