Справа № 2-269/2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 грудня 2009 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого – судді Гнипа О. І.,
при секретарі Бородіній В. В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач, ОСОБА_1, подав до Семенівського районного суду Чернігівської області позов до відповідача, ОСОБА_2, у якому просив: 1). звільнити його від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 згідно рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2009 року на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини заробітку або іншого доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; 2). стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно до її віку, починаючи з дня подання в суд даної заяви і до повноліття дитини. В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 у позові зазначив про те, що він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя з відповідачем не склалось і їх шлюб було розірвано 11 березня 2009 року. На даний час з відповідачем він стосунки не підтримує, вони припинили шлюбно-сімейні відносини і ведення спільного побуту. Після розірвання шлюбу їх син, ОСОБА_4, став проживати з відповідачем. Рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2009 року з позивача на користь відповідача було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку або іншого доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 01 червня 2009 року син ОСОБА_3 перейшов жити до позивача і на даний час проживає разом з ним, що підтверджується довідкою Костобобрівської сільської ради Семенівського району Чернігівської області №123 від 17 серпня 2009 року. Розпорядженням Семенівської районної державної адміністрації від 31 липня 2009 року №362 було визначене місце постійного проживання його сина ОСОБА_3 з ним. Незважаючи на це, згідно виконавчого листа він повинен сплачувати на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання їх сина, хоча син і проживає з ним та знаходиться повністю на утриманні позивача. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою добровільно відмовитись від стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_3, але відповідач відмовляється це зробити. Згідно законодавства батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов’язок утримувати дитину є рівною мірою обов’язком як матері так і батька. Виходячи з того що наданий час змінились обставини і син ОСОБА_3 проживає з позивачем, позивач і вимушений звернутись до суду з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 на його користь на утримання сина ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку або іншого доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення нею повноліття.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, просив суд його задовольнити повністю, та пояснив, що на його думку є всі підстави для задоволення позову.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала, та пояснила про те, що у неї немає істотних заперечень проти позову.
Суд, вислухавши позивача та відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково за наступних обставин.
У справі встановлено, що позивач та відповідач мають спільну дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і їх батьківство підтверджується даними копії свідоцтва про народження дитини (а.с. 6).
За даними копії рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2009 року суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини заробітку або іншого доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви, тобто з 10 березня 2009 року (а.с. 7).
Відповідно до відомостей копії розпорядження голови Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 31 липня 2009 року №362 за внаслідок розгляду заяви ОСОБА_1 та висновку служби у справах дітей Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області було визначене місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком, ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Згідно даних довідки виконавчого комітету Костобобрівської сільської ради Семенівського району Чернігівської області ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно проживає разом з батьком ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Позивач утримує вказану неповнолітню дитину, а відповідач ухиляється від утримання цієї дитини, добровільно істотної матеріальної допомоги не надає, що підтверджується даними позову (а.с. 2-3) і не спростовано відповідачем у судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи вимоги ст. ст. 180, 182, 183 Сімейного кодексу України, суд убачає обґрунтованою позовну вимогу позивача із приводу необхідності стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 у розмірі, про який просить позивач.
В той же час позовна вимога позивача із приводу звільнення його від сплати аліментів на користь відповідача на утримання вказаної дитини згідно рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2009 року не може бути задоволена судом, оскільки відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а виходячи з положень ст. 188 Сімейного кодексу України єдиною правовою підставою для звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину за рішенням суду є тільки одержання доходу дитиною, який набагато перевищує дохід кожного з батьків і забезпечує повністю її потреби. Доказів одержання доходу сином ОСОБА_4 позивачем суду не надано. Судом не встановлено також і підстав для часткового задоволення позовної вимоги щодо аліментів позивача на утримання сина ОСОБА_4, як то припинення права відповідача на аліменти на утримання сина або зменшення розміру аліментів, які сплачуються позивачем на утримання цієї дитини, позаяк припинення права на аліменти на дитину може мати місце у контексті вимог ст.190 Сімейного кодексу України виключно на договірних засадах у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно, а не за рішенням суду, а питання про зменшення самого розміру аліментів, які сплачуються позивачем на користь відповідача на утримання сина, позивачем у даному позові не ставиться.
Керуючись ст. ст. 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви, тобто з 02 вересня 2009 року.
В решті позову – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 оплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом цивільної справи, в розмірі 120 (сто двадцять гривень) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 оплачене державне мито в розмірі 08 (вісім) гривень 50 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: О. І. Гнип