Справа № 460/3401/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Гоцко В.І.

Провадження № 22-ц/783/6896/17 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія:81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Струс Л.Б.,

при секретарі: Цапові П.М.,

за участю: представника апелянта ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

позивача ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та Домажирської сільської ради на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 25 травня 2016 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_6 до Яворівської районної державної адміністрації у Львівській області, треті особи - Домажирська сільська рада Яворівського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування рішення,-

в с т а н о в и л а:

В вересні 2015 року ОСОБА_6 звернувся в суд із позовом до Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, треті особи - Домажирська сільська рада Яворівського району Львівської області та Рясне - Руська сільська рада Яворівського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування рішення.

25 травня 2016 року представником позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки громадян: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_8, що знаходиться на території Домажирської сільської ради Яворівського району Львівської області.

Оскаржуваною Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 25 травня 2016 року заяву представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 - задоволено.

Накладено арешт на земельні ділянки громадян: ОСОБА_9, який проживає АДРЕСА_1

ОСОБА_10, який проживає у АДРЕСА_2

ОСОБА_2, який проживає АДРЕСА_3

ОСОБА_11, яка проживає в АДРЕСА_4

ОСОБА_8, який проживає у АДРЕСА_5 площею 1,0 га., що знаходиться на території Домажирської сільської ради Яворівського району, Львівської області, до вирішення позовної заяви в суді по суті.

Дану ухвалу оскаржили ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та Домажирська сільська рада.

В апеляційних скаргах зазначають, що позивачка в розумінні ЗК України, не є ані землекористувачем, ані власником земельною ділянкою, а тому вимагати усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, площею 0,06 га не має правових підстав, оскільки її права не порушені. Також, з матеріалів позовної заяви не вбачається будь-яке наявне землекористування позивачкою спірними землями площею 6.0 га. Навпаки, всі докази, листи державних органів вказують на відсутність законного землекористування позивачкою. Посилання позивачки на ст.119 ЗКУ (набувальна давність) недоречне, оскільки ця норма права буде діяти лише з 01.01.2017 року. Також, посилання позивачки на "договір на право тимчасового користування від 27.07.2000 р., укладеного між виконкомом Домажирської сільської ради Яворівського району та виконкомом Рясне-Руської сільської ради Яворівського району строком на 5 років (до 27.07.2005р.), який закінчився і в подальшому не продовжувався, як на підставу особистого землекористування городом площею 0,06га, теж безпідставне. Відтак вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. В матеріалах справи відсутні будь-які докази належності ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,06га і що не накладенням арешту на інші земельні ділянки площею 6,0га існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Забезпечуючи позов суд порушив вимоги ст. 152 ЦПК України як щодо способу забезпечення, так і щодо співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, оскільки позов не стосується майнових прав та інтересів позивача ОСОБА_6, яка бажає, щоб суд усунув перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,06 га, яка їй не належить, шляхом скасування розпорядження голови Яворівської райдержадміністрації від 12.11.2008 року №602. Так, в клопотанні позивач вказала, що існує загроза щодо можливого невиконання рішення суду у зв'язку з відчуженням земельних ділянок, але жодного доказу, що власники земель мають намір продати ділянки, суду не надано. Суд постановляючи ухвалу, не вказує, що позивач надала необхідні докази, але з вказаного приводу суд жодного доказу в ухвалі не зазначив. Враховуючи вищевикладене просять суд скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині накладення арешту на їхні земельні ділянки площею 1,0 га..

Заслухавши суддю - доповідача, представника апелянта ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, які просили задовольнити апеляційну скаргу, позивача ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7 на її заперечення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволенню із наступних підстав.

Задовольняючи заяву представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про забезпечення позову, суд виходив з тих обставин, що така підлягає до задоволення з метою забезпечення виконання позову.

Колегія суддів з такими з таким висновком не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали), суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали), в заяві про забезпечення позову, повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Частиною 3 ст.151 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали), передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ч.1ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Частина 3 ст. 152 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Матеріалами справи встановлено, що представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 в вересні 2015 року звернувся з позовом до Яворівської районної державної адміністрації у Львівській області, треті особи - Домажирська сільська рада Яворівського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,6 га шляхом скасування рішення.

25.05.2016 року представником ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки громадян: ОСОБА_9, який проживає АДРЕСА_1

ОСОБА_10, який проживає у АДРЕСА_2

ОСОБА_2, який проживає АДРЕСА_3

ОСОБА_11, яка проживає в АДРЕСА_4

ОСОБА_8, який проживає у АДРЕСА_5 площею 1,0 га., що знаходиться на території Домажирської сільської ради Яворівського району, Львівської області, до вирішення позовної заяви в суді по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду є земельна ділянка площею 0,06 га, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Яворівський р-н., с. Кожичі, та розпорядження голови Яворівської райдержадміністрації від 12.11.2008 року №602.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Оскаржуваною ухвалою накладено арешт на земельні ділянки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8, тобто, судом вирішено питання про права згаданих осіб, в той час як вказані особи не були сторонами в даній справі. Даним забезпеченням позову порушено права інших власників земельних ділянок, до яких позов не пред'явлено, в зв'язку з чим такий вид забезпечення позову до самого позову не є співмірним та неприпустимим.

Сам факт звернення до суду з позовом не може бути безумовною підставою для забезпечення позову без достатніх доказів, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В даному випадку відсутні будь які докази на підтвердження того, що в випадку невжиття заходів забезпечення позову обраних заявником може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та Домажирської сільської ради задовольнити, а Яворівського районного суду Львівської області від 25 травня 2016 року про забезпечення позову скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про забезпечення позову - відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_8, Домажирської сільської ради - задовольнити.

Ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 25 травня 2016 року про забезпечення позову - скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про забезпечення позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 12.02.2018 року.

Головуючий : О.М. Ванівський

Судді: Р.П. Цяцяк

Л.Б. Струс