ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2018 р.Справа № 922/3821/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ТОВ "Дрімлайт", м. Харків

до ТОВ "С - Инвест", м. Харків

про розірвання договору та стягнення коштів

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 03.11.17р.;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 278 від 03.11.17р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про розірвання договору № 144 від 03 грудня 2007 року, укладеного між Товариством обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "С-Иивест", а також стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Иивест" 3 652 318,59 грн., що є еквівалентом 136 025,00 доларів США за офіційним курсом НБУ на день подання позову, сплачених позивачем за договором № 144 від 03 грудня 2007 року

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.11.2017 року за позовною заявою було порушено провадження у справі № 922/3821/17 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 грудня 2017 року.

Разом з тим, 17 листопада 2017 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій ТОВ "Дрімлайт" просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які обліковуються на рахунках ТОВ "С-Иивест" в банківських або інших кредитно-фінансових установах у межах розміру суми позовних вимог та судових витрат на загальну суму 3 709 503,37 грн.

Ухвалою суду від 17.11.2017 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" про вжиття заходів щодо забезпечення позову було задоволено; накладено арешт на грошові кошти, які обліковуються на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Иивест" в банківських або інших кредитно-фінансових установах у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

06 грудня 2017 року позивач звернувся до суду із заявою про зміну підстав позову, в якій зазначив, що умовами спірного договору передбачені правові наслідки порушення зобов"язання відповідачем, зокрема, право позивача розірвати договір в односторонньому порядку. Так, листом від 30.10.2017 року позивач повідомив ТОВ "С-Инвест" про те, що договір № 144 від 03 грудня 2007 року розірвано. Однак, відповідач не прийняв розірвання договору та відмовився повертати сплачені позивкем грошові кошти, що стало підставою для звернення ТОВ "Дрімлайт" до суду за захистом порушеного (оспорюваного) права.

Заяву позивача від 06.12.2017 року про зміну підстав позову судом задоволено в судовому засіданні 06.12.17р., подальший розгляд справи вівся з урахуванням цієї заяви.

Представник відповідача 06 грудня 2017 року надав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 40795), в якому ТОВ "С-Инвест" просить суд застосувати до позовних вимог ТОВ "Дрімлайт" позовну давність, проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. Судом прийнято заяву відповідача про застосування до позовних вимог наслідків пропущення строку позовної давності та зазначено, що її буде розглянуто під час прийняття рішення у справі. Відзив ТОВ "С-Инвест" та додані до нього документи було досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 02.01.18р. здійснено перехід до розгляду даної справи за правилами встановленими Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017; встановлено про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження; визначено строк підготовчого провадження по 15 січня 2018 року та оголошено в судовому засіданні перерву до 14:30 год. 10.01.2018р.

04.01.18р. від відповідача надійшов відзив на заяву про зміну підстав позову, в якому відповідач вказує, що у зв`язку з виконанням ТОВ «С - Инвест» зобов`язань, які передбачені пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 16.06.2010 року до Договору № 144 від 03.12.2007 року, пропуском ТОВ «Дрімлайт» строку позовної давності щодо звернення до суду з зазначеним позовом, відсутністю підстав для стягнення грошових коштів, недодержанням ТОВ «Дрімлайт» встановленого статтею 188 ГК України досудового порядку врегулювання спору, подання позову з порушенням вимог ГПК України, зловживання ТОВ «Дрімлайт» процесуальними права під час подачі позову, просить суд застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог, відмовити задоволенні позовних вимог в повному обсязі; визнати дії позивача зловживанням процесуальними права та вжити заходи щодо запобігання зловживанню процесуальними правами.

09.01.18р. від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву в якій вказує, по-перше, що відповідач не заперечує того, що зобов'язання, передбачене п. 2 додаткової угоди, було виконане ним тільки в 2012 році, тобто з порушенням встановленого строку. Твердження відповідача у відзиві про виконання зобов'язання не відповідає дійсності, оскільки зобов'язання виконане неналежним чином.

