ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2009 р. Справа № 2а-19062/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Кузику Р.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
з участю представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області про визнання незаконними та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення та позбавлення премії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся із позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області про визнання незаконними та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення та позбавлення премії.
Вказаний позов мотивовано тим, що наказом № 94 від 04.08.2009 року за порушення етики державного службовця позивачу було оголошено догану. Як наслідок зазначеного наказу відповідачем 27.08.2009 року наказом № 99 ОСОБА_1 позбавлено 100% премії із розрахунку 40% місячної заробітної плати за серпень 2009 року.
Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани послужили факти, викладені у службовій записці підлеглого ОСОБА_1 ОСОБА_2 про те, що він із ним некоректно спілкувався і висловлював образи в його адресу.
З рішенням начальника регіонального відділення про оголошення догани не згідний, оскільки факти викладені у службовій записці не відповідають дійсності.
Просить визнати незаконними зазначені накази та зобов’язати відповідача виплатити йому премію за серпень 2009 року.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав із підстав у ньому викладених, та просить його задовольнити. Суду пояснив, що не висловлював в адресу ОСОБА_2 будь – яких образ та не порушував етики державного службовця. У своєму поясненні на ім’я начальника відділення не звинувачував його у намаганні звільнити, а висловив свою особисту думку з приводу тієї ситуації, яка склалася у відносинах між ними.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просить в його задоволенні відмовити. Суду пояснив, що позивач у своїй позовній заяві не зазначив жодної норми закону, яку порушив відповідач при застосуванні дисциплінарного стягнення до позивача. Вважає, що мав місце факт порушення ОСОБА_1 етики державного службовця у відносинах із підлеглими працівниками та у своєму поясненні позивач фактично звинуватив начальника відділення у намаганні його звільнити, що є порушенням субординації, а тому його правомірно у відповідності до норм чинного законодавства притягнуто до дисциплінарної відповідальності та позбавлено премії за серпень 2009 року. Раніше також мали місце випадки порушення етики державного службовця ОСОБА_1 Просить в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
Відповідно до ст.6 ч. 1 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.
Згідно ст.17 ч. 2 КАС України компетенція адміністративних судів поширюються на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Статтею 1 Закону України «Про державну службу» визначено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Як вбачається із ст.5 даного Закону державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Відповідно до ст.14 Закону дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Згідно ст.147 ч. 1 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Статтею 147 – 1 ч. 1 КЗпП України визначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Як вбачається із ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до ст.150 визначено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до наказу № 94 від 04.08.2009 року ОСОБА_1 оголошено догану за порушення етики державного службовця.
Підставою для застосування дисциплінарного стягнення стала службова записка ОСОБА_2, в якій він зазначає про порушення етики держслужбовця позивачем в розмові із ним та із поясненням ОСОБА_1, в якому на думку відповідача, він звинуватив начальника відділення у намаганні звільнити його, що є проявом некоректного ставлення до керівника та недотриманням субординації.
Пунктом 3 наказу № 99 від 27.08.2009 року ОСОБА_1 позбавлено премії в розмірі 100% за серпень 2009 року.
Із службових записок працівників Фонду ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вбачається, що вони в обідню пору 03.07.2009 року чули розмову на підвищених тонах між ОСОБА_1 та ОСОБА_2., але про що саме невідомо.
В поясненні від 07.07.2009 року на ім’я начальника фонду ОСОБА_1 зазначив наступну фразу, що стала однією із підстав для застосування дисциплінарного стягнення: «одне можу сказати, що це продовжується схема мого звільнення після розмови нашої з Вами 06.07.2009 року, коли я відмовився звільнитися з роботи».
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про те, що відповідачем при застосуванні дисциплінарного стягнення не доведено того факту, що в діях ОСОБА_1 є порушення етики державного службовця та ним порушено ст.5, ст.14 Закону України «Про державну службу» п.12 загальних правил поведінки державного службовця, затверджених Наказом Головдержслужби України 23.10.200 року № 58 і що до нього слід застосувати дисциплінарне стягнення.
