ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
08 серпня 2006 р. |
№ 6/742 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Перепічай В.С.- головуючий, судді Вовк І.В. і Гончарук П.А.,
розглянув касаційні скарги державного підприємства “Управління капітального будівництва та інвестицій”, м. Київ (далі -ДП “УКБ-Інвест”)
на ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2006, від 02.03.2006 та від 20.04.2006
зі справи № 6/742
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Київський універсальний банк”, м. Київ (далі - ТОВ “Київський універсальний банк”)
до товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Трансенерго”, м. Київ (далі -ТОВ “Компанія “Трансенерго”)
та
ДП “УКБ-Інвест”
про стягнення заборгованості у сумі 6 837 217,8 грн.
Судове засідання у розгляді касаційної скарги проведено за участю представників сторін:
позивача - Басараб Н.В. (за довіреністю ТОВ “Київський універсальний банк”),
відповідача - Герасименко Ю.М. (за довіреністю ТОВ “Компанія “Трансенерго”),
Представник ДП “УКБ-Інвест” у судове засідання не з'явився.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.10.2005 (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено: з ТОВ “Компанія “Трансенерго” на користь ТОВ “Київський універсальний банк” стягнуто 4 843 305,34 грн. основного боргу, 1 402 400,58 грн. процентів, 300 054,07 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 65 903,88 грн. пені за прострочення сплати процентів, 51 035,93 грн. трьох процентів річних.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2005 (колегія суддів у складі: суддя Моторний О.А. -головуючий, судді Нечитайло О.М., Кошіль В.В.) прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ “Компанія “Трансенерго” на рішення господарського суду міста Києва від 18.10.2005 з цієї справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2006 (колегія суддів у складі: суддя Моторний О.А. -головуючий, судді Нечитайло О.М., Кошіль В.В.) на підставі статей 24 та 77 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК) до участі у справі залучено ДП “УКБ-Інвест” в якості відповідача -2 та відкладено розгляд апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2006 (колегія суддів у складі: суддя моторний О.А. -головуючий, судді Нечитайло О.М., Кошіль В.В.) відмовлено ДП “УКБ-Інвест” у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2006.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2006 (голова суду Пінчук А.М.) на підставі статті 20 ГПК відхилено заяву начальника ДП “УКБ-Інвест” Слободян П.О. про відвід судді Моторного О.А. у зв'язку з відсутністю належного обгрунтування.
ДП “УКБ-Інвест” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами від 01.03.2006, від 22.03.2006, від 26.05.2006, в яких просить скасувати ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2006, від 02.03.2006, від 20.04.2006 з цієї справи. Усі скарги мотивовано неправомірністю винесених ухвал судом апеляційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність припинення касаційного провадження за цими скаргами.
ДП “УКБ-Інвест” оскаржено в касаційному порядку ухвали Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2006 про залучення іншого відповідача -2 (ДП “УКБ-Інвест”) до участі у справі, від 02.03.2006 про оскарження ухвали апеляційної інстанції від 26.01.2006 та від 20.04.2006 про відвід судді.
Приписом статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких віднесено і забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначену конституційну норму конкретизовано законодавцем у статті 12 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Згідно ж з частиною першою статті 11113 ГПК ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Приписами статей 20, 24 та 77 ГПК не передбачено можливостей для оскарження усіх названих ухвал суду апеляційної інстанції зі справи № 6/742 у касаційному порядку.
Таким чином, наведені ухвали Київського апеляційного господарського суду не могли бути предметом касаційного перегляду, а тому помилково порушене за касаційними скаргами державного підприємства “Управління капітального будівництва та інвестицій” провадження у справі № 6/742 підлягає припиненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 1119 та 11113 ГПК Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Припинити провадження у справі № 6/742 за касаційними скаргами державного підприємства “Управління капітального будівництва та інвестицій” про перегляд у касаційному порядку ухвал Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2006, від 02.03.2006 та від 20.04.2006.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук