П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 року м. Рівне

Апеляційний суд Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Бондаренко Н.В., Шимківа С.С.

секретар судового засідання Москалик Т.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - орган опіки і піклування Зарічненської районної державної адміністрації, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2017 року в справі № 561/378/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки і піклування Зарічненської районної державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, встановлення способів участі у їх вихованні, ухваленого під головуванням судді Зейкан Н.М. об 15 год. 15 хв. в приміщенні Зарічненського районного суду Рівненської області, повний текст якого складено 16.11.2017 р.,

В С Т А Н О В И Л А :

08 червня 2017 року ОСОБА_1 подав до Зарічненського районного суду позовну заяву, в якій зазначав, що під час перебування із ОСОБА_2 у шлюбі у них народилось троє дітей.

Через погіршення сімейних стосунків з квітня 2017 року вони із відповідачкою проживають окремо, але через неприязні стосунки вони не можуть дійти згоди щодо участі батька у вихованні своїх дітей, а тому просив суд зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у спілкуванні із дітьми та визначити спосіб його участі у вихованні своїх дітей.

_____________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/787/157/2018 Головуючий у 1 інстанції : Зейкан Н.М.

Доповідач : Григоренко М.П.

Рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні батька ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визначити ОСОБА_1 наступні способи участі у вихованні дітей.

Побачення батька з дітьми:

- кожну суботу місяця з 10.00 год. до 17.00 год. за місцем проживання матері в АДРЕСА_1;

- четверту пятницю місяця з 15.00 год. до неділі 20.00 год. з виїздом дітей за місцем проживання батька після досягнення дітьми віку шести років;

- в період шкільних зимових та весняних канікул протягом одного тижня за місцем проживання батька;

- один місяць в літній період за попереднім погодженням із матір»ю дітей (для оздоровлення та санаторного відпочинку).

Зустрічі батька з дітьми:

- у свято Нового року (1-2 січня) в дні релігійного свята Різдва кожного парного року з 30 грудня 15-00 год. до 15 січня 15-00 год. після досягнення дітьми віку шести років;

- в дні релігійного свята - Великодня кожного непарного року з п'ятниці 15-00 год. до вівторка 15-00 год. після досягнення дітьми віку шести років.

За погодженням сторін дні, призначені для зустрічей батька з дітьми можуть переноситись на інші дні.

В поданій апеляційній скарзі на вказане рішення відповідач ОСОБА_2 вказує, що будь-яких перешкод у спілкуванні позивачу із своїми дітьми вона не чинити і у справі відсутні будь-які належні та допустимі докази з даного приводу, а тому суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Спосіб участі позивача у вихованні дітей було визначено судом першої інстанції без належного врахування висновків органу опіки та піклування, оскільки було необґрунтовано зменшено вік дітей, з настанням якого позивач зможе забирати дітей по місцю свого проживання, а тому оскаржуване рішення в цій частині взагалі підлягає скасуванню як незаконне.

Вважає, що в даному випадку документом, який регулює дане питання є висновок органу опіки та піклування, в якому вирішено з врахуванням віку кожної дитини та її потреб, визначити способи участі у вихованні дітей ОСОБА_1, які містять вимоги з виїздом їх за місцем проживання батька після досягнення ними не шести, а семи років.

Крім того, при винесені оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було враховано істотні обставини, які стосуються фізичного та психічного здоров'я їхнього старшого сина - ОСОБА_3, у зв'язку із чим обраний судом спосіб участі позивача у вихованні останнього, який буде пов'язаний із виїздом вказаної дитини по місцю проживання свого батька у відсутності своєї матері, може негативно вплинути на подальший розвиток цієї дитини, у зв'язку із чим, в порядку виконання приписів ч.2 ст. 171 СК України, було необхідно заслухати і думку дитини з даного приводу.

Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні батька ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та в частині визначення способів участі у вихованні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1: четверту п'ятницю місяця з 15.00 год. до неділі 20.00 год. з виїздом дітей за місцем проживання батька після досягнення дітьми віку шести років; в період шкільних зимових та весняних канікул протягом одного тижня за місцем проживання батька; один місяць в літній період за попереднім погодженням із матір'ю дітей (для оздоровлення та санаторного відпочинку); у свято Нового року (1-2 січня) в дні релігійного свята Різдва кожного парного року з 30 грудня 15-00 год. до 15 січня 15-00 год. після досягнення дітьми віку шести років; в дні релігійного свята - Великодня кожного непарного року з п'ятниці 15-00 год. до вівторка 15-00 год. після досягнення дітьми віку шести років та в цій частині відмовити у задоволенні позову.

Рішення суду в частині визначення ОСОБА_1 способів участі у вихованні дітей (побачення, зустрічі батька з дітьми): четверту п'ятницю місяця з 15.00 год. до неділі 20.00 год. з виїздом дітей за місцем проживання батька після досягнення дітьми віку шести років; в період шкільних зимових та весняних канікул протягом одного тижня за місцем проживання батька; один місяць в літній період за попереднім погодженням із матір'ю дітей (для оздоровлення та санаторного відпочинку); у свято Нового року (1-2 січня) в дні релігійного свята Різдва кожного парного року з 30 грудня 15-00 год. до 15 січня 15-00 год. після досягнення дітьми віку шести років; в дні релігійного свята - Великодня кожного непарного року з п'ятниці 15-00 год. до вівторка 15-00 год. після досягнення дітьми віку шести років змінити, визначивши ОСОБА_1 вищезазначені способи участі у вихованні (побачення, зустрічі батька з дітьми) після досягнення сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 семи років.

Рішення суду в частині визначення ОСОБА_1 способу участі у вихованні дітей (побачення батька з дітьми): кожну суботу місяця з 10-00 год. до 17-00 год. за місцем проживання матері в АДРЕСА_1 - залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною, тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_9 просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст.150,151,153,159 СК України та вважав встановленим, що відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні із дітьми, а тому судом має бути визначено спосіб участі останнього у вихованні своїх дітей із врахуванням висновку органу опіки та піклування.

Даний висновок суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, наявним у справі доказам та ґрунтується на законі.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків оскаржуваного рішення, оскільки ці доводи зводяться до посилання на ті ж самі обставини та наведення обґрунтувань заявлених вимог, які вказані у запереченнях на позов, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні і колегія суддів повністю погоджується із цією оцінкою та прийнятим рішенням у даній цивільній справі.

По справі встановлено, що хоча позивач та відповідач до цього часу і перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають троє малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, але фактично шлюбних відносин не підтримують і проживають окремо.

Відсутності взаємної згоди між позивачем та відповідачем щодо участі батька у вихованні своїх дітей випливає безпосередньо із обставин даної справи, оскільки сам факт заперечення ОСОБА_2 проти запропонованого її чоловіком способу його участі у вихованні своїх дітей вже свідчить про це і тому доведенню ще будь-якими доказами не потребує.

Крім того, в матеріалах справи містяться судові рішення, які стосуються притягнення позивача до адміністративної відповідальності за нібито вчинення ним насильства в сім'ї, із змісту яких вбачається, що між сторонами у даній справі дійсно існують неприязні стосунки і відсутнє взаєморозуміння.

Колегія суддів не вбачає будь-якого порушення в тому, що судом першої інстанції було визначено спосіб участі позивача у вихованні своїх дітей з виїздом їх по місцю проживання свого батька після досягненням ними шестирічного віку, а не семирічного віку, як про це було зазначено у висновку органу опіки та піклування, оскільки чинне законодавство України не містить будь-яких категоричних обмежень у цьому питанні.

Будь-які докази, які б свідчили про неналежне виконання позивачем своїх батьківських обов'язків та вказували б на те, що спілкування останнього із своїми дітьми у відсутності матері буде мати будь-які негативні наслідки, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно ст.153 Сімейного кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.

У відповідності до ст.159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення..

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2017 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382, 384, п.2 ч.3 ст.389, 390 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 15 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, з підстав неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, крім випадків, перелічених у частині 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 16.02.2018 року.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : Н.В. Бондаренко

С.С. Шимків