Справа № 2-а-5646/09/2270/10
П О С Т А Н О В А
іменем України
24 листопада 2009 року Хмельницький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого – судді Романішина В.Л.,
при секретарі Тимощуку І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області
про визнання протиправними та скасування акту перевірки та податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в :
Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Дунаєвецькому районі про визнання протиправним та скасування Акту про результати планової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) №456/1740/2619602714 від 06 травня 2009 року та прийнятого на основі нього податкового повідомлення-рішення №0019841740/0 від 14 травня 2009 року, яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 162 550,50 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 106 667 грн., за штрафними санкціями в сумі 55 883,50 грн.
Позивач вказує, що перевірка проводилась з порушеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами; висновки, викладені в акті перевірки, являються помилковими, а винесене на основі них податкове повідомлення-рішення – безпідставним. Зокрема, позивач зазначає, що посадовими особами відповідача не дотримано вимог щодо термінів повідомлення про початок перевірки та термінів її проведення. Поряд з цим, позивач зазначає, що по закінченні перевірки його не ознайомлено з актом перевірки, не відібрано пояснень щодо виявлених порушень та незаконно нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 55 883,50 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить суд задоволити їх в повному обсязі з підстав, викладених в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подав письмові заперечення на позовну заяву, де зазначив, що Акт перевірки та винесене на основі нього податкове повідомлення-рішення являються правомірними, а висновки планової виїзної перевірки - обґрунтованими. Представник ДПІ в Дунаєвецькому районі зазначив, що за результатами планової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) встановлено порушення ОСОБА_1 п.п. 3.1.3 п. 3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість». Зокрема, позивачем не подано декларації по податку на додану вартість до податкової інспекції за 15 податкових періодів та не нараховано податок на додану вартість в сумі 106 667 грн., в тому числі за листопад 2007 р. в сумі 15 338 грн., грудень 2007р. в сумі 13 950 грн., травень 2008р. в сумі 14 493 грн., червень 2008р. в сумі 38 236 грн., липень 2008р. в сумі 18 149 грн., вересень 2008р. в сумі 6 471 грн. та листопад 2008р. в сумі 30 грн. Щодо твердження позивача про порушення порядку проведення перевірки, представник ДПІ в Дунаєвецькому районі повідомив, що вони є необґрунтованими та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
ДПІ в Дунаєвецькому районі Хмельницької області вважає свої дії правомірними та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд визнає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що платник податків –фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований у Дунаєвецькій райдержадміністрації 23 червня 1999 року. Вид діяльності – оптова торгівля будівельними матеріалами. У період з 10 квітня 2009 року по 23 квітня 2009 року (з наступним продовженням на 5 робочих днів з 24 квітня по 30 квітня 2009 року) інспекторами ДПІ в Дунаєвецькому районі проведено планову виїзну документальну перевірку господарської одиниці позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року.
В позовній заяві позивач посилається на те, що відповідач порушив терміни повідомлення про початок проведення виїзної планової перевірки.
Відповідно до ч.4 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
В направленні на проведення перевірки №213 від 10.04.2009р. вказано, що виїзну планову документальну перевірку фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ДПІ в Дунаєвецькому районі проводитиме з 10 квітня 2009 року по 23 квітня 2009 року. Таким чином, суд вважає, що позивача було належним чином повідомлено про терміни проведення перевірки.
Відповідно до ч.9 ст.11-1 Закону тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів.
Згідно з ч.11 ст.11-1 Закону продовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.
З огляду на вказане, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що працівники податкової інспекції безпідставно продовжили терміни перевірки і не повідомили його про причини її продовження, оскільки дане твердження повністю спростовується направленням на перевірку №239 від 24.04.2009р. в якому вказані терміни проведення перевірки та поставлений підпис ОСОБА_1, який засвідчує факт повідомлення його з даним направленням. Поряд з цим, в Наказі ДПІ в Дунаєвецькому районі №174 від 24 квітня 2009 року «Про зміну складу перевіряючих та продовження термінів проведення перевірки фізичної особи – підприємця ОСОБА_1» чітко вказано причину та термін продовження проведення планової виїзної документальної перевірки.