По-друге, щодо позовної давності, позивач вказує, що відповідач у відзиві помилково вказує, що позивач звернувся з позовом у зв'язку з порушенням строку виконання зобов'язань, які передбачені п. 2 додаткової угоди. Підставою для звернення до суду з позовом є не порушення відповідачем зобов'язань, які передбачені п. 2 додаткової угоди, а відмова відповідача визнати розірвання договору в односторонньому порядку і повернути грошові кошти, яка висловлена в листі №286 від 08.11.2017. Саме висловлена відповідачем у листі №286 від 08.11.2017 позиція є невизнанням права позивача на одностороннє розірвання договору і порушенням права позивача на повернення грошових коштів. За захистом цих порушених цивільних прав позивач звернувся до суду. Відтак, перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач дізнався про такі порушення, тобто, з моменту отримання вказаного листа. Порушення відповідачем строку виконання зобов'язань, які передбачені п. 2 додаткової угоди, не пов'язане з підставами даного позову, а є умовою збереження права позивача на розірвання договору в односторонньому порядку. Таке право є умовою договору, щодо існування якої не встановлено строк або будь-які інші умови його реалізації. Тобто, з моменту виникнення цього права (підписання сторонами додаткової угоди) і протягом строку дії договору позивач має право ним скористатись, і строк існування такого права не тотожній строку позовної давності.

Відповідач у відзиві вказує, що позивачем не дотримано передбаченого п. 7.9 договору строк 90 днів з моменту розірвання договору. 30.10.2017 позивач направив відповідачу лист, в якому повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку і заявив вимогу повернути у строк до 29.01.2018 сплачені товариством з обмеженою відповідальність «Дрімлайт» грошові кошти в сумі, еквівалентній 136 025,00 доларів США по курсу НБУ на момент здійснення платежу, збільшеної на коригуючий коефіцієнт 1,02.Листом №286 від 08.11.2017 відповідач не прийняв розірвання договору та відмовився повертати сплачені позивачем грошові кошти, посилаючись на те, що п. 7 додаткової угоди втратив свою силу.

З листа №286 від 08.11.2017 вбачається невизнання відповідачем права позивача на одностороннє розірвання договору і однозначно висловлена відмова повернути сплачені позивачем грошові кошти. З огляду на це, дотримання строку 90 днів з моменту розірвання договору не вимагається, оскільки цивільні права позивача не визнаються та порушуються ще до спливу вказаного строку.

Також, позивач у відповіді на відзив на позовну заяву вказав, що наведені відповідачем міркування стосовно необхідності вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору, необхідності реалізації позивачем права скористатись п. 7.7 Договору для його дострокового розірвання тощо є намаганням втрутитись в право позивача обирати найбільш ефективний спосіб захисту і відновлення порушених і невизнаних відповідачем цивільних прав і не має жодного стосунку до предмету позову. Посилання на зловживання позивачем процесуальними правами є безпідставним; відповідач посилається на норми, які на момент вчинення спірних дій не набули чинності.

10.01.18р. представник відповідача надав письмові заперечення на відповідь на відзив в яких вказує, що ТОВ «С - Инвест» жодних пропозицій про розірвання Договору від ТОВ «Дрімлайт» не отримувало, зазначене питання не було предметом обговорення між сторонами, ТОВ «Дрімлайт» був порушений встановлений статтею 188 ГК порядок розірвання договору, таким чином, відповідач вважає, що у позивача відсутнє право на звернення до суду з вимогою про розірвання договору, оскільки між сторонами відсутній спір з цього питання. ТОВ «С - Инвест» в своєму листі вих. № 286 від 08.11.2017 року запропонувало позивачу скористатись своїм правом на дострокове розірвання Договору, відповідно до умов, які визначені пунктом 7.7 зазначеного Договору.

