УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2008 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Шишка А.І.,

суддів: Стефанів Н.С., Девляшевського В.А.,

секретаря Пожар Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Верховинської селищної ради про визнання рішення сесії від 26.02.2000 року не чинним та зобов'язати надати йому пасовище площею 0, 47 га в оренду за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховинського районного суду від 15 травня 2008 року, -

встановила:

Рішенням Верховинського районного суду від 15 травня 2008 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні даного позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що суд не звернув уваги на те, що йому 05 травня 2005 року надано відповідачем дозвіл на виготовлення технічної документації на надання в оренду 0, 47 га, а 26 лютого 2008 року йому відмовлено у затвердженні цієї техдокументації через відсутність згоди суміжних землекористувачів.

У даний час він одержав згоду суміжників, оплатив кошти за витоплення техдокументації, тому просить рішення скасувати, а позов задовольнити.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 125 ЗК України право власності та право постійного

Справа № 22-ц-968/2008 р. Головуючий у І інстанції Данилюк М.П.

Категорія 23  Суддя-доповідач Шишко А.І.

користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Позивач у судовому засіданні не довів, що він набув права користування спірною земельною ділянкою.

Не підтверджують цього і додані ним до апеляційної скарги докази.

Спірна земельна ділянка відноситься до земель вільного земельного фонду Верховинської селищної ради і перебуває у користуванні групи громадян під пасовище.

Відповідно до ст. 34 ЗК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку в тому, що відповідач правильно врахував інтереси громадян, які користуються спірною ділянкою, як пасовищем, та обгрунтовано відмовив позивачу в укладенні договору оренди цієї ділянки та відмінив своє рішення від 05 травня 2005 року.

Рішення постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його обгрунтованості не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Верховинського районного суду від 15 травня 2008 року по даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку, безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.