Справа № 1-931/2009
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«9» грудня 2009 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва
у складі головуючого – судді Косик Л.Г.,
при секретарі Лебідь В.В.,
за участю прокурора Марунича О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, неодруженого, працюючого волонтером громадської організації «Клуб-Еней», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2 згідно ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
19.08.2009 року, приблизно в 06 годин, ОСОБА_1, знаходячись біля буд. АДРЕСА_3 в м. Києві, з автомобіля «Форд-Транзіт», д. н. АА 3405 ВМ, таємно викрав чуже майно, що належить гр-ну ОСОБА_2
Так, ОСОБА_1 19.08.2009 року, приблизно в 05 годин 55 хвилин, проходячи біля будинку АДРЕСА_3 в м. Києві, побачив автомобіль НОМЕР_1, з якого вирішив скоїти крадіжку чужого майна, що належить гр-ну ОСОБА_2
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 підійшов до вказаного автомобіля і пошкодивши скло задніх дверей, проник в багажне відділення, звідки з метою обернення на свою користь та особистого збагачення таємно викрав чуже майно, яке належить гр-ну ОСОБА_2, а саме:
- зварювальний апарат, ціною 1500 гривень;
- нівелір, ціною 1900 гривень;
- рюкзак, ціною 30 гривень, в якому знаходився спецодяг, ціною 285 гривень,
а всього майна на загальну суму 3715 гривень, завдавши потерпілому гр-ну ОСОБА_2 матеріальну шкоду. З викраденим чужим майном ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік, але згодом був затриманий працівниками міліції і викрадене у нього було вилучено.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнав повністю, та підтвердив суду що дійсно вчинив крадіжку при вказаних обставинах. Зокрема пояснив, що 19.08.2009 року, приблизно о 6 годині ранку він знаходився АДРЕСА_3 в м. Києві і проходячи біля будинку АДРЕСА_3 побачив автомобіль марки «Форд-Транзіт» білового кольору, який стояв на не охоронюваній стоянці. Зазирнувши через вікно до середини побачив будівельні інструменти, які вирішив викрасти. Для цього він викруткою вирішив відкрити скло, яке тріснуло і розсипалось. Після цього він проник до середини автомобіля з багажного відділення викрав чуже майно ОСОБА_2, а саме: зварювальний апарат, нівелір, рюкзак, в якому знаходився спецодяг. Згодом він був затриманий працівниками міліції. Матеріальну і моральну шкоду потерпілому ОСОБА_2 відшкодував у повному обсязі.
Враховуючи те, що учасниками судового розгляду не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо їх позиції, яка є добровільною та істинною, вислухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши їм положення ст.299 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, за виключенням документів, що характеризують особу підсудного.
Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного і приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного згідно ст. 66 КК України на думку суду є повне визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та допомога судовому слідству у встановленні істини, а також повне відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу підсудного та його ставлення до вчиненого, який згідно ст. 89 КК України не судимий, працює волонтером громадської організації «Клуб-Еней», позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, наявність тяжкої хвороби – ВІЛ-інфекції, має мати та бабусю пенсійного віку, які хворіють та потребують догляду, а також те, що в матеріалах справи є розписки потерпілого ОСОБА_2 про те, що матеріальні збитки йому відшкодовані у повному обсязі, претензій до підсудного не має.
На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі та застосувати статтю 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням і поклавши певні обов’язки, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України,
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання у виді 1(одного) року позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально–виконавчої інспекції, а також періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін, – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Речовий доказ по справі - зварювальний апарат, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2 – залишити власнику.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.
Суддя: