ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6468/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2017 року, ухвалену в порядку письмового провадження в м. Одесі, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0011881304 від 03.10.2016 року, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в розмірі 291455,09 гривень; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в одеській області №0011891304 від 03.10.2016 року, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 170,00 гривень за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річною декларування.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з питань декларування отриманих доходів від ПАТ “УКРСОЦБАНК” та АТ “УКРСИББАНК”, повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за результатами якої був складений акт № 2054/15-54-13-04/НОМЕР_1 від 05.07.2016 року. Відповідно до висновків акту перевірки встановлені наступні порушення, допущені платником податків - фізичною особою ОСОБА_1: 1)          не надання декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, в порушення вимог п.п. 176.1 “в” ст.176; п.179.1 ст.179 ПК. 2) заниження суми податку на доходи фізичних осіб в порушення вимог п.п. 168.2.1 п.168.2, та п.п.168.4.8. п.168.4 ст.168 ПК, донарахуванню підлягає 233164,07 гривень податку на доходи фізичних осіб. Не погоджуючись з вказаними висновками акту перевірки, 08.07.2016 року ОСОБА_1 подав до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області заперечення. Згідно відповіді ДПІ № 3248/М/15-54-13-04 від 13.07.2016 року висновки Акту перевірки були залишені без змін, а заперечення - без задоволення. На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС Одеській області прийняте податкове повідомлення-рішення № 00009251304 від 15.07.2016 року, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 291625,09 гривень, в тому числі за основним платежем 233164,07 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями і штрафами) 58461,02 гривень. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 00009251304 від 15.07.2016 року, ОСОБА_1 оскаржив його в адміністративному порядку до ГУ ДФС в Одеській області. Рішенням ГУ ДФС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги №1113/М/15-32-10-01-08 від 22.09.2016 року податкове повідомлення-рішення №00009251304 від 15.07.2016 року скасовано в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 гривень; начальника ДПІ у Суворовському районі зобов'язано прийняти податкове повідомлення-рішення у відповідності до вимог Порядку №1204 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 170,00 гривень. В іншій частині податкове повідомлення-рішення № 00009251304 від 15.07.2016 року залишено без змін. На підставі вказаного рішення, ГУ ДФС в Одеській області ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС Одеській області були прийняті нові податкові повідомлення-рішення: -          №0011881304 від 03.10.2016 року, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 291455,09 гривень, в тому числі за основним платежем 233164,07 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 58291,02 гривень; -          №0011891304 від 03.10.2016 року, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 170,00 гривень за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування. В обґрунтування наявності вищевказаних порушень, в акті перевірки зазначено, що ОСОБА_1, як платником податків, за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року отримано дохід у вигляді додаткового блага у розмірі 1372986,27 гривень, а саме: прощення (анулювання) боргу за кредитним договором з ПАТ “УКРСОЦБАНК” у сумі 1143222,03 гривень та з ПАТ “УКРСИББАНК” у сумі 229764,24 гривень, який ним не був задекларований. На думку позивача, такі висновки акту перевірки є безпідставними, а податкові повідомлення рішення №0011881304 та №0011891304 від 03.10.2016 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2017 року задоволено адміністративний позов.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що актом перевірки зафіксовано, що ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС Одеській області не надано, не відображено у складі оподатковуваного доходу за 2014 р. дохід у вигляді додаткового блага (ознака « 126») у розмірі 1372986,27 грн., який згідно пп. 164.2.17 п. 164 ст.164 ПКУ підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб ставці 15% та 17% відповідно. Отже, ОСОБА_1, на думку апелянта, занижено податок з доходів фізичних осіб на 233164,07 грн. (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 року становить 12180 грн. (1218 грн.*10), податок з доходів фізичних осіб по ставці 15 відсотків становить 1827 грн. (12180 грн.* 15%), податок з доходів фізичних осіб по ставці 17 відсотків становить 231337,07 грн. (1372986,27 грн. - 12180 грн.)* 17%).

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що            01.12.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “УКРСОЦБАНК” та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 2006/13-2.06/994, згідно п.1.1 якого, кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти у сумі 197 000 доларів США, зі сплатою 12,45 процентів річних.