Зокрема, як вбачається із матеріалів справи та пояснень позивача, представника відповідача та свідка ОСОБА_6, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є те, що ОСОБА_1 нібито ображав ОСОБА_2 як підлеглого працівника, висловлював в його адресу образливі слова. Однак вказані обставини, крім пояснень самого ОСОБА_2 іншими особами не підтверджені, ОСОБА_1 категорично заперечує цю обставину.
Інші працівники фонду підтвердили лише факт розмови в обідню пору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. 03.07.2009 року на підвищених тонах, однак інших обставин, зазначених в поясненні ОСОБА_2, підтверджено не було.
Тому, враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено тієї обставини, що ОСОБА_1 при розмові із ОСОБА_2. порушив етику державного службовця, його дії є вчинком, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Факт розмови на підвищених тонах із підлеглим працівником в обідню пору не може на думку суду бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення до працівника.
Також суд вважає, що фраза, яку висловив працівник у своєму поясненні на ім’я начальника фонду про намагання його звільнити із посади, не є проявом некоректного ставлення до керівника та недотриманням субординації, оскільки в даному поясненні не міститься таких звинувачень, крім цього суд вважає, що працівник вправі висловити свою думку на ситуацію, що склалася, в тому розумінні, як він її оцінює, що мало місце в даному випадку.
Тому суд вважає, що зазначена ОСОБА_1 позиція не містить будь –яких порушень з його сторони етики державного службовця, не порушує субординації та не є некоректним ставленням до керівника.
Як вбачається із ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, враховуючи зібрані та досліджені докази, суд вважає, що відповідачем при застосуванні до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення не доведено того факту, що ним порушено вимоги ст.5, 14 Закону України «Про державну службу», п.12 Положення, а тому застосування дисциплінарного стягнення до нього є незаконним, прийнятим із порушенням зазначених норм законодавства та ст.147, 147-1, 149 КЗпП України, а тому наказ № 94 від 04.08.2009 року про оголошення догани ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
Позов в цій частині підлягає до повного задоволення.
Відповідно до п.2.7 Положення про порядок преміювання працівників центрального апарату, регіональних відділень Фонду державного майна України за рахунок коштів загального Фонду Державного бюджету, затвердженого Головою Фонду державного майна України 06.06.2006 року ( надалі Положення) державний службовець, якому винесена догана за здійснення вчинку, який порочить його як державного службовця, або державний орган в якому він працює, позбавляється премії в розмірі 100%.
Враховуючи ту обставину, що на думку суду до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення етики державного службовця застосоване незаконно із порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню, а тому є незаконним та підлягає скасуванню п.3 наказу начальника Фонду № 99 від 27.08.2009 року про позбавлення премії ОСОБА_1 за серпень 2009 року в розмірі 100%, оскільки вказане є похідним та наслідком застосування дисциплінарного стягнення до нього.
Тому позовні вимоги в цій частині також підлягають до повного задоволення.
Суд вважає, що не підлягають до задоволення вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача виплатити йому премію за серпень 2009 року в розмірі 100% із наступних підстав.
Порядок виплати та підстави виплати премії державному службовцю відділення Фонду державного майна проводиться на підставі Положення. Відповідно до п.3.3 даного Положення преміювання працівників проводиться на підставі наказу Голови Фонду начальника регіонального відділення за поданнями керівників структурних підрозділів, тому порядок і виплата премії належить до внутрішньої компетенції керівника органу, тому суд не вправі своїми рішеннями виконувати функції інших органів.
Питання про виплату премії ОСОБА_1 за серпень 2009 року повинно вирішуватися у відповідності до Положення із врахуванням обставин, встановлених постановою суду.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч. 3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну службу», Кодексу законів про працю України , суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області № 94 від 04.08.2009 року про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1.
Визнати незаконним та скасувати п.3 наказу начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області № 99 від 27.08.2009 року про позбавлення ОСОБА_1 премії в розмірі 100 % за серпень 2009 року.
В частині позовних вимог про зобов’язання відповідача виплатити ОСОБА_1 премію за серпень 2009 року відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, тобто з 17 листопада 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий Р.С. Денисюк