09.12.09  

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,   м. Чернігів                                                                                                                        тел. 698-166

проспект Миру , 20                                                                                                                              тел. 678-853

  Іменем України

РІШЕННЯ

  08 грудня 2009року                                                             Справа № 8/161

  За позовом:          Акціонерного товариства закритого типу "Ритм", вул. Старобілоуська, 71, м. Чернігів, 14021

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Про стягнення 9062грн.25коп.  

Суддя   Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ   СТОРІН:

Від позивача:  Мошкіна Н.Л. –юрисконсульт, довіреність № б/н від 05.01.2009р.  

Від відповідача:  не з’явився.

С У Т Ь    С П О Р У:

  Позивачем заявлено про стягнення з відповідача 8500грн. безпідставно набутих коштів, які були перераховані позивачем на підставі платіжного доручення №14575 від 09.09.08р., 402грн.76коп. інфляційних нарахувань за березень-вересень 2009р. та 159грн.49коп. процентів річних за період з 18.03.09р. по 20.10.09р.

Відповідач відзив на позов не надав. Справа розглядається на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами. Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням за №1479984, але останній не скористався своїм правом приймати участь у господарському процесі. Враховуючи, що судом не визнавалася обов’язковою явка в судове засідання уповноважених представників сторін, суд вважає за можливе вирішити спір у відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2008р. позивач платіжним дорученням №14575 перерахував на поточний рахунок відповідача 17000грн.

Факт списання грошових коштів в сумі 17000грн. з поточного рахунку позивача підтверджується оригіналом вищезазначеного платіжного доручення з відміткою банківської установи про проведення платежу, а також довідкою ВАТ “Державний експортно-імпортний банк” від 21.10.09р. №076-005/5107 про перерахування коштів на поточний рахунок відповідача.

Як вбачається із виписки з особового рахунку позивача, наданої до матеріалів справи, грошові кошти в сумі 17000грн., які надійшли від позивача, зараховані на поточний рахунок відповідача 09.09.08р., а отже, відповідачем було отримано від позивача 17000грн.

Відповідно до призначення, вказаного позивачем у платіжному дорученні, грошові кошти перераховувалися як “оплата за торговий кіоск згідно рахунку №7 від 01.09.08р.”

Згідно із ст.173 Господарського кодексу України, господарським зобов’язанням є зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

В силу ст.174 Господарського кодексу України визначаються підстави виникнення господарських зобов’язань, серед яких зазначено, в тому числі про господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, що не суперечать закону. Крім того, господарські зобов’язання можуть виникнути внаслідок придбання або збереження майна суб’єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Аналогічні норми містяться у ст.ст.11 та 509 Цивільного кодексу України.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що спірна сума була перерахована відповідачу помилково, без мети отримання від останнього будь-якого товару або продукції.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладений обов’язок доведення обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як зазначає позивач, ним в усному порядку було повідомлено відповідача про факт помилкового перерахування коштів, після чого відповідачем були частково повернуті безпідставно отримані кошти позивачеві в розмірі 6500грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням за №1 від 30.10.08р.

Із матеріалів справи вбачається, що в листі за №372 від 04.03.09р., який отриманий відповідачем 10.03.09р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення за №499116,  позивач вимагав повернути безпідставно отримані кошти в розмірі 10500грн.

Відповідачем були частково повернуті безпідставно отримані кошти позивачеві в розмірі 2000грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за №2 від 30.07.09р. та №3 від 30.10.09р. Таким чином, відповідачем повернуто позивачеві 8500грн. безпідставно отриманих коштів.

Відповідачем не представлено суду доказів укладення між сторонами у справі договорів, або вчинення правочинів (угод), на підставі яких у позивача виникло зобов’язання по оплаті виконаних робіт за ремонт торгового кіоску, а у відповідача виникло зобов’язання по виконанню ремонту кіоску, а також доказів пред’явлення позивачу рахунку №7 від 01.09.08р. на оплату за торговий кіоск в сумі 17000грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що грошові кошти в сумі 17000грн. на підставі платіжного доручення №14575 від 09.09.08р. були перераховані відповідачу безпідставно, та також безпідставно були отримані відповідачем. Враховуючи, що відповідачем добровільно повернуто 8500грн., залишок безпідставно отриманих ним коштів становить  8500грн.

Згідно зі ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань. Дана норма кореспондується із ст.526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні не встановлений строк його виконання, то таке зобов’язання має бути виконано протягом 7 днів від дня пред’явлення вимоги. Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем вимоги позивача 10.03.09р., тому зобов’язання по поверненню безпідставно отримані грошові кошти відповідач повинен був виконати в строк до 17 березня 2009р. включно.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов’язань по поверненню безпідставно отриманих коштів у  строк до 17.03.09р., на момент прийняття рішення доказів погашення боргу відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 8500грн. безпідставно отриманих коштів.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на згадану норму позивач просить стягнути з відповідача 402грн.76коп. інфляційних нарахувань за березень-вересень 2009р. та 159грн.49коп. процентів річних за період з 18.03.09р. по 20.10.09р.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов’язань, розрахунок процентів річних та інфляційних нарахувань складений відповідно до норм чинного законодавства, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 402грн.76коп. інфляційних нарахувань за березень-вересень 2009р. та 159грн.49коп. процентів річних за період з 18.03.09р. по 20.10.09р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, і з відповідача має бути стягнуто 8500грн. безпідставно набутих грошових коштів, 402грн.76коп. інфляційних нарахувань та 159грн.49коп. процентів річних.         

В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.173,174 Господарського кодексу України, ст.ст.509,526,530,625,1212,1213 Цивільного кодексу України, ст.ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

  В И Р І Ш И В:

  Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АКБ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528) на користь Акціонерного товариства закритого типу “Ритм”, вул.Старобілоуська,71, м. Чернігів (ідентифікаційний код 05507152, р/р 2600301762487 в Чернігівському відділені ВАТ «Укрексімбанк», МФО 353649) 8500грн. безпідставно набутих грошових коштів, 402грн.76коп. інфляційних нарахувань, 159грн.49коп.   процентів річних, 102грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

  Суддя                                                                            Т.Г.Оленич