Ухвала

15 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 183/6375/16

провадження № 61-6203 ск 18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

2 листопада 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2017 року, яка не відповідала вимогам частини другої статті 328 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України; в редакції, чинній на час звернення до суду з касаційною скаргою), зокрема, заявником не додано рішення суду першої інстанції та квитанції про сплату судового збору. Разом з тим, ОСОБА_1 необхідно було уточнити вимоги до суду касаційної інстанції і надати виправлену касаційну скаргу, в якій чітко зазначити яке саме судове рішення апеляційного суду оскаржується. Касаційна скарга подана на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року, в резолютивній частині касаційної скарги заявник просить скасувати ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2017 року (провадження №183/5079/16-ц, справа № 22ц/774/6702/17), натомість додає до неї копію рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року (провадження № 22-ц/774/2885/17, справа № 183/6375/16).

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 листопада 2017 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків поданої касаційної скарги до 25 листопада 2017 року, але не пізніше п'яти днів з дня отримання ухвали.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон від 3 жовтня 2017 року), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У грудні 2017 року вказану касаційну скаргу ОСОБА_1 передано до Верховного Суду.

На виконання зазначеної ухвали судді, заявником на адресу суду надіслано копії рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2017 року у справі № 183/6375/16, касаційну скаргу в новій редакції, в якій він просить скасувати ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року (провадження №183/5079/16-ц, справа № 22ц/774/6702/17), та заяву про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, заявником надано копію рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року у справі № 183/6375/16 (провадження № 22-ц/774/2885/17), проте у резолютивній частині касаційної скарги в новій редакції він просить скасувати ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року (провадження №183/5079/16-ц, справа № 22ц/774/6702/17), але доказів постановлення такої ухвали не надає. Таким чином, підстав вважати, що ОСОБА_1 належним чином виконав вимоги ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 листопада 2017 року, немає.

Крім того, заявником не надано документа про сплату судового збору, однак заявлено клопотання про звільнення від його сплати, а в разі неможливості - відстрочення такої сплати, посилаючись на скрутне матеріальне становище, а саме: відсутність доходів. На підтвердження цієї обставини ОСОБА_1 надано копії розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою, за 2016 рік, посвідчення адвоката та свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до положень статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Оскільки з наведених заявником доводів не вбачається підстав для звільнення останнього від сплати судового збору чи відстрочення його сплати на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір», то клопотання необхідно залишити без задоволення.

Таким чином, станом на 15 лютого 2018 року вимоги ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 листопада 2017 року в повному обсязі не виконано.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Аналогічні положення містилися у статті 121 ЦПК України 2004 року.

Оскільки у відведений судом строк, станом на 15 лютого 2018 року недоліки касаційної скарги ОСОБА_1 в повному обсязі не усунуто, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявникові.

Слід звернути увагу заявника, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись статтями 185, 392, 393, підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2017 року визнати неподаною та повернути заявникові.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. О. Кузнєцов