УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

———————————————————————————————————————— *  10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від  "08" грудня 2009 р. Справа №  18/1666

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, фізична особа-підприємець;

від відповідача: Осінська І.М., довіреність від 26.11.2009р.;

розглянув справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Житомир)

до  Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинська реалізаційна база хлібопродуктів" (м.Новоград-Волинський)

про  стягнення 82771,15грн.,

 Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 82771,15грн. заборгованості згідно договору  про надання послуг №12 від 22.05.2008р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судому засіданні не заперечує проти заборгованості перед позивачем, подав письмовий відзив на позовну заяву від 01.12.2009р., в якому відповідач визнає суму боргу у розмірі 82771,15грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:  

22 травня 2008 року між Фізичною особою-підприємцем  ОСОБА_1 (позивач, виконавець) та Відкритим акціонерним товариством "Новоград-Волинська реалізаційна база хлібопродуктів" (відповідач, замовник) укладено договір №12 про надання послуг (а.с.10), за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу юридичні послуги по представленню інтересів ВАТ "Новоград-Волинська реалізаційна база хлібопродуктів" в Київському апеляційному адміністративному суді при розгляді апеляційної скарги на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2008р. по справі № 2-а-954/07, а відповідач - прийняти і оплатити вищевказані послуги.

Відповідно до умов вищезазначеного договору, замовник гарантує виконавцю, що при винесенні рішення на користь апелянта, на протязі 2-х банківських днів перерахувати на розрахунковий рахунок виконавця 9% (дев'ять відсотків) від суми 919684,16грн., що буде становити 82771,15грн.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві юридичні послуги, що підтверджується належним чином оформленим актом виконаних робіт від 01.09.2009р. на суму 82771,15грн. (а.с.9), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні.

Замовник (відповідач) взятих на себе по договору зобов'язань не виконав,  оплату за надані послуги не здійснив,  таким чином, станом на день звернення позивача до суду з позовом у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 82771,15грн., що не заперечується  відповідачем.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами  ст.509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Згідно  ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при  здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії,  а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч.1,2  ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, в тому числі  підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач  доказів погашення заборгованості не надав, у письмовому відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

 На підставі ст.ст.525, 526, 530, 610, 612, 625, 901,903 ЦК України, ст.ст.173, 175, 193, 229 ГК України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:  

1. Позов задовольнити.

 2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства  "Новоград-Волинська реалізаційна база хлібопродуктів" (11700, м.Новоград-Волинський, вул.Вокзальна, 1а, код ЄДРПОУ 00953970)

на користь  Фізичної особи-підприємця  ОСОБА_1  (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1):

- 82771,15 грн. - основного боргу;

- 827,71грн.  - витрат по сплаті державного мита;

-236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.            

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.     

 


  Віддрукувати 3 прим.:

--------------------------------  

1 - до справи;

2,3 - сторонам