ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

15.02.2018Справа № 910/10554/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області

до відповідачів 1. Київської обласної ради

2. Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства 3.Товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство

«Київське»

треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

1. Гнідинська сільська рада Бориспільського району Київської області

2. Фермерське господарство «Сонячне»

3. Фермерське господарство «Простоквашино-2012»

про визнання незаконним і скасування рішення та визнання недійсним договору

Представники:

від позивача Шиленко М.В. (за посв.)

від відповідача-1 Кушніренко Ю.М. (за дов.)

від відповідача-2 не прибув

від відповідача-3 Абакаров М.М. (за дов.)

від третіх осіб не прибули

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської обласної ради (відповідача-1), Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (відповідача-2), товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Київське» (відповідача-3) про визнання незаконним і скасування рішення Київської обласної ради від 28.11.2013 № 716-35-VI та визнання недійсним договору від 17.12.2013 про умови ведення мисливського господарства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2016 у справі № 910/10554/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017, позов задоволено повністю.

31.10.2017 Вищий господарський суд України скасував рішення господарського суду міста Києва від 19.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017, справу передав на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Суд своєю ухвалою від 21.11.2017 розгляд справи призначив на 04.12.2017.

18.01.2017 суд призначив у справі підготовче засідання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Київське» (відповідач-3) заявив клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки прокурор не обґрунтував в чому полягає порушення відповідачами інтересів держави та не вказує в інтересах якого органу він звертається. На думку відповідача-3, прокурор повинен був звернутися з позовом в інтересах Київського обласного та по м. Києву управління лісового ти мисливського господарства про незаконність користування відповідачем-3 мисливськими угіддями та захист тваринного світу. При цьому підставою такого звернення було б повідомлення прокуратурі від вказаного управління про наявність факту порушення чинного законодавства України.

До територіальної юрисдикції Бориспільської місцевої прокуратури Київської області не входить Києво-Святошинський та Обухівський район Київської області, у зв'язку з чим у прокурора відсутні підстави для звернення до суду в інтересах держави з позовною вимогою про визнання недійсним повністю договору про умови ведення мисливського господарства від 17.12.2013, укладеного між відподвачем-2 та відповідачем-3.

Вирішуючи дане клопотання суд виходить з такого.

Звернення прокурора із заявою до господарського суду - це правовий спосіб його реагування на встановлені порушення закону. Прокурор є специфічним учасником господарського процесу, процесуальна правосуб'єктність якого дещо відрізняється від інших учасників судового процесу. Зокрема, можливість набуття прокурором статусу позивача відрізняє його від статусу останнього, оскільки, по-перше, прокурор захищає в господарському суді не власні інтереси, а позивача - свої матеріальні права та інтереси, по-друге, прокурор має публічний характер зацікавленості у справі, а позивач - суб'єктивний, матеріально-правовий, по-третє, прокурор в господарському процесі не є представником держави, а виступає як посадова особа правоохоронного органу - прокуратури.

У зв'язку з цим, виходячи з цілісності прокуратури України як єдиної системи та статусу прокуратури як державного органу, покликаного забезпечувати верховенство права, єдність і зміцнення законності, захист прав і свобод людини і громадянина, інтересів суспільства і держави, визначення прокурора у господарському процесі уособлює прокурорів всіх рівнів незалежно від їх територіально чи предметно-зонального поділу.

Отже, у цій справі позивачем є прокурор як представник прокуратури України, а тому доводи щодо порушення територіальної юрисдикції Бориспільської місцевої прокуратури Київської області при подачі позову не є підставою для залишення позову без розгляду.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання визначає Закон України «Про мисливське господарство», який забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу.

Мисливством, у розумінні наведеного закону, є вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь.

Мисливські угіддя - це ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства;

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про мисливське господарство», мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Органи державної влади здійснюють права власника щодо всіх мисливських тварин, за винятком тих, які в порядку, установленому цим Законом та іншими актами законодавства, передані до комунальної власності чи приватної власності юридичних і фізичних осіб.

Оскільки підстави позову пов'язані з порушенням процедури надання у користування мисливських угідь, та, відповідно, ведення мисливського господарства, позов носить характер захисту об'єктів права власності Українського народу. Виходячи з того, що Київське обласне та по м. Києву управління лісового ти мисливського господарства, як орган державної влади, на якого покладено обов'язок здійснення права власності, є особою, яка, як вважає прокурор, допустила порушення права власності Українського народу, є правомірним звернення прокурора до суду як самостійного позивача.

З огляду на викладене, клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Київське» про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 182, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «Київське» в клопотанні про залишення позову без розгляду.

Ухвала набрала законної сили 15.02.2018 та оскарженню не підлягає.

Суддя С. А. Ковтун