Також, відповідч вважає, що право на одностороннє розірвання договору виникає лише у випадку не отримання Забудовником дозволу на проведення будівельно-монтажних робіт та не відновлення виконання будівельних робіт. Але у зв'язку з тим, що на момент звернення ТОВ «Дрімлайт» з листом вих.. № 4 від 30.10.2017 року до ТОВ «С - Инвест» про розірвання договору в односторонньому порядку, зобов'язання, які передбачені пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 16.06.2010 року до Договору, були виконані в повному обсязі. Факт прийняття Замовником виконання Забудовником зобов'язань, які передбачені пунктом 2 додаткової угоди, неодноразово був підтверджений ТОВ «Дрімлайт» у листах, які направлялись останнім на адресу ТОВ «С - Инвест», де зазначалось, що ТОВ «Дрімлайт» готове повністю виконати свої зобов'язання по оплаті відповідно до пункту 5 Додаткової угоди № 1 від 16.06.2010 року до Договору. Пунктом 5 Додаткової угоди передбачено, що обов'язок Замовника щодо остаточного розрахунку за Договором виникає після повідомлення останнього про відновлення будівельно - монтажних робіт на Об'єкті.

Також, відповідач зазначає, що ТОВ «Дрімлайт» не надано до суду жодних доказів того, що Забудовник не здійснив заходи з виконання зобов'язань, які передбачені пунктом 2 додаткової угоди, отже у останнього відсутнє право на розірвання договору в односторонньому порядку.

Враховуючи той факт, що підставою звернення до суду є невизнання права позивача на одностороннє розірвання договору, ТОВ «С - Инвест» вважає, що обраний позивачем спосіб захисту, а саме розірвання договору не відповідає фактичним обставинам справи та відносинам, які склались між сторонами, тобто є неналежним, а тому не може бути задоволений судом.

Також, відповідач вказав, що твердження позивача, про відмову відповідачем повертати сплачені позивачем грошові кошти є безпідставними та такими, що навмисно вводять суд. Оскільки в листі № 286 від 08.11.2017 року, на який посилається позивач, відсутня відмова відповідача про повернення грошових коштів. Даний лист висловлює лише позицію ТОВ «С - Инвест» щодо невизнання останнім права Замовника на одностороннє розірвання Договору. Твердження позивача про необов'язковість дотримання строку 90 днів з моменту розірвання договору порушують права відповідача та взагалі умови Договору. Оскільки обов'язок позивача щодо повернення визначених додатковою угодою грошових коштів виникає лише після розірвання договору. Тобто, відповідно до п. 7 додаткової угоди до Договору, єдиною підставою для повернення грошових коштів є розірвання договору в односторонньому порядку, на умовах які визначені додатковою угодою. Право вимоги щодо стягнення Замовником з Забудовника грошових коштів виникає лише через 90 днів з моменту розірвання договору в односторонньому порядку на підставі пункту 7.9 Договору. Тобто сам факт подання позивачем позову щодо дострокового розірвання договору в порядку односторонньої відмови не може бути підставою для стягнення грошових коштів, зазначених в позові, з відповідача. Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Але оскільки на сьогоднішній день, договір в односторонньому порядку не розірвано, строк виконання зобов'язання ТОВ «С - Инвест» не розпочався, підстави для звернення до суду з зазначеною вимогою у ТОВ «Дрімлайт» відсутні, а тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, а саме здійсненням ТОВ «С - Инвест» заходів, щодо виконання зобов'язань, які передбачені пунктом 2 додаткової угоди №1 від 16.06.2010 року до Договору № 144 від 03.12.2007 року, відсутністю підстав для стягнення грошових коштів, недодержанням ТОВ «Дрімлайт» встановленого статтею 188 ГК України досудового порядку врегулювання спору, в задоволенні позовних вимог, на думку відповідача, потрібно відмовити в повному обсязі.