23.01.2014 року між ПАТ “УКРСОЦБАНК” та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін № 2 до Договору кредиту № 2006/13-2.06/994 від 01.12.2006 року, згідно п. 3.1 якого встановлено, що погашення заборгованості позичальника за кредитом в сумі 133 230,00 доларів США здійснюється в день підписання Договору про внесення змін.

Пунктом 3.3 зазначеного договору передбачено, що у разі належного виконання Позичальником п.3.1 цього Договору про внесення змін, залишкова заборгованість позичальника перед Кредитором за Договором кредиту (а саме, заборгованість по процентам за користування Кредитом, що зазначена у п.2.2 Договору про внесення змін та залишок заборгованості по кредиту після виконання Позичальником умов п.3.1 цього договору про внесення змін у розмірі 32 975,75 доларів США підлягають анулюванню (прощенню).

Згідно довідки № 10.1-186/96-12284 від 06.07.2016 року, по кредиту згідно договору кредиту № 2006/13-2.06/994 від 01.12.2006 року було перераховані наступні суми коштів: з 30.12.2006 року по 24.02.2011 року за кредитом -30794,25 доларів США, відсотків за кредитом – 86196,05 доларів США; з 06.05.2011 року по 23.01.2014 року за кредитом – 23.01.2014 року сплачено 133 230,00 доларів США, відсотків за кредитом 06.05.2011 року та 03.06.2011 року – на загальну суму 1002,00 доларів США.

Згідно довідки ПАТ “УКРСОЦБАНК” № 10.1-186/96-12335 від 06.07.2016 року, по кредиту згідно договору кредиту № 2006/13-2.06/994 від 01.12.2006 року, анульований борг за кредитом у сумі 32975,75 доларів США, анульовані відсотки за кредитом у сумі 80111,54 доларів США.

24.03.2014 року позивачу було направлено повідомлення ПАТ “ УКРСОЦБАНК” № 08.506-297/96-3897, згідно якого ПАТ “УКРСОЦБАНК” повідомив позивача, що 21.03.2014 року банком здійснено анулювання заборгованості за Договором кредиту № 2006/13-2.06/994 від 01.12.2006 року (що включає заборгованість по основній сумі кредиту та нарахованим процентам) в сумі 1 143 222,03 грн.

26.07.2006 року між позивачем та Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк” укладено договір № 11022166000, згідно умов якого банк зобов’язується надати позичальнику, а позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 63976,00 швейцарських франків та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до повідомлення про анулювання боргу від 25.09.2014 року № 31-4-51-07/1710, Пат “УкрСиббанк” нагадало позивачу, що на підставі договору № 11022166000 від 26.07.2006 року станом на 25.09.2014 року за позивачем обліковується кредитна заборгованість у сумі 33 234,36 швейцарських франків. АТ “УкрСиббанк”, як кредитор, з метою виконання вимог пп. “д” пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомило позивача, що ним прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості, що станом на 25.09.2014 року становить 16 617,18 швейцарських сантимів, що складає 229 764,24 грн., по курсу НБУ станом на 25.09.2014 року.

Згідно довідки ПАТ “УкрСиббанк” від 11.08.2016 року № 31-4-1-05/395, за договором споживчого кредиту № 11022166000 від 26.07.2006 року, на підставі якого було надано кредитні кошти у розмірі 63976,00 швейцарських франків, було погашено суму у розмірі 82301,22 швейцарських франків.

На підставі наказу від 10.06.2016 року № 334 ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податків ОСОБА_1.

За результатами перевірки складено акт № 2054/15-554-13-04/НОМЕР_1 від 05.07.2016 року, згідно якого встановлено порушення позивачем:

-          ненадання декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, в порушення вимог пп.176.1 “в” ст.. 176, п.179.1 ст. 179 ПКУ,

-          заниження суми податку на доходи фізичних осіб в порушення вимог пп. 168.2.1 п.168.2 та пп.168.4.8 п.168.4 ст. 168 розділу VI ПКУ, донарахуванню підлягає 233 164,07 грн.

Позивачем надано заперечення до акту перевірки, згідно яких ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем під час проведення перевірки не витребувано з ПАТ “УКРСОЦБАНК” та ПАТ “УкрСиббанк” детальний розрахунок суми прощеного (анульованого) боргу, що з огляду на положення пп. “д” пп. 164.2.1.7 п.164.2 ст. 164 та пп.165.1.55 п.165.1 ст. 165 ПКУ зробило неможливим обґрунтований підрахунок суми податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, яке підлягає сплаті позивачем.

