ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2018 Справа № 904/9713/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б.

за участю секретаря судового засідання Хавіна О.С.

за позовом Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-2000", м. Кам"янське

про стягнення 1673379,24 грн.

Представники:

Від Позивача: Баліцька Ю.С., довіреність №060916 від 06.09.2016 р. , представник

Від Відповідача: Трегуб Ю.Є., довіреність № 2911/2017-Д , представник

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-2000" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь 1673 379,24 грн., в тому числі: прострочену заборгованість за кредитом в сумі 720000,00 грн., строкову заборгованість за відсотками в сумі 20120,52 грн., прострочену заборговані відсотках у сумі 561598,80 грн. та пеню за прострочення платежів по кредитному договору в сумі 371659,92 грн., судовий збір у сумі 25900,69грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем грошових зобов'язань за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №2502/1 від 25.02.2014 року та Додатковою угодою укладеною між Позивачем та Відповідачем у вигляді Кредитного договору №1205/2 від 12.05.2014р.

14.12.2017р. представник Відповідача надав відзив на позов (арк.с. 115-118 Т.1), в якому вказує про те, що відповідно до банківської виписки (арк.с. 19) з позичкового рахунку №20621104310002 на користь третіх осіб - контрагентів Відповідачем було в період з 26.02.2014р. по 03.03.2014р. сплачено розрахункові документи позичальника на загальну суму 720 000,00 грн., що підтверджує факт отримання кредитних коштів Відповідачем в межах Договору №2502/1 від 25.02.2014р. В цей же банківській виписці вбачається, що станом на 15.05.2014р. кінцеве сальдо по позичковому рахунку №20621104310002 дорівнює 0,00. Таким чином, зобов'язання Відповідача щодо повернення отриманих в межах Договору №2502/1 від 25.02.2014р. кредитних коштів перед Позивачем є виконаними. Жодних документів на підтвердження відкриття позичкового рахунку №20633104310001, перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Відповідача або сплати з позичкового рахунку позичальника №20633104310001 розрахункових документів позичальника, Позивачем не надано;

твердження Позивача відносно того, що Договір №1205/2 від 12.05.2014р. є фактично додатковою угодою до Договору №2502/1 від 25.02.2014р., не підтверджується матеріалами справи. Так, в договорі №1205/2 немає жодного посилання на Договір №2502/1 або будь-яких застережень щодо того, що договір №1205/2 є змінами або невід'ємною частиною Договору №2502/1. Як убачається з порівняльної таблиці (арк.с. 116 Т.1), у вказаних договорах різні позичкові рахунки Відповідача;

відповідно до наданої Позивачем банківській виписці (арк.с. 23 Т.1) по рахунку №20687104310002 вбачається, що нарахування та погашення відсотків за рахунком №2062 1104310002 здійснюється Позивачем по 15.05.2014р. Згідно з наданої Позивачем банківській виписці (арк.с.37 Т.1) по рахунку №20687104310002 вбачається безпідставне нарахування Позивачем відсотків по Договору №2502/1 з огляду на те, що в банківській виписці (зв. арк.с. 19) станом на 15.05.2014р. кінцеве сальдо по позичковому рахунку №20621104310002 дорівнює 0,00. З цих же підстав безпідставним є нарахування пені на "прострочений кредит", "прострочені відсотки" та штрафи "за невиконання п. 3.3.6 договору" та "за порушення грошового зобов'язання за договором строком більш 30 календарних днів".

12.01.18р., 15.01.18р. та 16.01.18р. представник Позивача подав відповідь на відзив (арк.с. 136-137, 144-147, 155-158 Т.1), в якій вважає твердження, викладені ТОВ "НИВА-2000" у відзиві на позовну заяву, хибними та такими, що не відповідають дійсності, а подання відзиву до суду є нічим іншим, ніж затягуванням судового процесу для несплати заборгованості за кредитним договором.

Представник Відповідача подав заперечення на позовну заяву (арк.с. 163-166 Т.1), в яких наполягає на відсутності його заборгованості, що підтверджується даними банківської виписки за первісним кредитним договором рахується нульове сальдо; банком не враховані зобов`язання майнового поручителя гр.ОСОБА_3; також банком не надані кредитні справи.

16.01.2018р. представник Позивача надав письмові пояснення вих.№94 від 12.01.18р. (арк.с. 154 Т.1).