28.12.17р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 3877182,92 грн., що еквівалентно 136025,00 дол. США за офіційним курсом НБУ на день подання заяви, збільшеним на коефіцієнт 1,02, у відповідності до п. 7 Додаткової угоди №1 від 16.06.10р. до Договору №144 від 03.12.07р.

Ухвалою суду від 15.01.18р. закрито підготовче провадження по справі №922/3821/17 та здійснено перехід до розгляду даної справи по суті; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 22.01.18р. о 14:30.

22.01.18р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 10:00 год. 29.01.2018р.

29.01.18р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 12:00 год. 06.02.2018р.

06.02.18р. представник відповідача надав клопотання про зупинення провадження по даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в справі №922/189/18 про визнання договору № 144 від 03.12.2007 року недійсним.

В своєму клопотанні представник відповідача вказав, що 31 січня 2018 року ТОВ «С - Инвест» до Господарського суду Харківської області була подана позовна заява про визнання договору № 144 від 03.12.2007 року, укладеного між ТОВ «С - Инвест» та ТОВ «Дрімлайт», предметом якого є будівництво офісного центру з об'єктами інфраструктури за адресою: м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 28. Підставами для визнання зазначеного договору недійсним є те, що при укладенні договору та в процесі його виконання склад і зміст проектно - кошторисної документації на будівництво офісного центру сторонами визначено не було, договором не встановлено строк надання проектно - кошторисної документації Забудовником, умови договору суперечать частині 2 статті 877 ЦК України, і вказаний договір повинен бути визнаний судом недійсним відповідно статті 215 ЦК України на підставі частини 1 статті 203 ЦК України, як такий, що суперечить законодавству. Дана справа №922/189/18 знаходиться в провадженні судді Добреля Н.С.

Враховуючи викладене, представник відповідача вказує, що оскільки предметом розгляду даної справи є розірвання договору № 144 від 03.12.2007 року, укладеного між ТОВ «С - Инвест» та ТОВ «Дрімлайт», а вирішення справи про визнання договору № 144 від 03.12.2007 року недійсним, встановить обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення, провадження у даній справі повинно бути зупинене на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження по даній справі, відмовляє в його задоволенні у зв`язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 15.01.18р. закрито підготовче провадження по справі №922/3821/17 та здійснено перехід до розгляду даної справи по суті; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 22.01.18р. о 14:30.

У відповідності до ч. 3 ст. 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Пунктами 1-3 частини першої статті 227 ГПК України (обов`язок суду зупинити провадження по справі) встановлено, що суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у випадках:

1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи;

3) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;

Пунктом 1 частини першої статті 228 ГПК України (право суду зупинити провадження по справі) встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

Таким чином, з аналізу положень пунктів 1-3 частини першої статті 227 та пункту 1 частини першої статті 228 ГПК України вбачається відсутність такої підстави, для зупинення провадження по справі після переходу розгляду справи по суті, як зупинення провадження по справі у зв`язку з неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

У зв`язку з вищевикладеним у суду відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження по даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в справі №922/189/18 про визнання договору № 144 від 03.12.2007 року недійсним.

Представник позивача в судовому засіданні 06.02.18р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.02.18р. проти позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні.

Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Між ТОВ «С-Инвест» та ТОВ «Дрімлайт» було укладено договір №144 від 03 грудня 2007 року.

Згідно розділу 1, предметом договору є: будівництво офісного центру з об'єктами інфраструктури за адресою м. Харків, вул. Бажанова, 28 і передача у власність ТОВ «Дрімлайт» нежитлового приміщення орієнтовною площею 163 кв.м.. розташованого на 9 поверсі у строк 4 квартал 2009 року.

Відповідно до п. 3.1. Договору вартість приміщення, передбачена даним договором складає 1238429,18 грн., в т.ч. НДС 20% - 206404,86 грн., що на момент підписання даного договору складає еквівалент 240425,00 дол. США.

Пунктом 3.2. Договору сторони передбачили, що замовник здійснює оплату по даному договору в національній валюті України по курсу НБУ на момент оплати, збільшеному на поправочний коефіцієнт 1,02, шляхом перерахунку грошових коштів на рахунок забудовника або безпосередньо в касу забудовнику відповідності до узгодженого графіка, вказаного в Додатку №2, який є невід`ємною частиною даного Договору.

У відповідності до п. 3.3. Договору у разі росту курсу долара США по відношенню до національної валюти сума, яка підлягає внесенню згідно графіка, збільшується прямо пропорційно росту курсу долара США, встановленому НБУ на момент оплати. Курс долара США збільшується на поправочний коефіцієнт 1,02.

Додатковою угодою №1 до Договору сторони домовились доповнити Договір п. 1.7.наступного змісту:

«П. 1.7. строк отримання забудовником дозволу на проведення будівельно0монтажних робіт у строк поновлення провадження будівельних робіт на об`єкті визначається 30 серпня 2010 року.»

Також, Додатковою угодою №1 до Договору сторони домовились п. 3.1. Договору викласти в наступній редакції:

«П. 3.1. Вартість приміщення, передбаченого даним договором складає 1238429,18 грн., в т.ч. НДС 20% - 206404,86 грн. Вказана вартість приміщення є кінцевою та перерахунку не підлягає.»

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди №1 до Договору станом на 30.09.08року замовником внесено грошові кошти в сумі 700664,78 грн., в т.ч. НДС 20% - 116777,46 грн., згідно графіка здійснення платежів (Додаток №2 до Договору), що складає еквівалент 136025,00 доларів США.

Відповідно до п. 6 Додаткової угоди №1 до Договору з моменту підписання даної додаткової угоди пункти 3.2, 3.3. Договору та Додаток №2 до договору «Графік здійснення платежів» вважати втратившими силу.

Додатковою угодою №1 до Договору сторони домовились доповнити Договір п. 7.9. наступного змісту:

«П. 7.9. У випадку неприйняття забудовником заходів щодо виконання зобов`язань, передбачених п.2 дійсної додаткової угоди, замовник має право розірвати договір №144 від 03.12.07р. в односторонньому порядку.

Договір вважається розірваним з моменту отримання забудовником письмового повідомлення про дострокове розірвання договору.

Забудовник протягом 90 днів після розірвання договору зобов`язується повернути замовнику перераховані грошові кошти в сумі еквівалентній 136025,00 доларів США по курсу НБУ на момент платежу збільшеному на поправочний коефіцієнт 1,02.».

Як вбачається з листа відповідача №195 від 05.12.2016 (а.с. 75 том 1) на лист ТОВ «Дрімлайт» №2 від 07.11.2016 року, дозвіл на виконання будівельних робіт на об'єкті №ХК12412029814 було отримано 27.02.2012 року, будівельно-монтажні роботи було поновлено на початку 2012 року, що свідчить про порушення відповідачем обов'язків, встановлених пунктом 1.7 договору №144 від 03.12.2007.

Таким чином, позивач в позовній заяві, з урахування заяви про зміну підстави позову, вказує, що порушення відповідачем обов'язків, встановлених пунктом 1.7 договору, дало позивачеві право розірвати договір №144 від 03.12.2007 в односторонньому порядку на підставі п. 7 додаткової угоди.

Керуючись п. 7 додаткової угоди, позивач 30.10.2017 направив відповідачу лист, в кому повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку і заявив вимогу повернути у строк до 29.01.2018 сплачені товариством з обмеженою відповідальність "Дрімлайт» грошові кошти в сумі, еквівалентній 136 025,00 доларів США по курсу НБУ на момент здійснення платежу, збільшеної на коригуючий коефіцієнт 1,02.

