КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-364/11

Провадження № 2/1414/82/2012 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.11.2012 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі - судді Безпрозванного В.В.,

при секретарях судового засідання -Мізюн Р.І. та Харитонової І.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_2,

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, та зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ЗАТ «ОТП Банк», згодом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», уточнюючий який просив припинити зобов'язання ОСОБА_5 за кредитним договором № ML-502/133/2008 - від 05.08.2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк», або визнати цей договір недійсним; припинити зобов'язання ОСОБА_5 за договором іпотеки N° PML -502/133/2008 від 05.08.2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк», або визнати цей договір недійсним; стягнути з ОСОБА_5 на користь ЗАТ «ОТП Банк» суму коштів, яка складається з суми тіла кредиту та відсотків за користування кредитом у сумі 375303,45 грн.; в порядку припинення зобов'язань за договором або в поряди застосування недійсності договору іпотеки № PML -502/133/2008 від 05.08.2008 року, укладеного між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк», виключити з державного реєстру іпотек запис за № 3461 від 05.08.2008 року про державну реєстрацію зазначеного договору іпотеки та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за № 346 від 05.08.2008 року про державну реєстрацію заборони відчуження нерухомого майна за договором іпотеки № PML-502/133/2008 від 05.08.2008 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача посилався на те, що зміст кредитного договору суперечить положенням Цивільного кодексу України, Конституції України, Закону України «Про захист прав споживачів» та іншим положенням чинного цивільного законодавства України.

Крім того, банк не давав ОСОБА_5 графік платежів із зазначенням сукупної вартості кредиту. Також банк не мав права зазначити предметом іпотеки майно, яке не є одноособовою власністю ОСОБА_5, а є спільним майном подружжя, яке ними було набуто у квітні 2008 року за договором Купівлі-продажу. Укладаючи іпотечний договір, сторони кредитного договору не врахували інтереси спільної дитини подружжя та не отримали належний дозвіл від органу опіки та піклування.

11.07.2012 року до суду звернувся ІІАТ-.«ОТП Факторинг -України, правонаступник ЗАТ «ОТП Банк», із зустрічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, в якому просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 48939,95 дол. СІНА та 561187,23 грн.; стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Обґрунтовуючи зустрічний позов, представник ПАТ «ОТП Факторинг Україна»; вказував, що 05 серпня 2008 ррву між ЗАТ «ОТП Банк», який-згодом передав кредитний портфель ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір, згідно якого останньому надано кошти у розмірі 38367,00 дол. США.

В забезпечення належного виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитний договором 05.08.2008 року між Банком та ОСОБА_6 був укладений договір поруки, згідно якого ОСОБА_6 є солідарним боржником.

Однак, в порушення умов кредитного договору, погашення кредиту та нарахованих за його користування процентів відповідачами за зустрічним позовом не здійснюється.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов ОСОБА_5 підтримав, остаточно просив визнати кредитний договір та договір іпотеки недійсними, в задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, про час та дату судового засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Представники ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судових засіданнях позов ОСОБА_5, не визнавали, зустрічний позов Банку підтримали.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов ОСОБА_5 не обгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню; а зустрічний позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вважає за можливе задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 05.08.2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого за даним кредитним портфелем І ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № ML - 502/133/2008, відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 38367 дол. США на строк до 05 серпня 2023 року із сплатою процентів за користування коштами шляхом внесення платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором. Також, 05.08.2008 року між Банком та ОСОБА_6 був укладений договір поруки, згідно якого ОСОБА_6 зобов'язується відповідати в повному обсязі за повне та своєчасне виконання ОСОБА_5 його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідають як солідарні боржники.

Цього ж дня в забезпечення виконання кредитного договору між сторонами було укладено договір іпотеки № PML - 502/133/2008, який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим № 3461, за умовами якого позивач (іпотекодавець) для забезпечення повного і своєчасного виконання своїх

боргових зобов'язань надає Банку (іпотекодержателю) в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1,яка є власністю ОСОБА_5

26 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено договір купівлі - продажу кредитного портфелю, відповідно до умов ЯКОГОПАТ «ОТП Банк» продає (переуступає) покупцю - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права на кредитний портфель, який включає у себе Кредитні договори (перелік яких міститься у додатку № 1 до цього договору), а покупець приймає такий Кредитний портфель та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду. Відповідно до - Додатку № 1 ПАТ «ОТП Банк» продало (переуступило) права на кредитний договір № ML - 502/133/2008 від Q5.08.2008 року, договір поруки № SR -5027133/2008'від 05.08.2008 року та договір іпотеки № PML - 502/133/2008 від 05.08.2008 року, укладені між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк».

Відповідно до ч. 1ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього. Кодексу, але докази таких порушень закону суду не надано.

Посилання позивача, що кредитний договір суперечить законодавству України щодо використання іноземної валюти як засобу платежу на території України, спростовується чинним законодавством.

Стаття 192 ЦК України встановлює, що законним засобом платежу на всій територій України, є грошова одиниця України - гривня, та одночасно з цим, ч. 2 зазначеної статті вказує про можливість використання іноземної валюти на території України, у випадках та порядку, встановлених законом. Основним законодавчим актом, який регулює найсуттєвіші правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Відповідно до ст. 5 Декрету операції з валютними цінностями здійснюється на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного Банку України.

Та обставина, що Банк мав всі законні підстави для укладання кредатного договору в іноземній валщті підгвердщються . свідоцтвами, ліцензією, дозволом, довідкою (а.с. 104,105; 106; 107; 108-110; 111).

Не знайшло свого підтвердження посилання позивача на те, що.при .підписанні спірного, кредитного договору було порушено вільне волевиявлення сторін. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору. Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими до актів цивільного законодавства.

Сторони, підписавши Кредитний договір, відповідно письмово погодили умови договору.

Твердження позивача про недійсність договору іпотеки спростовується, оскільки частина 1 ст.215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.І-З, 5, 6 ст.203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1 ст.229 ЦПК України суд може визнати правочин недійсним, якщо особа, яка його вчинила, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення. Разом з тим, істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

На підставі встановлених обставин справи суд приходить до переконання, що позивач в момент укладення договору іпотеки чітко розумів природу і зміст спірного договору права та обов'язки сторін, а також наслідки невиконання позичальником ОСОБА_5 умов кредитного договору.

Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: довідками; розрахунками; договорами (а. с. 10-17; 18-25; 95; 86).

Суд обґрунтовує свою позицію щодо задоволення зустрічного позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» тим, що відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 6І5 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і відповідно дд умов договору.

Також суд зазначає, що посиланняиредставника позивача ОСОБА_2 щодо неправомірного об'єднання позову ОСОБА_5 із зустрічною позовною заявою ТОВ. «ОТП Факторинг Україна» є безпідставним, оскільки при об'єднанні зазначених позовів суд виконав вимоги ст.ст. 123,126 ЦПК України. Так, обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки виникли з одних правовідносин, вимоги за позовами можуть зараховуватися і задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

У відповідності до вимог ст. 88 .ЦПК України суд присуджує до стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судових витрат.

Керуючись ст. 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

*

В задоволені позову ОСОБА_5 до Товариства з обмеженню відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними - відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 48911 (сорок вісім тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) доларів 95 центів США та суму пені за прострочення кредитних зобов'язань у сумі 561187 (п'ятсот шістдесят одна тисяча сто вісімдесят сім) грн. 23 коп.,

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 грн. та витрата на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарги протягом десяти днів з дня його проголошення,апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м.Миколаєва.Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В.Безпрозванний.