ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 року № 22-а-13056/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів: Богаченка С.І., Яворського І.О.,
при секретарі судового засідання Гром В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-словацьке підприємство «Ковосервіс» на постанову господарського суду Закарпатської області від 21 червня 2006 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-словацьке підприємство «Ковосервіс» про стягнення 13 226,22 грн. , -
В С Т А Н О В И Л А:
В травні 2006 року управління Пенсійного фонду в м.Ужгороді звернулось в суд з позовом до ТзОВ «Спільне українсько-словацьке підприємство «Ковосервіс» про стягнення 13226,22 грн., з них 8629,28 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків, 1113,86 грн. пені та 3483,08 грн. штрафних санкцій.
Постановою господарського суду Закарпатської області від 21 червня 2006 року позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача в користь управління Пенсійного фонду в м.Ужгороді 8629,28 грн. недоїмки зі сплати внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, 3483,08 грн. штрафних санкцій та 1113,86 грн. пені. Своє рішення суд мотивував тим, що недоїмка зі сплати внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, штрафна санкція та пеня всього на загальну суму 13226,22 грн. доведені та обґрунтовані позивачем, а тому підлягають стягненню з відповідача.
Постанову суду першої інстанції оскаржило ТзОВ «Ковосервіс» в апеляційному порядку, просить скасувати таку та прийняти нову постанову з тих підстав, що апелянт не заперечує факт наявності заборгованості по заробітній платі і пропорційно перед Пенсійним фондом у м.Ужгороді, але заперечує безпідставне нарахування недоїмки і відповідно пені та штрафних санкцій, всі нараховані внески у визначені строки до фонду будуть виплачені після відновлення роботи підприємства і виплати заробітної плати.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ТзОВ «Ковосервіс» знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду в м.Ужгороді, має статус платника страхових внесків. За період з лютого 2004 року по березень 2006 року підприємство самостійно нарахувало страхові внески на загальну суму 16697,83 грн., що вбачається з поданих управлінню Пенсійного фонду в м.Ужгороді щомісячних розрахунків належних до сплати сум страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування. Такі розрахунки підприємством проведені відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, товариство повинно було сплатити не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення відповідного базового періоду, однак в порушення такого строку частково сплатило управлінню Пенсійного фонду самостійно нараховані страхові внески в сумі 8068,55 грн., а тому сума заборгованості складає 8629,28 грн.
Відповідно до ст.17 Закону №1058 страхувальники зобов»язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно ст.20 Закону №1058 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у передбачені даним Законом строки, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій відповідно до ст.106 вказаного Закону.
За таких обставин позивач підставно своїми рішеннями від 11.08.2004р. та від 02.12.2005р. застосував до товариства фінансові санкції у вигляді стягнення сум страхових внесків відповідно до розрахунку управління 3483,08 грн. та нарахував пеню в сумі 1113,86 грн., яка розрахована за кожний день прострочення платежу в розмірі 0,1% від суми своєчасно несплачених страхових внесків за період з лютого 2004 року по грудень 2004 року.
Судом першої інстанції правильно не взято до уваги покликання відповідача на те, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з виплатою заробітної плати і товариство в даний час має заборгованість по зарплаті, оскільки відповідно до ст.20 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» виконання страхувальником обов»язку сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України на ставиться в залежність від фактичної виплати сум заробітної плати чи інших доходів працівникам, які працюють у страхувальника на умовах трудового договору чи на інших умовах, передбачених законодавством і такі страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника внесків.
Аналогічні аргументи наведені апелянтом в своїй скарзі на рішення суду, які з наведених вище обставин не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки суперечать чинним нормам законодавства та матеріалам справи, а також не спростовують висновків суду, який прийняв рішення з дотриманням матеріальних та процесуальних норм права.
Керуючись ст.,ст. 160ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-словацьке підприємство «Ковосервіс» залишити без задоволення, постанову господарського суду Закарпатської області від 21 червня 2006 року в справі №9/109 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: С.І. Богаченко
І.О. Яворський
Повний текст ухвали виготовлено 12 листопада 2009 року.