Листом №286 від 08.11.2017 (а.с. 78 том 1) відповідач не прийняв розірвання договору та відмовився повертати сплачені позивачем грошові кошти, посилаючись на те, що п. 7 додаткової угоди втратив свою силу.

На думку позивача, відмова відповідача прийняти одностороннє розірвання договору і повернути сплачені позивачем кошти є протиправною, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов’язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт господарювання (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язків.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що сторони мають право передбачити в договорі умови, за яких договір може бути розірвано в односторонньому порядку.

Додатковою угодою від 16.06.2010 №1 до договору №144 від 03 грудня 2007 року сторони домовились про можливість одностороннього розірвання договору позивачем в разі невиконання відповідачем заходів з виконання зобов'язань, передбачених п. 2 додаткової угоди, позивач має право розірвати договір №144 від 03 грудня 2007 року в односторонньому порядку.

Пунктом 2 Додаткової угоди, з якою пов'язане право позивача на розірвання договору в односторонньому порядку, передбачено: строк отримання відповідачем дозволу на проведення будівельно-монтажних робіт і строк поновлення будівельних робіт на об'єкті встановлено 30 серпня 2010 року.

Таким чином, договором прямо передбачено зобов'язання, яке повинно бути виконане відповідачем, і право позивача на одностороннє розірвання договору в разі невиконання зобов'язання.

Встановлене п. 2 додаткової угоди зобов'язання не було виконане відповідачем, що визнається ним у відповіді №195 від 05.12.2016 (а.с. 75 том 1) на лист позивача №2 від 07.11.2016 року, згідно якої дозвіл на виконання будівельних робіт на об'єкті №ХК12412029814 було отримано 27.02.2012 року, будівельно-монтажні роботи було поновлено на початку 2012 року.

Посилання відповідача на те, що п.7 додаткової угоди втратив свою силу через настання передбачених п. 8 додаткової угоди обставин є необґрунтованим та таким, що суперечить матеріалам справи.

Згідно п. 8 додаткової угоди: «У випадку виконання забудовником зобов`язань передбачених п. 2 дійсної додаткової угоди п.7 дійсної додаткової угоди сили не має.».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 2 додаткової угоди передбачає зобов'язання відповідача отримати дозвіл на проведення будівельно-монтажних робіт і поновити будівельні роботи на об'єкті в конкретний строк — 30.06.2010. Відтак, строк виконання зобов'язання є умовою договору.

Зобов'язання у встановлений строк виконане не було, у зв'язку з чим п.8 додаткової угоди не може застосовуватись в даних правовідносинах, оскільки зобов'язання не було виконане належним чином.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

П. 7 додаткової угоди передбачені правові наслідки порушення зобов'язання відповідачем, а саме право позивача розірвати договір в односторонньому порядку і обов'язок повергнути позивачу грошові кошти в сумі, еквівалентній 136 025,00 доларів США по курсу НБУ на момент здійснення платежу, збільшеної на коригуючий коефіцієнт 1,02.

З листа №286 від 08.11.2017 (а.с. 78 том. 1) вбачається, що відповідач відмовляється виконувати встановлені додатковою угодою умови договору, відтак у позивача є підстави для звернення до суду за захистом порушеного (оспорюваного) права.

У відзиві на позовну заяву (а.с. 84 том 1) відповідач вказує, що на день подання позову Договір не розірвано, вимога ТОВ «Дрімлайт» про стягнення збитків є передчасною та такою, що не відповідає вимогам статті 653 ЦК України. Оскільки право сторони на відшкодування збитків другою стороною виникає з моменту розірвання договору у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін.

