Номер провадження № 22-ц/785/1524/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Оверіна О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого Оверіної О.В.

Судді Журавльова О.Г., Мартинової К.П..

при секретарі Стадніченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 серпня 2012 року по справі за позовом Одеської міської ради до управління Держземагенства України в м. Одесі та ОСОБА_3 , третя особа Одеська регіональна філія ДП “ Центр державного земельного кадастру” про визнання незаконним та скасування правового акту органу державної влади ,

В С Т А Н О В И Л А

Одеська міська рада звернулася до суду з позовом до управління Держземагенства України в місті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0995 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 168-В, виданий 26 червня 2007 року ОСОБА_3 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010750500887, а також витребувати від ОСОБА_3 на користь Одеської міської ради вказану земельну ділянку. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 травня 2007 року, на підставі якого було видано державний акт ухвалою суду було скасовано.

Представник позивача до судового засідання не з’явився направив заяву з проханням розглядати справу у його відсутність. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання не з’явилися були повідомленні про день, час та місце розгляду справи належним чином.

ОСОБА_3 надав письмові заперечення згідно з якими він вказує на порушення та ігнорування позивачем вимог ст. 118 ЗК України, оскільки він звернувшись з заявою про безоплатну приватизацію земельної ділянки до цього часу не отримав жодної відповіді. Спірна земельна ділянка ще з 1957 року не відноситься до Одеської міської ради рішенням виконкому міськради №814 від 16 листопада 1967 року вона була передана заводу “Продмаш”, а пізніше рішенням виконкому Ленінської райради берегова полоса була остаточно закріплена за підприємством для спорудження водних станцій. Тобто його право користування ділянкою є похідним від права заводу як і правовстановлюючі документи на будівлі, власником яких колись був завод “Продмаш”. Право на отримання у власність земельної ділянки було підтверджено рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 04 травня 2011 року та ухвалою апеляційного суду Одеської області від 20 березня 2012 року,тобто суди підтвердили його право законного володільця спірної земельної ділянки.

Відповідач зазначив, що заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 травня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені і визнано за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0995 га, яка розташована за адресою м. Одеса. Миколаївська дорога, 168-В і зобов’язано Одеське управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельним ресурсам видати бланк та підписати державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

На підставі рішення суду Одеське міське управління земельних ресурсів 26 червня 2007 року видало ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0995 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 168-В.

18 квітня 2008 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси вказане

рішення скасовано, а справу призначено до нового розгляду .

Під час нового розгляду справи ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги та рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 4 травня 2011 року було визнано за ОСОБА_3 право на безоплатне отримання земельних ділянок, питання щодо визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0995 га, яка розташована за адресою:м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 168-В.

20 березня 2012 року ухвалою апеляційного суду Одеської області вказане рішення залишено без змін.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 06 серпня 2012 року позовні вимоги Одеської міської ради задоволені.

Суд визнав незаконним та скасував державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0995 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 168-В, виданий 26 червня 2007 року ОСОБА_3 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010750500883.

Суд витребував у ОСОБА_3 на користь Одеської міської ради земельну ділянку загальною площею 0, 0995 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога,168-В.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати , постановити нове рішення яким у задоволенні позову відмовити , вважаючи ,що суд не повно з’ясував обставини справ , порушив вимоги матеріального права , не дав оцінку зібраним по справі доказам, порушив його права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді , коли суд , виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини , вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права , що підлягають застосуванню до даних правовідносин , а за їх відсутності – на підставі закону , що регулює подібні відносини , або виходячи із засад і змісту законодавства України .

Обґрунтованим визнається рішення , в якому повно відображені обставини , що мають значення для даної справи , висновки суду про встановлені і правові наслідки є вичерпними , відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами , дослідженими в судовому засіданні .

Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає .

Постанавлюючи рішення суд виходив з наступного:

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 травня 2007 року позовні вимоги відповідача були задоволені і визнано за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0995 га, яка розташована за адресою: ОСОБА_4, вул.. Миколаївська дорога , 168-В і зобов’язано Одеське управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельним ресурсам видати бланк та підписати державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

На підставі рішення суду Одеське міське управління земельних ресурсів 26 червня 2007 року видало ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0995 га, розташовану за адресою: м. Одеса , вул.. Миколаївська дорога, 168 – В.

18 квітня 2008 року ухвалою суворовського районного суду м. Одеси вказане рішення скасовано, а справу призначено до нового розгляду.

Під час нового розгляду справи ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги та рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 4 травня 2011 року було визнано за ОСОБА_3 право на безоплатне отримання земельних ділянок, питання щодо визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0995 га, яка розташована за адресою:м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 168-В. Рішення суду набрало законної сили.

Постановляючи рішення, за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_3 , управління Держземагенства України в м. Одесі, третя особа Одеська регіональна філія ДП “ Центр державного земельного кадастру” про визнання незаконним та скасування правового акту органу державної влади , суд виходив з того, що рішення Суворовського районного суду від 18 травня 2007 року стало підставою для видачі відповідачу державного акту на право власності на землю скасовано, при новому розгляді справи право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку не підтверджувалось, а відтак зазначений акт є незаконним та підлягає скасуванню.

При ,цьому поза увагою суду залишились інші обставини справи , які мають суттєве значення

Відповідно до ст.120 ЗК України , до особи , яка придбала житловий будинок , будівлю або споруду , переходить право власності на земельну ділянку , на якій вони розмішені , без зміни її цільового призначення , у розмірах , встановлених договором . Якщо договором про відчуження житлового будинку , будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено , до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки , яка необхідна для їх обслуговування .

З пояснень відповідача та його представника вбачається , що ОСОБА_3 був власником будівлі – кафе , що розташовано за адресою м. Одеса , Миколаївське дорога , 168-в , яка належала йому на підставі договору купівлі продажу . Право на ці будівлі ніким не оскаржувалось.

Суд ,задовольняючи позов не вирішив питання відносно будівлі , що розташована на земельної ділянки , не оскаржував право власності на неї, не вирішив питання про це майно.

Крім цього, суд не врахував , що рішеннями суду підтверджено право відповідача ОСОБА_3 на безкоштовну приватизацію спірної земельної ділянки .

За таких обставин рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим .

Крім цього , ОСОБА_3 пояснював , що він відчужив належні йому на праві власності об’єкти нерухомого майна третім особам , у зв’язку з чим у нього не може бути витребувана земельна ділянка за адресою : м. Одеса , Миколаївська дорога , 168-в .

Вищеназвані обставини та доводи скарги не спростовуються матеріалами справи та висновками суду .

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 209 ,303 ,307 ч.1 п.2, 309, 313, 314, 319 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 діючого в інтересах ОСОБА_5 - задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 06 серпня 2012 року – скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення ,яким у задоволенні позовних вимог Одеської міської ради до Управління Держземагенства України в м. Одесі ОСОБА_3 , третя особа Одеська регіональна філія ДП “Цент державного земельного кадастру” про визнання незаконним та скасування правового акту органу державної влади – відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення , проте може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий О.В. Оверіна

Судді К.П. Мартинова

ОСОБА_4