26.01.18р., 29.01.18р. та 30.01.18р. представник Позивача до справи подав уточнення позовної заяви (арк.с. 180-181, 218 Т.1, арк.с. 1 Т.2), в яких просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь 1680869,24 грн., в тому числі: прострочену заборгованість за кредитом в сумі 720000,00 грн., строкову заборгованість за відсотками в сумі 20712,30 грн., прострочену заборговані відсотках у сумі 561697,43 грн. та пеню за прострочення платежів по кредитному договору в сумі 378459,51 грн., судовий збір у сумі 26013,04 грн.

Зазначені уточнення прийняті судом до розгляду.

30.01.2018р. Відповідач подав клопотання про призначення судової економічної експертизи (арк.с. 2528 Т.2), в задоволенні якого судом було відмовлено, з підстав зазначених в ухвалі суду від 30.01.18р. (арк.с. 53-56 Т.2).

30.01.2018р. представник Відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі (арк.с. 42-43 Т.2) з тих підстав, що 28.05.2015 майновим поручителем ОСОБА_4 було направлено на адресу банку пропозицію зарахувати суму її депозиту в рахунок погашення наявної заборгованості Відповідача за кредитним договором. На той момент Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не містив заборони на взаємозалік. На підставі ч.3 ст.203 ГК України та ч.1, 2 ст.601 ЦК України зобов`язання Відповідача припинилися за фактом взаємозаліку, тому Відповідач вважає спір відсутнім, наслідком чого має бути закриття провадження у справі.

07.02.18р. Позивач подав заперечення на клопотання про закриття провадження по справі (арк.с. 69-71 Т.2), в яких вказує на те, що взаємозалік може бути лише між двома особами, які є один для одного кредитор і боржник одночасно, тоді як Відповідач вказує на взаємозалік за участю третьої особи; крім того, Позивач не вважає вимоги за кредитним договором та вимоги за депозитним договором однорідними; ч.4-1 ст.602 ЦК України встановлено, що не допускається зарахування зустрічних вимог за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, встановлених законом. ТОВ "Нива-2000" та ОСОБА_4 подали заяви про взаємозалік 28.05.10ё5, тоді як постановою №330 Правління НБУ від 21.05.2015 було розпочато процедуру ліквідації.

08.02.18р. Відповідач подав клопотання про призначення економічної експертизи (арк.с. 80-84 Т.2). В обґрунтування клопотання Відповідач посилається на те, що надані Позивачем виписки по банківським рахункам Відповідача підлягають ретельному експертному дослідженню на предмет видачі грошових коштів по обом договорам та правильності подальшого нарахування відсотків з урахуванням залишків грошових коштів на рахунках Відповідача та наявності грошових коштів на рахунку майнових поручителів та листів з проханням зарахувати грошовий вклад в рахунок погашення заборгованості.

В задоволенні клопотання суд відмовляє з огляду на те, що зазначене питання вже було предметом судового розгляду та вирішено ухвалою суду від 30.01.18р. (арк.с. 53-56 Т.2). Про наявність обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.99 ГПК України, Відповідач не довів.

Судові засідання відбувалися в режимі відеоконференції відповідно до вимог ст. 197 ГПК України за клопотанням Позивача.

В судовому засіданні 08.02.18р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (далі-Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива-2000" (далі-Позичальник) укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №2502/1 від 25.02.2014р. (далі-Кредитний договір) (арк.с. 6-13 Т.1), відповідно до умов якого Кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (далі - Кредитна лінія) (п. 1.1 Договору).

Надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим Договором в межах невідновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 720000,00 грн., (далі - кожна частина окремо - Транш, а у сукупності - Транші), зі сплатою фіксованої процентної ставки - 27,5 % процентів річних (далі-процентна ставка) та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма Траншами до 08 травня 2014 року (включно) на умовах, визначених цим Договором (пп. 1.1.1 Договору).

Ліміт Кредитної лінії зменшується за наступним графіком - не пізніше 08.05.2014р. - сума зниження ліміту - 720000,00 грн. - ліміт кредитної лінії після погашення - 0,00 (пп. 1.1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.2 кредит надається Позичальнику на наступні цілі: на поповнення обігових коштів.

Згідно з п. 2.1 Кредитного договору видача Траншів Кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника або сплати з позичкового рахунку Позичальника №20621104310002 в АТ "ІМЕКСБАНК" розрахункових документів Позичальника на цілі, визначені п. 1.2. цього Договору, в межах сум та відповідно до термінів, визначених п. 1.1.1 та п. 1.2 цього Договору.

