ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  5/65 01.12.09

За позовом

  До

 Про Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Полтавської філії ВАТ «Укртелеком»

Військового інституту телекомунікації та інформатизації  Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут»

стягнення 7878, 08 грн.

Суддя  Іванова Л.Б.                                                                     

Представники:

Від позивача       предст. Личагіна С.П. за дов. № 111966 від 23.07.2008 р.

Від відповідача   не з»явився

  ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

  На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Полтавської філії ВАТ «Укртелеком»про стягнення з   Військового інституту телекомунікації та інформатизації Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут»7878, 08 грн., з яких: 7467, 77 грн. –сума основного боргу, 251, 21 грн. –пеня, 81, 81 грн. –встановлений індекс інфляції, 77, 29 грн. –3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2009 р. порушено провадження у справі № 5/65,  розгляд справи призначено на 17.11.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2009 р. № 5/65 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, в зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 01.12.2009 р.

В судовому засіданні 01.12.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.   

Представник відповідача в судове засідання 01.12.2009 р. не з»явився, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Жодних клопотань та пояснень про причини неявки та невиконання вимог ухвал суду  через канцелярію суду відповідач не подавав.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва у даній справі прийнято за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги,  суд,  –

  ВСТАНОВИВ:

  01 лютого 2000 року між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі начальника управління телекомунікаційних послуг Полтавської філії ВАТ «Укртелеком»Хоменко М.В. (далі-підприємство) та Військовим інститутом телекомунікації та інформатизації Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут»(далі-споживач) було укладено договір № 393 про надання послуг електрозв’язку.

Копія довіреності № 231024 від 31.10.2008 р., яка знаходиться в матеріалах справи підтверджує повноваження Хоменка М.В. щодо укладення договорів від імені Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”.

Відповідно до пункту 2.1.1 Договору Підприємство зв’язку зобов’язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку, а згідно з  пунктом 3.2.8 Договору Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Відповідно до пункту 4.5 договору, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пункту 4.6 Договору у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Згідно з пунктом 4.9 Договору нарахування плати за користування телефоном та іншими абонентськими пристроями здійснюється з дня їх включення.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо сплати послуг електрозв’язку, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 7467, 77 грн. (за період з грудня 2007 р. по серпень 2009 року).

Відповідно до ст. 68 Закону України “Про телекомунікації” розрахунки  за  телекомунікаційні  послуги здійснюються на  умовах  договору  про  надання   телекомунікаційних   послуг   між  оператором,  провайдером  телекомунікацій  та  споживачем  або без  договору за готівкову оплату чи за допомогою карток, в  разі  одержання  споживачем  замовленої  за  передоплатою  (авансованої)  послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В зв»язку з невиконанням відповідачем договірних зобов»язань, позивач 29 травня 2009 р. надіслав відповідачу претензію № 24/13/1928 з вимогою сплатити послуги зв»язку.

Претензію позивача № 24/13/1928 від 29.05.2009 р. відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання щодо сплати за надані  послуги зв»язку у розмірі 7467 грн. 77 коп. не виконав, тому вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 7467 грн. 77 коп. обгрунтовані, а отже такі, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах за отримані послуги електрозв’язку, позивач на підставі ч. 2 статті 36 Закону України “Про телекомунікації” та п. 5.8 Договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 251, 21 грн.

Статтею 36 Закону України “Про телекомунікації” встановлена відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг, згідно якої споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону; у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня; сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п. 5.8 Договору, у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з законодавством.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені та враховуючи положення ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог в частині стягнення пені, а тому підлягає до стягнення  пеня в сумі 214, 32 грн. (за період з 01.04.2008 р. по 01.09.2008 р.)

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Господарського процесуального кодексу України просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 81, 81 грн. –встановлений індекс інфляції та 77, 29 грн. –3 % річних.      

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 81, 81 грн. встановлений індекс інфляції та 3 % річних в сумі 77, 29 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем в розумінні зазначеної правової норми не надано суду жодних доказів на   спростування обставин, повідомлених позивачем.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у встановлений строк не сплатив, суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Полтавської філії ВАТ «Укртелеком»документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

  ВИРІШИВ:

  1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військового інституту телекомунікації та інформатизації Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут»(м. Київ, вул. Московська, 45/1, код ЄДРПОУ 24978555) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Центру телекомунікаційних послуг Полтавської філії ВАТ «Укртелеком»(36000, м. Полтава, вул. Фрунзе, 6а, код ЄДРПОУ 01186975) 7467(сім тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 77 коп. –основний борг, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 32 коп. –пені, 81 (вісімдесят одна) грн. 81 коп. –встановлений індекс інфляції, 77 (сімдесят сім) грн. 29 коп. –3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. – витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4.   Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

  Суддя                                                                                                Л.Б. Іванова