справа № 2-2330/09  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

10 серпня 2009 року                                                     м. Чернігів  

Новозаводський районний суд міста Чернігова  

в складі: головуючого – судді    Овсієнко Ю.К.                

при секретарі               Безкоровайній Н.В.  

з участю: відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –  

  в с т а н о в и в:  

05 червня 2009 року ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 23 жовтня 2007 р. між ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір  № 35-10\07-МФ, згідно якого позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності банк повинен надати кредитні ресурси в сумі 25000,00 грн., із сплатою  25 % річних, із строком повернення до 22 квітня 2009 р. Банк виконав свої зобов’язання за вищевказаним договором.  Відповідно до умов договору  позичальник зобов’язувався щомісячно в термін з 1 по 10 число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за кредитними ресурсами у розмірі встановленому графіком погашення кредиту і нарахованими відсотками. В порушення п. 3.2. та п. 4.3 кредитного договору позичальник систематично порушувала графік повернення кредитних ресурсів, несвоєчасно сплачував нараховані  проценти та комісійну винагороду за користування кредитом, чим не виконала свої зобов’язання за вищевказаним кредитним договором. Відповідно до п.6.1. кредитного договору за прострочення  повернення кредитних ресурсів таабо сплати відсотків, позичальник  повинен сплатити банку пеню із розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов’язання сплати процентів за весь час фактичного користування кредитними ресурсами.   В якості забезпечення зобов’язання 23 жовтня 2007 року були укладені договори поруки з ОСОБА_3 № 35-10/07-МФ-П1 та ОСОБА_2 № 35-10/07-МФ-П2, згідно якого поручителі відповідають перед кредитором за виконання обов’язків за кредитним договором в тому ж розмірі що і боржник. В добровільному порядку відповідачі борг не сплачують, в зв’язку з чим позивач звертається до суду з вимогою про примусове стягнення заборгованості, яка станом на   28 травня 2009 року становить 25117,71 грн., а   також просить стягнути з відповідачів судові витрати.  

  В судове засідання представник позивача не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Додатково зазначив що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.  

  Відповідачі   ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні заборгованість визнали частково   та суду пояснили, що заборгованість утворилась через скрутний матеріальний стан, по мірі можливості сплатять.    

  Відповідач   ОСОБА_3   в судове засідання не з’явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення слухання справи до суду не надходило. Суд вважає за можливе відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України розглянути справу у відсутність відповідача.  

Вислухавши пояснення відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.  

Судом встановлено, що 23 жовтня   2007 р. між ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір  № 35-10\07-МФ, згідно якого позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності банк повинен надати кредитні ресурси в сумі 25000,00 грн., із сплатою 25% річних, із строком повернення до 22 квітня 2009 року (а.с. 5-8).   В якості забезпечення зобов’язання 23 жовтня 2007 року були укладені договори поруки з ОСОБА_3 № 35-10/07-МФ-П1 та ОСОБА_2 № 35-10/07-МФ-П2, згідно яких поручителі відповідають перед кредитором за виконання обов’язків за кредитним договором в тому ж розмірі що і боржник (а.с. 9-10). В добровільному порядку відповідачі борг не сплачують, в зв’язку з чим позивач звертається до суду з вимогою про примусове стягнення заборгованості, яка станом відповідно до розрахунку заборгованості на   28.05.2009 року становить 25117,71 грн. (а.с. 12-14)   .  

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

  Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.  

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.  

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.  

  Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

  Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.  

  Оскільки відповідач ОСОБА_1 уклав з позивачем кредитний договір, відповідачі   ОСОБА_2 та ОСОБА_3   уклали договори поруки, умови цих договорів відповідачі не виконують, внаслідок чого станом на 28 травня 2009 року існує заборгованість перед позивачем за кредитним договором в сумі 25117 грн. 71 коп., тому з відповідачів підлягає стягненню в солідарному порядку на користь позивача дана сума.  

  Позивачем понесені і документально підтвердженні судові витрати в сумі 251,18 грн. судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, які згідно ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.  

  Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 208, 209, 212-215  ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 554, 623, 625, 629, 1048-1050, 1054  ЦК України, -  

  в и р і ш и в :  

  Позов Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” задовольнити.  

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит” заборгованість за кредитним договором в сумі 25117 грн. 71 коп.  

Стягнути з   ОСОБА_1, на користь Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит”   судовий збір в сумі 83 грн. 73 коп.  

Стягнути з   ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит”   судовий збір в сумі 83 грн. 73 коп.  

Стягнути з   ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит”   судовий збір в сумі 83 грн. 72 коп.  

Стягнути в дольовому порядку з   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит”   витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. по 10 грн. з кожного.  

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду  Чернігівської області  через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви  про апеляційне оскарження рішення. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

  Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було  подано.  

  Суддя Новозаводського  

районного суду м. Чернігова           Ю.К. Овсієнко