ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/8407/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів у складі судді Носа С.П., судді Кухтея Р.В., судді Яворського І.О. від розгляду апеляційної скарги Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 (суддя - Сакалош В.М., м. Львів, повний текст постанови виготовлено 22 червня 2017 року) у справі №813/4686/16 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Львівського апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 у справі №813/4686/16 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_2 заявила відвід суддям Носу С.П., Кухтею Р.В., Яворському І.О з мотивів наявності сумнівів у їх неупередженості, про що подала відповідну заяву, яка обґрунтована тим, що вказані судді порушили основні принципи адміністративного судочинства та прямо зацікавлені у результаті розгляду справи на користь відповідача.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року визнано необґрунтованою зазначену вище заяву, зупинено апеляційне провадження у справі до вирішення питання про відвід колегії суддів.

За правилами ч.4 ст.40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви представника позивача про відвід складу колегії суддів, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Частиною 11 вказаної статті визначено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Статтею 37 КАС України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннямист.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України".

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Вказане положення узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Разом з тим, аналіз змісту заяви про відвід дає підстави дійти висновку, що така ґрунтується виключно на доводах про те, що колегія суддів у судовому засіданні необґрунтовано відмовила у задоволенні клопотання сторони позивача про недопуск до участі в справі представника відповідача Чабана О.С.

Наведені представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у заяві про відвід колегії суддів обставини не можуть слугувати підставами для відведення суддів як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості, оскільки за правилами ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Наявності інших підстав, передбачених ст.36 та ст.37 КАС України для відводу суддів заявником не надано.

Будь-які докази, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість складу колегії суддів у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості при розгляді даної справи, у матеріалах справи та доводах заяви про відвід відсутні.

Враховуючи зазначене вище, а також те, що заявник не обґрунтував підстави для відводу колегії суддів в особі судді Носа С.П., судді Кухтея Р.В., судді Яворського І.О., така не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 37, 38, 39, 40, 325, 328 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів у складі судді Носа С.П., судді Кухтея Р.В., судді Яворського І.О. в адміністративній справі №813/4686/16 (апеляційне провадження №876/8407/17) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. В. Ніколін

судді О. М. Гінда

Д. М. Старунський