Відповідно до п.4.7. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок) у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання, що перевірений, від підписання акта перевірки службовими особами органу державної податкової служби складається акт довільної форми, що засвідчує факт такої відмови. Акт відмови підписується не менш як трьома службовими особами.
Судом встановлено, що позивач відмовився від підпису акту та отримання матеріалів перевірки про що свідчить Акт відмови від отримання акта документальної перевірки від 06 травня 2009 року, належним чином оформлений та підписаний трьома посадовими особами податкової інспекції. У зв’язку з відмовою платника від отримання матеріалів перевірки, Акт про результати планової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) №456/1740/2619602714 від 06 травня 2009 року було направлено поштою з повідомленням про вручення. Вказане відправлення отримано ПП ОСОБА_1 14 травня 2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення №510752. З огляду на це, посилання позивача на позбавлення його права на написання заперечення на акт перевірки є необґрунтованим, так як позивач сам відмовився від отримання матеріалів перевірки.
Щодо вимог позивача про визнання акта перевірки нечиним, то в цій частині провадження у справі має бути закрите на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, оскільки акт не має обов’язкового характеру і не встановлює для позивача обов’язків, а тому, він не є рішенням у розумінні пункту 1 частини 1 статті 17 КАС.
Щодо суті виявлених порушень податкового законодавства та винесення у зв’язку з цим податкового повідомлення – рішення суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року фізична особа – підприємець ОСОБА_1 здійснював діяльність на загальній системі оподаткування. Загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, сплачена позивачу покупцями товарів (послуг) за період з 01.01.207 року по 30.09.2007 року сукупно складає 317 629,45 грн., а тому ОСОБА_1 підлягав обов’язковій реєстрації платником податку на додану вартість у відповідності до пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов’язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без врахування податку на додану вартість).
Виходячи з вищевикладеного, у період з 01.01.2007 року по 30.09.2007 року фізична особа – підприємець ОСОБА_1 перебуваючи на загальній системі оподаткування в вересні 2007 року перевищив 300 000 гривень, здійснивши поставку товарів (послуг) в розмірі 317 629,45 грн. та не виконав вимоги пп.2.3.1 п.2.3 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону об’єктом оподаткування є поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю). Таким чином, поставка товарів (послуг) фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
Згідно абз.2 п.9.4 ст.9 Закону якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену пп.2.3.2 п.2.3 ст.2 цього Закону не більше ніж у два рази, така особа зобов’язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.
Судом встановлено, що позивач до 20 жовтня 2007 року не подав заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість та, відповідно, не зареєструвався платником даного податку.
Відповідно до абз.4 п.9.4 ст.9 Закону особа, що не надсилає заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість у вказані випадки та строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Згідно з абз. «а» пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Перевіркою встановлено, що позивачем, в порушення пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не подано до ДПІ в Дунаєвецькому районі декларації по податку на додану вартість за жовтень – грудень 2007 року, 2008 рік, тобто не подано декларацій за 15 податкових періодів.
Згідно підпункту «б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.
Відповідно до пп.17.1.3. п.17.1 ст.17 вказаного Закону у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Враховуючи вище вказане та проаналізувавши наявний в матеріалах справи розрахунок суми штрафних санкцій по податку на додану вартість, суд приходить до висновку, що ДПІ в Дунаєвецькому районі Хмельницької області правомірно визначено суму фінансових санкцій щодо ОСОБА_1 в розмірі 55 883,50 грн.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд вважає, що Державною податковою інспекцією в Дунаєвецькому районі Хмельницької області в повній мірі доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення – рішення.
Керуючись, Законами України «Про державну податкову службу в Україні», «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства,
п.ч.1 ст. 157, ст.ст. 160, 163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0019841740/0 від 14 травня 2009 року залишити без задоволення.
В частині вимог про визнання протиправним та скасування Акту про результати планової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) №456/1740/2619602714 від 06 травня 2009 року провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів.
С у д д я