Також, відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с.85 том 1) відповідач вказує, що обов'язок довести наявність збитків покладається на позивача, протиправність поведінки заподіювана збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість позовна заява не містить жодних доказів наявності збитків у ТОВ «Дрімлайт». Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення. У позові, який пред'явлено позивачем до суду, не надано жодних доказів, які б підтверджували протиправну поведінку ТОВ «С - Инвест», шкоду, завдану такою поведінкою, не доведена вина ТОВ «С - Инвест». Сам по собі факт подання позову про розірвання Договору не є підставою для виникнення у ТОВ «Дрімлайт» права вимагати відшкодування збитків, а у ТОВ «С - Инвест» обов'язку сплачувати грошові кошти. Окрім того, відповідач вказує, що ТОВ «Дрімлайт» у позові не надано жодних доказів завдання збитків у зв'язку з розірванням договору за рішенням суду, розрахунку розміру збитків, які були понесені ТОВ «Дрімлайт», тому вимога ТОВ «Дрімлайт» про стягнення з ТОВ «С - Инвест» зазначеної суми коштів не може бути задоволена.

Суд критично ставиться до таких тверджень відповідача, оскільки позивачем в позовній заяві заявляються вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів які є не збитками, в розумінні ст. 224, 225 ГК України, як вважає відповідач, а є коштами, які були перераховані відповідачу як платіж за вартість приміщення.

Щодо заяви відповідача про застосування до вимог позивача строку позовної давності, то суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідач у відзиві помилково вказує, що позивач звернувся з позовом у зв'язку з порушенням строку виконання зобов'язань, які передбачені п. 2 додаткової угоди.

Підставою для звернення до суду з позовом є не порушення відповідачем зобов'язань, які передбачені п. 2 додаткової угоди, а відмова відповідача визнати розірвання договору в односторонньому порядку і повернути грошові кошти, яка висловлена в листі №286 від 08.11.2017.

Саме висловлена відповідачем у листі №286 від 08.11.2017 позиція є невизнанням права позивача на одностороннє розірвання договору і порушенням права позивача на повернення грошових коштів. За захистом цих порушених цивільних прав позивач звернувся до суду. Відтак, перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач дізнався про такі порушення, тобто, з моменту отримання вказаного листа.

Порушення відповідачем строку виконання зобов'язань, які передбачені п. 2 додаткової угоди, не пов'язане з підставами даного позову, а є умовою збереження права позивача на розірвання договору в односторонньому порядку. Таке право є умовою договору, щодо існування якої не встановлено строк або будь-які інші умови його реалізації. Тобто, з моменту виникнення цього права (підписання сторонами додаткової угоди) і протягом строку дії договору позивач має право ним скористатись, і строк існування такого права не тотожній строку позовної давності.

Таким чином, суд не вбачає підстав для застосування до вимог позивача строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене та у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо розірвання договору № 144 від 03 грудня 2007 року, укладений між Товариством обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "С-Инвест" та вважає за можливе їх задовольнити.

Згідно з ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи те, що додатковою угодою (п. 7) передбачено обов'язок відповідача повернути позивачу перераховані грошові кошти в сумі еквівалентній 136025,00 доларів США по курсу НБУ на момент платежу (Курс НБУ станом на 27.12.17р. складає 27.944567) збільшеному на поправочний коефіцієнт 1,02, то стягненню з відповідача підлягає сума, розрахована за встановленою договором формулою та складає 3877182,92 грн.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 526, 612, 623-625, 631 п.4, 629, 759, 762, 782, 797 Цивільного кодексу України; ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір № 144 від 03 грудня 2007 року, укладений між Товариством обмеженою відповідальністю "Дрімлайт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "С-Инвест".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Инвест» (код ЄДРПОУ 32567175, місцезнаходження 61166, Харківська обл., місто Харків, вулиця Бакуліна, будинок 4-А, офіс 72) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімлайт» (код ЄДРПОУ 35474712, місцезнаходження 61057, Харківська обл., місто Харків, провулок Театральний, будинок 11/13) грошові кошти в сумі 3877182,92 грн., що еквівалентно 136025, 00 доларів США, судовий збір в сумі 59757,74 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня проголошення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.02.2018 р.

Суддя ОСОБА_3