Згідно з п. 2.2 Кредитного договору моментом (днем) надання Траншів Кредиту вважається день першої оплати з позичкового рахунку Позичальника розрахункових документів Позичальника в сумі відповідного Траншу Кредиту або день перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 720000,00 грн., зі сплатою 27,5% річних, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості не пізніше 08.05.2014 року (включно).

Пунктом 2.4 Кредитного договору №2502/1 встановлено, що нарахування процентів за користування траншем кредиту здійснюється щоденно по останній календарний день поточного місяця у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом "факт/факт" виходячи з фактичної кількості днів у році та сплачуються Позичальником щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця в період дії цього договору. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Траншу Кредиту.

Відповідно до пп. 3.3.6 Кредитного договору №2502/1 Позичальник зобов'язався протягом строку використання Траншів кредиту сплачувати проценти за користування ними в порядку, визначеному п.п. 2.4-2.5 Договору.

В подальшому між сторонами укладено Кредитний договір №1205/2 від 12.05.2014р. (арк.с. 14-18 Т.1), який встановлює інші строки погашення кредиту та фіксованої відсоткової ставки, зокрема, остаточний термін/повернення основної заборгованості не пізніше 12.06.2015р. включно та фіксована процентна ставка - 30 % річних.

Перед укладенням останнього договору Відповідач звернувся до Позивача з клопотанням про пролонгацію кредитного договору №2502/1 від 25.02.2014 в сумі 720000,00 грн. на поповнення обігових коштів строком до 25.02.2015р., що підтверджується поданими Позивачем доказами у вигляді:

рішення №03 від 07.05.2014 року (арк.с. 161 Т.1) ОСОБА_5, діючого як учасника (засновника) ТОВ "НИВА-2000", про клопотання перед АТ "ІМЕКСБАНК" на пролонгацію кредитного договору №2502/1 від 25.02.2014 року в сумі 720000,00 грн. на поповнення обігових коштів строком до 25.02.2015 року;

Протоколу №3 засідання Загальних зборів учасників ТОВ "НИВА-2000" (арк.с. 160 Т.1), щодо клопотання перед АТ "ІМЕКСБАНК" на пролонгацію кредитного договору №2502/1 від 25.02.2014 року в сумі 720000,00 грн. на поповнення обігових коштів строком до 25.02.2015 року;

протоколу №1 засідання кредитної комісії Південно-Східної регіональної дирекції АТ "ІМЕКСБАНК" від 08.05.2014р. про прийняття рішення клопотати перед кредитним комітетом головного банку про пролонгацію кредиту ТОВ "НИВА-2000" (арк.с. 159 Т.1).

Банк свої зобов'язання за Кредитним договором щодо надання кредиту шляхом відкриття кредитної лінії виконав, що підтверджується випискою з особового рахунку №20621104310002.980 за період з 25.02.2014р. по 11.09.2017р. (арк.с. 19 Т.1). Кредитування відбулось у період 26.02.2014 - 03.03.2014 шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточні рахунки контрагентів Відповідача.

Відповідно до розрахунку станом на 12.09.2017 року (арк.с. 234 Т.1), заборгованість ТОВ "НИВА-2000" за кредитом складає - 720000,00 грн. Вищевказана заборгованість підтверджується банківськими виписками за рахунками 20621104310002.980, 20633104310001.0, №20676104310002.980, 20687104310002.1, 20688710431000.2, 20693104310201.1, 20695104310102.1 (арк.с.19-62 т.1).

З дослідження банківської виписки з особового рахунку №20621104310002.980 за період з 25.02.2014р. по 11.09.2017р. (арк.с. 19 Т.1) судом також встановлено, що заборгованість за Кредитним договором №2502/1 від 25.02.2014р. була перенесена бухгалтерською проводкою з рахунку 20621104310002 на рахунок 20621104310002.980 за Кредитним договором №1205/2 від 12.05.2014 року, оскільки по закінченню терміну повернення коштів (08.05.2014) банк продовжив кредитування позичальника вже на умовах довгострокового кредиту, що відповідає вимогами постанови НБУ №481 від 27.12.2007.

Таким чином, твердження Відповідача про відсутність його заборгованості за первісним кредитним договором не доводиться матеріалами справи.

Аргументи ТОВ "Нива-2000" про те, що кредитний договір №1205/2 не є пролонгацією договору №2502/1, оскільки таке посилання відсутнє у договорі, суд вважає формальним та таким, що не доводить відсутність заборгованості позичальника.

Так, за обставинами справи вбачається ситуація, коли зобов'язання сторін за первісним кредитним договором не припинилися, а в подальшому між тими же сторонами укладено кредитний договір з іншими умовами на ту же суму кредитування.

За правовою позицією Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, викладеній в постанові від 30.09.2014року у справі №5011-35/1534-2012-45/553-2012, характерною ознакою новації є не зміна частини первісного зобов'язання, а укладення між тими ж сторонами нового зобов'язання (новація), що і є підставою для припинення попереднього зобов'язання. У зв'язку з цим у постанові по вказаній справі Верховним Судом України вбачається, що що за відсутністю у спірних правовідносинах новації, прийнятий сторонами пізніше договір не припиняє, але змінює правовідносини сторін за первісним договором.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки у справі, що розглядається, також відсутня новація за ознаками ст.604 ЦК України, кредитний договір №1205/2 фактично є зміною кредитного договору №2502/1.

Посилання Відповідача на наявність майнового поручителя в особі гр.ОСОБА_4 за договором застави майнових прав за договором банківського вкладу №1205/2-3 від 12.05.2014 (арк.с.119-121 т.1), що може бути використано в рахунок погашення боргу за кредитним договором, судом відхилюється, оскільки наявність забезпечення зобов'язання не звільняє основного боржника від виконання взятих на себе зобов'язань. При наявності основного боргу подання банком позову до основного боржника є його нічим необмеженим правом.

Пунктом 4.1 договору кредиту передбачено, що у випадку прострочення Позичальником строків сплати відсотків, визначених п. 2.4 договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1.1, 3.2.8, 4.2 цього договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми.

Згідно з розрахунком Позивача сума пені складає 378459,51 грн., що включає до себе:

187712,88 грн. нараховано пеню на прострочений кредит за період з 15.06.2015р. по 14.02.2015р.;

98784,01 грн. нараховано пеню на протсрочені проценти за період з 02.01.2015р. по 11.09.2017р., на суму боргу з правильним визначенням періоду прострочення та правильним застосуванням розміру облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки;

неустойку в розмірі 5% від суми заборгованості (28084,87 грн.), а також суму неустойки у розмірі 5% від суми невиконаного зобов'язання (63877,75 грн.), які нараховані на підставі п.п. 4.5, 4.10 Кредитного договору №2502/1 від 25.02.2014 року.

Згідно з розрахунком Позивача строкова заборгованість за відсотками складає 20712,30 грн. за період з 08.08.2017р. по 11.09.2017р. та прострочена заборгованість за відсотками - 561697,43 грн. за період з 25.02.2014р. по 11.09.2017р.

Відповідач наявність спірної заборгованості не спростував.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1048 цього Кодексу проценти виплачуються до дня повернення кредиту.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. ст. 9, 16, 549-551, 611 ЦК України та ст.ст. 4, 20, 216-220, 230-232 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

На підставі викладеного, з урахуванням матеріалів справи, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми 720000,00 грн. простроченої заборгованості, 20712,30 грн. строкової заборгованості за відсотками, 561697,43 грн. простроченої заборгованості по відсотках та 378459,51 грн. пені за прострочення платежів по кредитному договору - є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Аргументи Відповідача про відсутність заборгованості за фактом подачі ним та майновим поручителем 28.05.2015 року заяв про взаємозалік у вигляді погашення боргу за кредитним договором за рахунок грошових коштів на депозитному рахунку майнового поручителя (арк.с.35, 36 т.2), судом відхилюються з огляду на таке.

В силу ст.602 ЦК України (в редакції, що діяла під час подачі заяв про взаємозалік) не допускається зарахування зустрічних вимог:

1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю;

2) про стягнення аліментів;

3) щодо довічного утримання (догляду);

4) у разі спливу позовної давності;

5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, що діяла під час подачі заяв про взаємозалік) передбачалось, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

На підставі викладеного, суд погоджується з аргументами Позивача про те, що з початком процедури ліквідації банку не допускається зарахування грошових коштів за депозитним рахунком в рахунок погашення боргу за кредитним договором, оскільки це не передбачено вищенаведеною імперативною нормою у спеціальному законі.

За результатами вирішення спору судові витрати у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 176, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-2000" на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" 1680869,24 грн., в тому числі: прострочену заборгованість за кредитом в сумі 720000,00 грн., строкову заборгованість за відсотками в сумі 20712,30 грн., прострочену заборговані відсотках у сумі 561697,43 грн. та пеню за прострочення платежів по кредитному договору в сумі 378459,51 грн. та судовий збір у сумі 25213,04 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки та порядку, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в двадцятиденний строк з дня складення повного тексту рішення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено - 19.02.18р.

Суддя Н.Б. Кеся