Ухвала

Іменем України

12 лютого 2018 р.

м. Київ

справа № 739/1430/17

провадження № 51-3463ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду:

головуючого - Мазура М. В.,

суддів: Матієк Т. В., Яковлєвої С. В.,

розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 28 листопада 2017 року.

Суть питання

Засуджений ОСОБА_1 в порядку ст. 537 КПК звернувся з клопотанням до суду першої інстанції про заміну йому невідбутої частини покарання призначеного вироком Апеляційного суду Івано-франківської області від 02 березня 2005 року у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.

Ухвалою Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою місцевого суду, ОСОБА_1 подав до апеляційного суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 28 листопада 2017 року ухвалу місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 зазначає, що, на його думку, оскаржувані судові рішення, постановлені в порушення ст. 24 Конституції України статей 3 і 14 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та суперечать рішенню Європейського суду з прав людини від 09 лютого 2013 року в справі «Вінтер та інші проти Об'єднаного Королівства», а тому він просить скасувати ухвалу місцевого суду від 13 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду від 28 листопада 2017 року, а його клопотання про заміну невідбутої частини покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким у виді позбавлення на певний строк направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Встановлені обставини та мотиви Суду

Статтею 424 Кримінального процесуального Кодексу України (КПК) визначений вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

Згідно частин 1, 2 вказаної норми процесуального закону у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Суд відзначає, що відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК поняттям кримінального провадження охоплюється досудове провадження і судове провадження, а п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК визначає судове провадження як кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами. Таким чином, кримінальне провадження не включає стадію виконання судових рішень, а тому судові рішення постановлені на цій стадії не є такими, що перешкоджають подальшому кримінальному провадженню.

Водночас, відповідно ч. 2 ст. 1 КПК, кримінальне процесуальне законодавство України складається не лише з цього Кодексу, але й відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та інших законів України.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що вони стосуються питань, пов'язаних із виконанням вироку і постановлені відповідно до розділу VIII «Виконання судових рішень» КПК.

Відповідно ч. 1 ст. 539 КПК питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Частиною 5 вказаної статті КПК визначено, що за наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Таким чином, з урахуванням положень п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України, ухвали суду першої інстанції та ухвали апеляційної інстанції постановлені за наслідками розгляду клопотання (подання) про вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку, не підлягають касаційному оскарженню, оскільки таке оскарження не передбачено ст. 539 КПК.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам ст. 427 цього Кодексу.

З огляду на викладене, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку, Суд, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК вважає, за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.

З цих підстав Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

Мазур М. В. МатієкТ. В. Яковлєва С. В.