Відповідно до листа від 13.07.2016 року № 3248/М/15-54-13-04, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, за результатами розгляду наданих позивачем заперечень, залишено без змін висновки акту перевірки.

15.07.2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, згідно якого збільшено позивачу суму грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на загальну суму 291 625,09 грн., у тому числі, 233 164,07 - за податковими зобов’язаннями та 58461,02 – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до рішення № 1113/14/15-32-10-01-08 від 22.09.2016 року, ГУ ДФС в Одеській області частково скасувало податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 15.07.2016 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 170 грн., а первинну скаргу ОСОБА_1 в цій частині задовольнило, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення – залишено без змін. ГУ ДФС в Одеській області зобов’язало начальника ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийняти податкове повідомлення-рішення у відповідності до вимог Порядку № 1204 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 170 грн., відповідно до вимог Додатку № 11 Порядку № 1204.

03.10.2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3, згідно якого збільшено позивачу суму грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на загальну суму 291 455,09 грн., у тому числі, 233 164,07 - за податковими зобов’язаннями та 58291,02 – за штрафними (фінансовими) санкціями.

03.10.2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4, згідно якого застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у сумі 170 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем повернуто банкам значно більшу суму коштів, ніж було отримано в якості кредиту, що не могло призвести до збільшення загального майнового стану і забезпечення приросту активів позивача у тій чи іншій формі, у зв`язку з чим дыйшов висновку, що податкове-повідомлення рішення № НОМЕР_3 від 03.10.2016 року є протиправним та підлягає скасуванню. Оскільки податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 03.10.2016 року прийнято у зв’язку із не оподаткуванням позивачем доходу у розмірі 1 372 986,27 грн., а суд прийшов висновку щодо помилковості висновків відповідача в цій частині, то також дыйшов висновку про необхыднысть скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 03.10.2016 року у звёязку з його протиправныстю.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, 4.1.47. додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно положень п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до положень ст.162 ПКУ, платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.

Приписами ст.163 ПКУ передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до положень пп. 164.1.1, 164.1.2, пп. “д” пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Відповідно до положень п. 165.1.55 ст. 165 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:, у тому числі, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом;

Відповідно до положень п. 165.1.55 ст. 165 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно дл акту перевірки, відповідачем при визначенні суми грошового зобов’язання враховано суми 1 143 222,03 грн. (прощення (анулювання) боргу ПАТ “УКРСОЦБАНК”) та 229 764,24 грн. (прощення (анулювання) боргу ПАТ “УкрСиббанк”).

Проте, з повідомлення ПАТ “УКРСОЦБАНК” № 08.506-297/96-3897 від 24.03.2014 року вбачається, що сума 1 143 222,03 грн. – це заборгованість по основній сумі кредиту та нарахованим процентам.

З довідки ПАТ “УкрСиббанк” № 31-4-1-05/395 від 11.08.2016 року вбачається, що до анульованої суми боргу 16617,18 швейцарських франків (229 764,24 грн.) входить сума основного боргу та відсотки.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не враховано під час визначення суми грошового зобов’язання положення пп. 165.1.55 ст.165 ПКУ та неправомірно враховано суму процентів прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства.

Крім того, основною ознакою доходу платника податку, як об’єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб , у тому числі, у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, а тому прощена (анульована) сума заборгованості може вважатися доходом боржника лише у випадку фактичного отримання такої суми.

Як встановлено судом, по кредиту згідно договору кредиту № 2006/13-2.06/994 від 01.12.2006 року було перераховано 251 222,3 доларів США, тоді як згідно зазначеного договору позивач отримав кредит у сумі 197000 доларів США. За договором споживчого кредиту № 11022166000 від 26.07.2006 року, на підставі якого було надано кредитні кошти у розмірі 63976,00 швейцарських франків, було погашено суму у розмірі 82301,22 швейцарських франків.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем необґрунтовано прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення про збільшення суми податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування та накладення штрафу.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області – залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2017 року – залишити без змін.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.02.2018 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик