Номер провадження: 22-ц/785/6977/14
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Комаровська Н. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
05.08.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого – Комаровської Н.В.,
Суддів –Гончаренко В.М., Заїкіна А.П.,
З участю секретаря – Волчанського О.Ю.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Агрофірма «Прогрес-плюс» про стягнення боргу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Фрунзівського районного суду Одеської області від 02.06.2014р.,-
в с т а н о в и л а :
09.07.2013 р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до ТОВ «Агрофірма «Прогрес-плюс» про стягнення боргу в сумі 280000 грн.,індексу інфляції в сумі 4200 грн.,3% річних в сумі 13255 грн. та судових витрат.
13.05.2014р. позивач звернувся із заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Фрунзівського районного суду Одеської області від 02.06.2014р. в задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить про скасування ухвали,мотивуючи тим,що вона не відповідає вимогам закону.
Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України одним із заходів забезпечення позову є накладення арешту на майно або грошові кошти відповідача,яке знаходиться у нього або в інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
13.05.2014р. ОСОБА_2 звернувся із заявою про забезпечення позову,в якій просив накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача в межах заявлених позовних вимог в розмірі 297455 грн.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову,суд виходив з того,що позивач не надав будь-яких відомостей про майно,на яке він просив накласти арешт в забезпечення свого позову.
В засіданні судової колегії апелянт,він же позивач,послався на те,що все нерухоме майно відповідача ТОВ «Агрофірма «Прогрес- плюс» знаходиться в іпотеці банка,тому вважав арешт майна відповідача недоцільним.
Разом з тим,представник відповідача надав апеляційному суду свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів – трактора р/н НОМЕР_1,власником якого є ОСОБА_3, та вантажну ремонтну майстерню р/н НОМЕР_2, яка належить ТОВ «Агрофірма «Прогрес-плюс» ( а.с.52,53),не заперечуючи накласти арешт на ці види рухомого майна.
При цьому представник відповідача зазначав про приблизну вартість майна з врахуванням зносу – 300000 грн. вартість трактора та 150000 вартість вантажної ремонтної майстерні.
Судова колегія вважає,що арешт не може бути накладений на трактор р/н НОМЕР_1,оскільки за п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України арешт може бути накладений на майно,що належить відповідачеві,а трактор не належить ТОВ Агрофірма «Прогрес-плюс»,та вважає можливим забезпечити позов ОСОБА_2 шляхом накладенні арешту на вантажну ремонтну майстерню р/н НОМЕР_2.
Судова колегія вважає недоцільним застосування такого заходу забезпечення позову ОСОБА_2 як накладення арешту на кошти,які знаходяться на рахунках відповідача,виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб’єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається,що ТОВ «Агрофірма «Прогрес-плюс» займається вирощуванням зернових культур,бобових культур і насіння олійних культур,оптовою торгівлею зерном,необробленим тютюном,насінням та кормами для тварин ( а.с.5-6).
Свою діяльність товариство здійснює шляхом оренди земельних паїв та розраховується орендною платою з орендодавцями.
На даний період йде збір врожаю та час розрахунків із пайовиками,тому арешт коштів товариства в сумі 297455 грн. може нанести урон господарській діяльності відповідача,порушити права третіх осіб.
Оскільки при розгляді заяви ОСОБА_2 суд не дотримався вимог процесуального законодавства щодо питань забезпечення позову,ухвала суду,яка оскаржується,підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 209,317,312 ч.1 п.2 ЦПК України,колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовільнити частково.
Ухвалу Фрунзівського районного суду Одеської області від 02.06.2014р. скасувати.
Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовільнити частково.
Накласти арешт на вантажну ремонтну майстерню реєстраційний номер НОМЕР_2,1987 р.випуску, марки МПР 7360,на шасі ГАЗ 52, номер шасі ХТН520100Н0995305,яка належить ТОВ «Агрофірма «Прогрес-плюс».
В решті заяви ОСОБА_2 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення и оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.В.Комаровська
Судді: В.М.Гончаренко
ОСОБА_4