УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2008 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Фединяка В.Д.
суддів: Бідочко Н.П., Соколовського В.М.
секретаря Самуляк О.М.
за участю відповідачки ОСОБА_1 її
представника ОСОБА_2,
позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ЗАТ страхова компанія „СК" Кредо-Класик" про стягнення матеріальної і моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 29 липня 2008 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2008 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 3870 грн. матеріальної та 1650 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що з вини відповідачки 16 березня 2008 року було пошкоджено належний позивачу автомобіль та заподіяно матеріальну і моральну шкоду.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15 травня 2008 року до участі у розгляді справи як співвідповідача притягнуто ЗАТ страхова компанія „СК Кредо-Класик".
Справа №22-ц-1302/08 Головуючий у 1 інст.110пович С.С.
Категорія 34 Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
Рішенням цього ж суду від 29 липня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з ЗАТ страхова компанія „СК" Кредо-Класик" на користь ОСОБА_3 3870 грн. матеріальної шкоди та з ОСОБА_1 на користь позивача 500 грн. моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що рішення суду в частині стягнення з неї моральної шкоди є помилковим, оскільки, на думку апелянта, така шкода підлягає відшкодуванню ЗАТ страхова компанія „СК" Кредо-Класик" відповідно до умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Крім цього, апелянт зазначає, що вирішуючи спір щодо стягнення моральної шкоди суд застосував закон, який не поширюється на вказані правовідносини.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, просять цю скаргу задовольнити.
Позивач ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав, вважає подану цю скаргу безпідставною.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_3 і стягуючи з ОСОБА_1 на користь позивача 500 грн. моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 16 березня 2008 року з вини відповідачки, зазнав механічних пошкоджень належний позивачу автомобіль. Внаслідок пошкодження майна, зазначив суд, позивач переніс моральні страждання, порушено звичний спосіб його життя. Тому, відповідно п.3 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачкою, як особою, з вини якої пошкоджено майно позивача у та заподіяно йому душевних страждань.
Рішення суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Згідно ст. 22.3 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 22 вересня 2005 року N 2902-IV потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик
відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно ч.1, п.3 ч. 2. ч.ч.3, 4 ст . 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно ч. 1 ст. 1167 цього Кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Судом установлено і вбачається з матеріалів справи, що 16 березня 2008 року з вини відповідачки ОСОБА_1 мала місце дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої зазнав пошкоджень належний позивачу автомобіль марки „Мерседес-Бенц". Зазначених обставин сторони не заперечують і підтверджується даними, які містяться у довідці виданій старшим інспектором ВДАІ м. Івано-Франківська (а.с.6).
Також встановлено, що внаслідок пошкодження автомобіля з вини відповідачки, позивач переніс душевні страждання, було порушено його звичний спосіб життя і заподіяно моральну шкоду, що підтверджується доказами у справі щодо обставин та причин тривалого зволікання щодо відшкодування матеріальної шкоди, яким суд дав належну оцінку.
При визначенні розміру відшкодування завданої моральної шкоди суд правильно керувався вимогами ч.3 ст.23 ЦК України щодо розміру такої шкоди та розумності і справедливості її відшкодування.
За таких обставин, відповідно ст. ст. 23, 1167 ЦК України, ст. 22.3 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд першої інстанції прийшов до правильного висновку стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 500 грн. моральної шкоди, оскільки 16 березня 2008 року з вини відповідачки мала місце дорожньо-транспортна пригода та пошкоджено належний позивачу автомобіль, внаслідок чого порушено його звичний спосіб життя і заподіяно душевні страждання.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування зазначеного судового рішення за доводами апеляційної скарги не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Івано-Франківського міського суду від 29 липня 2008 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України з часу набрання законної сили.